Звідки «шрами» на корі? Морозобій, морозобоїна, або, інакше кажучи, морозна тріщина, — явище знайоме багатьом садівникам. Найбільш піддаються цій формі зимових ушкоджень груші, яблуні, сливи і вишні.

Морозобоїна на деревах в саду і способи її лікування

Морозобоїна на деревах

Глибокі морозобоїни можуть проникати до самої серцевини і тягнуться по значній частині стовбура. Подальший розвиток тріщини на плодовому дереві, як і на будь-якому іншому, може піти двома шляхами.

При сприятливому результаті вона просто заросте сама. Навесні і влітку починає активно розвиватися камбіальний шар (твірна тканина, що відповідає за приріст у товщину), який затягує рану. Однак шар деревини, що знову утворився, ослаблений і має меншу щільність, тому при сильних морозах наступної зими тріщина піде по тому ж місцю.

А навесні процес заростання повториться, і так може тривати протягом декількох років. У результаті на стовбурі утвориться так званий морозобійний хребет (шрам). Досягнувши певних розмірів, він може послабити натяг, який виникає при особливо низьких температурах повітря, і розриви припиняться, а з часом може згладитися і сама нерівність. Але це трапляється досить рідко, позаяк деревина часто-густо уражається яким-небудь хвороботворним грибком, що проникає у відкриту рану. У цьому випадку здатність камбіального шару до розростання блокується і тріщина не затягується.

Як правило, ураження грибком у перший рік не спостерігається, а виявляється в той момент, коли на стовбурі вже є невеликий морозобійний хребет. На його вершині залишається тріщина, яка не заростає, і гниль починає своє поширення всередину дерева за напрямом серцевинних променів, досягаючи самої серцевини, а вже від неї розповзається в різні боки. В результаті дерево поступово гине, і врятувати його неможливо.

Лікування морозобоїн

Проблему з морозобоїнами вирішувати слід відразу, як тільки виявлено рану. Ранньої весни, коли ще не почався сокорух і набухання бруньок, місце, де утворилася тріщина, необхідно ретельно очистити за допомогою металевої щітки або скребка від старої омертвілої кори до здорової деревини світлого кольору. Потім треба розвести мідний купорос (50 г на 1 л води) і продезінфікувати рану. Після цього на оброблену поверхню тонким шаром наносять садовий вар або замазку, уражене місце обмотують бавовняною тканиною або медичними бинтами, а краще мішковиною, щоб кора дихала і не пріла під обв’язкою.

Якщо морозобоїна серйозна і відновити життєздатність дерева зазначеним вище способом неможливо, на допомогу може прийти щеплення містком. Його суть у тому, що заздалегідь підготовлений живець (частина минулорічного однорічного пагона), взятий зі штамба тієї ж породи, вставляють на ділянці вище і нижче того місця, де утворилася морозобоїна. Таким чином, виходить місток, через який здійснюється рух поживних речовин і води.

Щеплення виконують у той момент, коли кору на пошкодженому стовбурі можна безперешкодно відокремити від деревини (приблизно квітень — початок травня). Якщо рана була раніше обмазана глиною, то місце щеплення ретельно зачищають за допомогою мокрої ганчірки, а потім роблять надрізи: нижній у формі літери Т, а верхній — у вигляді цієї ж літери, але переверненої. Ножем злегка піднімають з обох боків кору й акуратно вставляють підготовлений заздалегідь пагін. Місце щеплення обов’язково туго обв’язують шпагатом і обмазують садовим варом. У старих дерев кора часто відгинається важко. У цьому випадку її просто вирізають, а живець кріплять за допомогою тонкого гвіздочка.

Зрощення прищепи відбувається через 2-3 тижні. При цьому живець потовщується, і, щоб уникнути врізання в кору, обв’язку треба послабити. Для молодих дерев із діаметром стовбура до 3-4 см достатньо одного щеплення. Для більш великих — 2-4 з різних боків стовбура.

Ось так лікується морозобоїна.