Оскольд, можливо, Haskuldr або Höskuldr і Діра, ось такі ще імена могли мати київські князі Аскольд і Дір, котрі, імовірно, жили у другій половині IX століття.
Походження та родичі
За версією «Повісті минулих літ» — представники місцевої полянської династії, можливо, нащадки Кия. Правили в Києві. Імена виводять з давньоскандинавської (Аскольд — «сіроголовий», тобто вовк, воїн-берсек, «той, хто володіє списом», «золотоголосий»), готської (Дір — «звір»), слов’янської (Аскольд — «із племені сколотів»), а також з іранської мови.
Київські князі Аскольд і Дір: хроніка життя та діяльності
Ми маємо вкрай неповну інформацію про цих князів, тож назвемо лише найпопулярніші версії щодо основних віх їх правління. За «Повістю минулих літ» це були брати, співправителі (подібна ж загадка є в польського хроніста Яна Длугоша). У різні часи дослідники висували різні версії:
- Дір як воєвода Аскольда.
- Дір як титул Аскольда (або навпаки).
- Дір як спадкоємець Аскольда (або навпаки).
Зрештою, це могли бути випадково сполучені в літописі імена князів-представників різних династій IX століття.
Червень 860 року — імовірно, саме Аскольд очолив перший задокументований візантійськими джерелами (богослов патріарх Фотій, історик Лев Диякон) самостійний сухопутно-морський похід Русі на Константинополь з метою взяття здобичі або здобуття вигідних умов для торгівлі (не виключений варіант і спільних із головним ворогом Візантії — Арабським халіфатом). Тижнева облога залишеного військом імператора Михаїла III міста закінчилась вигідною для русів угодою, яка могла передбачати торговельні привілеї, хрещення ватажків русів та союзницькі зносини з імперією (наслідком походу іноді називають активізацію нападів руських дружин на арабські міста на Каспії, зокрема на Абесгун). Можливо, саме через згадку про перший успішний похід на Візантію «Повість минулих літ» починає відлік історії Русі з 860 року.
За реконструкцією Михайла Брайчевського, Аскольд дістав під час хрещення ім’я Микола, тоді була створена нова метрополія і до Києва вирядили єпископа Михаїла (так зване Аскольдове хрещення). За іншою версією, Аскольд у Болгарії прийняв хрещення від представника папи римського Миколая I.
Никонівський та сумнівний Йоакимівський літописи (останній відомий із праць історика XVIII століття Василя Татищева) містять інформацію ще про два походи Аскольда на Візантію (останній 874 року, закінчився морською бурею що знищила флот русів. Саме з цим гіпотетичним походом деякі автори пов’язують більш пізню легенду про божественну допомогу Богородиці візантійцям), а також невідомі з інших джерел дані про події 870-х років: утечу частини новгородської еліти від Рюрика до Аскольда під час суперечки за владу в Новгороді, загибель сина Аскольда в боротьбі з болгарами 872 року, кривичів (де Рюрик посадив своїх намісників) та печенігів 875 року.
За «Повістю минулих літ» Аскольда вбив Олег, який разом із дружинниками переодягнувся торгівцем і виманив князя з Києва. Прихильники версії «Аскольдового хрещення» не виключають, що перемогу Олега забезпечила підтримка київських язичників, невдоволених християнізацією Аскольда. Гіпотетичне місце поховання — Аскольдова могила (або Угорське урочище) в Києві.
Постать Діра видається «розмитою» навіть на тлі тих небагатьох фактів, які ми маємо щодо Аскольда. Єдине можливе незалежне підтвердження його існування (крім «Повісті минулих літ») — згадка про «першого серед князів русів, що зветься Діра» в арабського письменника X століття аль-Месуді. Суто хронологічно деякі автори вважають за можливе пов’язати з добою Діра такі події, як будівництво хозарської фортеці Саркел на Дону (833 р.) нібито проти русів, посольство «народу Рос» і його «кагана» («хакана») до Інгельхайма і Константинополя (франкські Бертинські аннали, 838—839 років) тощо.
Історична пам’ять
Якщо здогадка Бориса Рибакова про початок літописання в Києві за Аскольда є правильною, то давній текст про нього, використаний укладачами «Повісті минулих літ», ґрунтовно корегували. Аскольд у сприйнятті середньовічних руських літописців — периферійна щодо основної династії постать («узурпатор київського столу»). Однак його успіхи вправно використані для втілення ідеї прославлення Русі. У XVIII—XIX століттях, на хвилі інтересу до давньоруської історії, образи Аскольда і Діра були створені кількома російськими поетами та художниками, а в Києві на ймовірній могилі князя збудували ротонду. Ім’ям Аскольда у XIX столітті — на початку XX століття назвали два кораблі російської імперії — фрегат і крейсер.
Київські князі Аскольд і Дір і сьогодні цікаві не лише фаховим історикам, але й публіцистам, любителям історії в Україні та інших країн (як прихильникам, так і супротивникам норманської теорії).
Відправляючи повідомлення, Ви дозволяєте збір та обробку персональних даних. Приватність.