Утримання великої рогатої худоби може дозволити собі сьогодні не кожен. Основою тваринництва більшості домашніх господарств стала менш вибаглива коза. Відповідно і відходи, тобто, підстилковий козячий гній, вже будуть іншого складу та якості.

Козячий гній

Козячий гній: менше, та краще

Отже, деякі господарі, які звикли до того, що під словом «гній» зазвичай маються на увазі відходи життєдіяльності великої рогатої худоби — корів, биків або коней, цікавляться: як використовувати в садівництві відходи кози?

Треба сказати, що питання правильне. За вмістом поживних речовин, козячий гній, як і кролячий, багатий на мікрофлору. Приміром, у 10 кг козячого гною міститься:

  • азоту — 68-70 г;
  • фосфору — 96-100 г;
  • калію — теж 96-100 г.

А в 10 кг коров’ячого гною цих елементів міститься відповідно 43, 28 і 40 г. тому внесення козячого гною відбувається рідше, ніж коров’ячого і кінського — приблизно раз на 5 років під осіннє або весняне перекопування (коров’ячий — 1 раз на 3 роки).

Однак, враховуючи, що коза дає гною набагато менше, ніж корова, використовувати це добриво треба локально. Наприклад, одна коза на добу дає 500-800 г гною. Якщо взяти середню цифру — 600 г, то за наявності в господарстві п’яти кіз маємо 3 кг гною на день. На рік виходить близько 1 т добрива. Його можна безпосередньо вносити в ґрунт. А ще можна його компостувати. Але позаяк він сухий, то до цього краще додавати свіжу траву та інші сирі компоненти. Зброджувати козячий гній теж можна. Але це не так ефективно. Буде корисним він при влаштуванні теплих грядок, але знову ж потрібні поливи і додавання більш вологих компонентів.

До речі, коли приходить час до застосування козячого гною як добрива, його рекомендується дробити, щоб збагатити киснем. Незважаючи на велику кількість азоту, сильно палючим ефектом цей гній не відрізняється, хоча в усьому слід знати міру. Наприклад, в ямки при посадці його треба додавати потроху.

Овечий гній

Інша справа — овечий гній. Він вважається найменш затребуваним, оскільки містить менше органічних речовин, ніж інші види органічного добрива. До того ж необхідно враховувати, що він має високу температуру розкладання і на родючих ґрунтах може завдати рослинам великої шкоди. Тому його бажано використовувати для удобрення важкого глинистого або суглинного ґрунту.

Але краще все ж компостувати його перед використанням. У чистому вигляді овечий гній не застосовують, бо він містить високу дозу азоту.

Коли свіжий гній не є корисним

Узимку в саду-городі роботи небагато. Тому, якщо є можливість запастися гноєм, зробіть це. Гній містить усі макро- та мікроелементи, причому в оптимальних для живлення рослин співвідношеннях. На відміну від мінеральних добрив, які зазвичай швидко діють, гній «працює» більш рівномірно і тривало. Часом навіть на 4-5-й рік після внесення він позитивно впливає на урожай.

Але пам’ятайте: свіжий гній у більшості випадків шкідливий! Особливо від нього страждає морква. При внесенні свіжого гною в ґрунті утворюється підвищений вміст азоту, через що пошкоджується кінчик корінця моркви, в результаті виходить розгалужений коренеплід.

А картопля, вдобрена свіжим гноєм, уражається паршею. Її садять на ділянку навіть не на другий, а на третій рік після внесення гною.

Тому краще використовувати або для цього купувати підстилковий козячий гній (чи то іншої худоби), що добре розклався, і перегній. Вони добре діють на всі культури як у чистому вигляді, так і у вигляді настоїв. Їх можна і потрібно вносити навесні. Але не на всю оброблювану площу, що буде витратно, а в ямки, скажімо при посадці картоплі, томатів, огірків, капусти. Напівперепрілий гній має темне забарвлення, солома в ньому стає прілою. При цьому солома перепріває настільки, що важко виявити окремі соломинки. Гній, що повністю розклався, перетворюється на перегній (пухка темно-коричнева землиста маса).

На ділянці, куди плануєте внести свіжий гній, не можна буде цієї весни вирощувати:

  • моркву;
  • буряк;
  • редиску;
  • редьку;
  • хрін;
  • картоплю;
  • цибулю;
  • часник;
  • томат;
  • квасолю;
  • горох.

Ці культури можна вирощувати тільки там, де козячий гній вносили під попередню культуру.