Історія української кухні: кулінарні традиції України

Друзі, вашій увазі пропоную невеличку статтю, де описується цікава історія української кухні, час її остаточного формування та кулінарні традиції України. Читайте, діліться посиланням на цю сторінку з друзями та знайомими, хай пізнають свою історію.

Історія української кухні

Кулінарні традиції України склалися пізно, остаточно тільки ближче до XIX століття. Пояснюється це тим, що формування української держави було дуже складним і тривалим. А до тих пір вона мала багато спільного з білоруською та польською кухнями. Українська кухня і її традиції були створені на основі вже сформованих елементів кулінарної культури з різних частин України. Елементи ці були дуже різноманітні внаслідок відмінності природних умов і сусідства інших народів (білоруси, татари, росіяни, угорці, німці, турки, молдавани), але, незважаючи на це виявилася односторонньою за вибором національної харчової сировини і стала дуже цілісною кухонною культурою.

В українську кухню не ввійшли традиції древньої Русі, так як, після монголо-татарської навали зв’язок з нею був втрачений. А ось у німецької, угорської, татарської і турецької кухні, українська, перейняла безліч технологічних прийомів. Обсмажування продуктів в гарячому маслі властиво для тюркських народів, в Україні це називається смаження.

Українська кухня, як кухня з багатою історією — регіональна. Наприклад, західно-українська кухня має ряд відмінностей від східноукраїнської. Національний суп — традиційний український борщ, практично в кожній області його готують за особливим рецептом.

Національні страви України

Історія української кухні вміщує в собі багато запозичень від інших народів. Величезне різноманіття страв української кухні, забезпечило її поширення далеко за межі України. Ну, хто не знає всіма улюблений борщ з часниковою пампушкою? На сьогоднішній день дуже багато страв входять до складу не тільки російської, а й світової кухні теж.

Звичайно ж, як згадувалося вище, українська кухня не розвивалася відокремлено, і багато технологічних прийомів запозичила в угорської, німецької, турецької і татарської кухонь. Обсмажування продуктів на прожареній олії, властиве тюркським кухням, перетворилося в смаження — пасерування овочів для других страв і борщу. Даний прийом зовсім не характерний для російської кухні. В українській кухні при приготуванні страв зазвичай використовують такі продукти, як буряк, пшеничне борошно, свинина, сало.

Також широко використовуються яйця. Дуже багата українська кухня випічкою пляцок з вишнями, папошників, пухкеників простих (пончиків) і багато іншого. При приготуванні випічки зазвичай використовують прісне тісто (заварне, просте, пісочне, і здобне).

На особливу увагу заслуговує улюблений продукт всіх українців — сало. Важко уявити, що його подають не тільки як самостійне блюдо, але в якості приправи для солодких страв з патокою і цукром. Національним овочем української кухні є буряк. Його подають не тільки в вареному вигляді, але також в свіжому і квашеному. Після буряка, почесні місця займають такі овочі як морква, гарбуз, кукурудза і картопля. З ягід і фруктів дуже популярна вишня, груша, слива і чорна смородина. А ось яблука і малина трохи в меншій мірі.

Обрядові страви української кухні

Також історія української кухні може багато чого розповісти про особливості її обрядовості. Приготування багатьох страв пов’язано з якимись урочистими подіями і обрядами, наприклад, проводи на військову службу, весілля, народження дитини і т. п. Майже всі свята супроводжувалися обідами з великою кількістю гостей. До сих пір жителі не тільки сіл, а й великих міст України шанують і дотримуються кулінарних традицій. Всі традиції знайшли своє відображення в кулінарії. На масницю обов’язково пекли млинці і готували вареники.

Особливе місце в кулінарних традиціях займає хліб. На дуже важливі, урочисті свята пекли пироги з печінкою та м’ясом. Любили пекти печиво, його подавали на весіллях дітям, прикрашали весільний коровай. У різних куточках нашої чудової країни, печиво називають по-різному:

• калачі;
• пряники;
• верчу.

При народженні дитини прийнято пригощати батька дитини солоним або гірким питвом. У подарунок жінці, яка народила дитину, приносили борошно і хліб, яйця, пироги та мед. Обрядовим напоєм в українській кухні є узвар — компот із сушених фруктів.

Застілля, пов’язане з похоронним обрядом, вважається незакінченим без спеціального ритуалу — обід, який зазвичай готують на дев’ятий день, сороковий день і річницю смерті. Кожен, хто прийшов на трапезу, повинен спочатку з’їсти три ложки колива — поминальне блюдо з меду, хліба і узвару. В кінці трапези прийнято роздавати пироги і хліб.

Святкова кухня України

Не менш цікава історія української кухні щодо святкування. Такі великі свята як Новий рік, Великдень, Різдво, Масляна, Маковей і Спас завжди святкувалися з особливою пишністю. Кожне застілля, присвячене до якогось свята, завжди супроводжується приготуванням спеціальних страв.

Щоб відчути всю багатогранність і унікальність української кухні необхідно обов’язково спробувати святкові страви нашої прекрасної країни, оскільки саме вона після остаточного свого формування не потрапила під вплив кухонь інших народів світу, зберігши свою етнічну специфіку.

В останній день посту — святвечір, влаштовували пісне застілля з кутею та узваром. У цей день готували 12 пісних страв:

1. борщ;
2. кашу;
3. вареники з пісними начинками;
4. кутю варили з пшениці, рису і ячменю, додаючи в неї мед, горіхи і родзинки.

Також до цього переліку готувались інші страви за наявності різних продуктів, властивих тій чи іншій місцевості.

Кутю готували також і на Хрещення, на ніч її залишали на столі з ложками для того, щоб «погодувати предків».

На Масляну готували вареники, оладки і млинці. На Великдень пекли паски з молотого борошна, яєць, цукру та олії. Фарбували особливим чином яйця.

На дев’ятий день після Великодня, влаштовували обіди великими сім’ями або всім селом. На такі обіди готували капусняк. У Маковий Спас печуть коржі, які їдять з маком і медом. На Яблучний Спас, печуть пироги з яблуками і запікають груші. На різні молодіжні свята випікали калиту — ігровий калач.

Запозичені прийоми приготування страв у інших народів

Після того як монголо-татарське іго вчинило напад на Київську Русь, Україна зазнала агресію польських, литовських і угорських феодалів. Через це Україна виявилася розколотою і різні її частини входили в склади різних держав (Польщі, Румунії, Литви), і були тривалий час роз’єднані між собою. Об’єднання української нації почалося лише в XVII столітті і закінчилося через сторіччя.

У XVII столітті до складу Росії увійшли Київ і Лівобережна Україна. Пізніше в кінці XVIII століття і Правобережна Україна. Остаточно велика частина української нації возз’єдналася лише в XIX столітті. Саме тому українська кухня мала багато спільного з елементами кухонної культури сусідніх держав. Наприклад, технологічні прийоми обсмаження вона перейняла з німецької кухні, трохи видозмінивши їх. «Угорське обсмажування» перетворилося в «смаження» (пасерування овочів для борщу і других страв). Дюш-вару — національне турецьке блюдо, перетворилося в українські вареники. Пізніше в вареники стали робити і з національними улюбленими українськими овочами та ягодами — капустою, вишнею. Техніка дроблення продуктів була взята з німецької кухні, завдяки цій технології приготування страв, з’явилися котлетоподібні страви з фаршу.

Але на цьому історія української кухні не закінчується. Своєрідні українські звички і страви формувалися як би спеціально в протиріччя зі східними кухнями. Національний продукт — свиняче сало, стало популярно саме з цієї причини. Вживання яловичини, розповсюджене в російській кухні, було рідкістю в українців, оскільки воли в Україні являли собою не продуктивну, а робочу худобу, і м’ясо їх було менш смачним.

Україна — країна, яка пізнала найпохмуріші часи і йшла до своєї національної єдності дуже довго, але завдяки цьому, традиції української кухні стали дуже незвичайні і різноманітні. Незважаючи на те, що українська кухня перейняла багато від інших національних кухонь світу, вона змогла створити індивідуальний почерк своїх страв і неповторні смакові якості. Ось така історія української кухні.