Секрети вирощування моркви

Шановні гості та постійні читачі блоґу! Зараз я вам розкрию секрети вирощування моркви в домашніх умовах.

Зміст запису

Цікаві факти про моркву

Перш, ніж почати розкривати секрети вирощування моркви, спочатку оголосю цікаві факти про моркву. Морква — парасолькова городня культура сімейства селери. Рослина дворічна, в перший рік життя утворює розетку листя та коренеплід, а на другий рік дає квітконос із насінням. Морква надзвичайно багата на каротин — провітамін А. Причому чим яскравіше забарвлення коренеплоду, тим більше в ньому каротину. У моркві також містяться:

вітаміни С, РР, група B;
солі калію, фосфору;
вуглеводи.

За поживністю та своїми смаковими якостями посідає перше місце серед коренеплодів.

Батьківщина моркви — Середземномор’я, де вона була відома ще в II тисячолітті до н. е. У нас з’явилася в ХVI ст. і швидко поширилася як харчова та лікарська рослина. Моркву використовують:

при туберкульозі;
геморої;
нирковокам’яній хворобі;
курячій сліпоті;
анемії;
сухості шкіри;
як болезаспокійливий та протизапальний засіб.

Включення моркви в харчування матерів-годувальниць підвищує кількість грудного молока.

Як і всі коренеплоди, морква досить стійка до заморозків, але найсприятливішою температурою для росту та розвитку є +15…+18°С. Морква вимоглива до родючих ґрунтів. Погано росте на кислих і засолених ґрунтах, важких та середньоважких.

Морква є рослиною довгого світлового дня. При короткому дні її ріст та розвиток уповільнюється. При температурі +20…+22°С за умов недостатньої зволоженості ґрунту ріст моркви припиняється, смакові якості знижуються.

Морква відноситься до тієї групи коренеплодів, насіння якої проростає довго, сходи з’являються на 15–18-й день після посіву. Тому важливо створювати сприятливі умови для росту та розвитку в цей період. Необхідно підтримувати вологість ґрунту, регулярно підгодовувати рослину, видаляти бур’яни, розпушувати ґрунт у рядах та міжряддях.

Ґрунт під моркву готують так. Перекопують його на глибину 20 см, потім вносять мінеральні добрива з розрахунку:

400–500 г суперфосфату;
300–400 г хлористого калію;
200–300 г сульфату амонію на 10 м².

Потім ґрунт глибоко перекопують, прикриваючи добрива.

Як і коли сіяти моркву

Насіння перед посівом потрібно підготувати. Для цього його замочують протягом 1–2 діб, а потім 3–5 днів пророщують при температурі +18…+20°С, щодня змінюючи воду. Для підвищення врожайності можна насіння дражувати, обробити його мікроелементами та стимуляторами росту. Не можна використовувати насіння, що зберігалося більше двох років, оскільки воно втрачає схожість.

Морква краще росте на легких піщаних і супіщаних ґрунтах. Тому важкі та середньоважкі ґрунти потрібно піскувати або додавати тирсу, змочену розчином сечовини, для покращення структури ґрунту.

Тепер стає цілком зрозумілим, що секрети вирощування моркви починаються з правильної підготовки ґрунту та посіву.

Навесні підготовлений ґрунт розпушують, розмічають грядки, роблять поперечні борозенки глибиною 2 см з відстанню між ними 12–15 см. Потім висівають насіння. Земля має бути вологою, пухкою, чистою від бур’янів. Сіють моркву двома способами: стрічковим 3–4-рядковим, витримуючи відстань між стрічками 35–45 см і між рядками 18–20 см. Якщо ґрунт родючий і чистий від бур’янів, моркву висівають широкосмуговим способом, без рядків і грядок, суцільною смугою 12–16 см. Норма посіву 50 г на 1 м², Глибина загортання насіння — 1,5–2 см.

Щоб під час розпушування міжрядь не пошкодити рослину до появи сходів, при сівбі до насіння моркви підмішують насіння маячної культури, зазвичай салату або редиски. Ці рослини сходять швидше, ніж морква, і позначають ряди.

Секрети вирощування моркви

Коли маячні культури дадуть сходи, міжряддя розпушують і посіви прополюють чи сапають. Після появи першого справжнього листочка моркву проріджують. Одночасно при проріджуванні висмикують рослини маячних культур, а з рослин моркви залишають більші і добре розвинені з відстанню 2–3 см.

Друге проріджування проводять через 2–3 тижні після першого, залишаючи одну рослину на кожні 4–6 см. Подальший догляд включає регулярне розпушування міжрядь, прополювання бур’янів, періодичне підживлення моркви. Можна провести 2 підживлення мінеральними добривами в наступній суміші:

20–25 г аміачної селітри;
15–20 г хлористого калію;
30–40 г суперфосфату на 10 л води.

Добре також підгодовувати посіви моркви гноєм або розчином курячого посліду. У цьому випадку сапкою роблять борозну, і органічне добриво виливають у неї, так щоб відстань до рядка становила 10 см.

Один раз на 10–15 днів моркву добре поливають, витрачаючи на кожні 10–15 м² 50–60 л води. Між поливами слід стежити, щоб ґрунт не пересихав, інакше коренеплоди перестануть розвиватися.

Отже, ви пізнали секрети вирощування моркви, а тепер її потрібно вчасно і правильно зібрати та зберегти.

Дозрілу моркву збирають, відразу очищають від бадилля, обрізають верхівкову бруньку. Окремо відбирають дрібні, пошкоджені та хворі коренеплоди.

Зберігають моркву у сухому прохолодному приміщенні, пересипаючи піском. Для отримання більш лежких коренеплодів моркву висівають влітку за попередниками — салату, шпинату, редиски, зеленої цибулі.

Ґрунт глибоко перекопують, рясно поливають, рихлять на глибину 5–8 см. Потім сіють насіння стрічковим або рядковим способом на глибину 1,5–2 см, ґрунт притоптують.

Рекомендовані сорти: