Як ви гадаєте, що зараз хвилює дбайливих городників? Правильно, посуд для вирощування розсади — це те, про що дбайливий городник повинен подбати заздалегідь. У магазинах і на ринках вам запропонують такий багатий асортимент контейнерів для розсади, що часом навіть досвідченому дачникові-городникові непросто розібратися, яким із них віддати перевагу. А про початківців і говорити не доводиться. Сподіваюсь, ці поради допоможуть вам зробити правильний вибір.

Посуд для вирощування розсади

Посуд для вирощування розсади

Для вирощування молодих рослин овочевих і квіткових культур виробники випускають такі види контейнерів.

Касети

Це тара, розділена на окремі гнізда. Вони виготовляються з пластику і розраховані на багаторазове використання. Касети бувають різними за кількістю, формою, обсягом гнізд і розміром дренажних отворів.

  • Полюси: дозволяють створити однакові умови для всіх рослин, що сприяє рівномірному росту та розвитку розсади, полегшують догляд, гарантують безпечне транспортування, захищають рослини від хвороб, а кореневу систему від пошкоджень при витяганні з гнізда.
  • Мінуси: незважаючи на те, що стінки касет мають ребра жорсткості, вони легко ламаються і мнуться в процесі експлуатації.

Міні-парники

Являють собою практично ті ж самі касети, але додатково забезпечені прозорою кришкою, виготовленою з полівінілхлориду.

  • Плюси: забезпечують відносно постійні умови, необхідні для проростання насіння, — підвищену вологість і тепло.

Лотки

Лотки, це такий посуд для вирощування розсади, котрий зазвичай виготовляють із пластику. Вони випускаються різної форми. Найбільш зручні для вирощування розсади лотки прямокутної форми з гніздами близько 4,5-6 см і висотою бортиків 7-10 см. На дні лотка знаходиться сітка, а в дні є дренажні отвори.

  • Плюси: такий посуд для вирощування розсади полегшує догляд, забезпечує зручність, цілісність розсади при транспортуванні.
  • Мінуси: при недостатній глибині й обсязі коріння рослин переплітаються, що призводить до його пошкодження при пересадженні. І тоді розсада погано приймається.

Останнім часом стають усе більш популярними ЕМ-лотки для розсади. Вони складаються з підносу і пластин, які вставляються одна в одну, утворюючи квадратні клітини, де й вирощуються молоді рослини. Зручність такого лотка в тому, що можна виймати по черзі пластини і лопаткою брати сіянці разом із землею з окремої клітинки. Це дозволить менше пошкоджувати коріння. Виробники запевняють, що розсада в таких лотках виходить більш здоровою.

Торф’яні горщики для розсади і стаканчики з торфу

Цей посуд для вирощування розсади ідеально підходить для вирощування розсади тих рослин, які погано зносять пересадку, наприклад для гарбузових культур.

  • Плюси: дають змогу обійтися без пересадки — розсаду висаджують у ґрунт разом з торф’яним горщиком, і вона приймається на всі 100 відсотків.
  • Мінуси: перший — короткочасне використання. Часто-густо до періоду висаджування горщики розповзаються, втрачаючи форму і вигляд. Другий і, мабуть, головний — необхідність підтримки ґрунту постійно вологим. При пересиханні земля відходить від стінок горщика і при подальшому поливі вода не вбирається, а стікає по стінках. У цьому випадку знадобиться пересадження рослин.

Горщики і стаканчики

Пластмасові горщики можуть бути круглими і квадратними. І ті, й інші мають свої плюси і мінуси. Наприклад, круглі горщики для розсади легше заповнювати землею, але вони займають так багато місця на підвіконні або стелажі, що це можна назвати їх недоліком. А от квадратний посуд для вирощування розсади, навпаки, досить компактний, що можна зарахувати до плюсів. Однак їх кути складніше заповнювати землею.

Корисні поради для вирощування розсади

Жирний, тобто дуже поживний ґрунт з додаванням органічних і мінеральних добрив на початковому етапі розвитку рослинам не тільки не потрібен, а навіть може завдати шкоди. Справа в тому, що насіння вже містить достатній запас поживних речовин. Тому підживлювати його, не варто — в початковій стадії росту йому цілком достатньо як своїх поживних речовин, так і тих, які знаходяться у ґрунті. Понад це, жирна, надто поживна земля може затримати процес проростання, негативно вплинути на ріст сіянців, та ще й провокує появу хвороб.

А от побоюватися бідного складу ґрунтової суміші не треба. Вона не дозволить розсаді сильно розростатися. До того ж початок плодоношення залежить не від росту, а від віку рослини. І якщо зеленої маси буде менше, то це не означає, що й плоди з’являться пізніше, ніж могли б.

Одна з головних умов для того, щоб рослини були міцними, — це повітропроникність землі. Тому ідеальним для вирощування розсади є пухкий, пористий ґрунт. Він безперешкодно пропускає воду, але водночас дозволяє корінню «дихати».

Збираюся посіяти трохи насіння на розсаду. Але оскільки досвіду в цій справі у мене замало, хочу підстрахуватися. Порадьте, як уберегти висаджені в ґрунт рослини від різних несприятливих умов і стресів.

Допоможе регулятор росту івін. Він до того ж стимулює раннє дозрівання плодів. Ранній урожай при цьому збільшується на 30-40%, а загальний — на 20-30%. Препарат потрібно застосовувати у початкові фази вегетації. Особливо ефективний він при обробці насіння. Насіння томатів, моркви, кропу, петрушки, редиски замочують у водному розчині івіну на 24 години при концентрації 0,0005% (5 мг/л), а огірків, баклажанів, кавунів та перцю — у 0,001%-му розчині (10 мг/л). Після замочування насіння відразу висівають у землю.

Івін стане у нагоді і тоді, коли розсада виросте, її можна обприскувати перед висадкою в ґрунт, а рослини на грядці — у фазі 3-4 справжніх листків і повторно у фазі початку цвітіння.

При підготовці насіння до посіву іноді рекомендується замочувати його в розчині мікроелементів. Необхідність цього прийому і склад розчину залежать від потреб культури і складу ґрунту, на якому її вирощують. Борні добрива найкраще діють на насіння:

  • буряка;
  • моркви;
  • редиски;
  • брукви;
  • томату;
  • капусти білокачанної і цвітної.

Молібденові добрива ­— на насіння:

  • капусти цвітної;
  • салату;
  • томату;
  • кабачка;
  • моркви.

Мідні — на насіння:

  • цибулі;
  • моркви;
  • буряка.

При вирощуванні овочевих культур на підзолистих і торф’яних ґрунтах насіння необхідно обробляти бором, на лужних — марганцем. Дуже ефективною є обробка солями міді на торфовищах.

Однак з мікроелементами треба бути обережними. Замочування проводять 12-20 годин. При перевищенні концентрації можливе різке зниження схожості, тому, якщо одночасно використовується для замочування суміш декількох препаратів, сумарна концентрація не повинна перевищувати 0,1%, але в цьому випадку слід скоротити час замочування. Краще не змішувати більше 2-3 препаратів.

Оскільки у перцю слабка регенерація кореневої системи, а при пікіровці коріння неминуче пошкоджується, насіння слід відразу сіяти в торфоперегнійні горщики. У результаті можна виграти 15-20 днів, які потрібні на приживання рослин. Пікірування можна проводити в тому випадку, коли в умовах високої температури і дефіциті освітлення сходи рослин сильно витягуються. Щоб сіянці не загинули, їх пікірують, заглиблюючи витягнуте підсім’ядольне коліно в ґрунт. У цьому випадку рослини утворюють придаткові корені і якість розсади дещо поліпшується.

Для отримання дружніх сходів температура землі повинна бути в межах +20-30 градусів до моменту появи сходів, а ґрунт — постійно зволоженим. Після появи масових сходів у фазі добре розвинених сім’ядоль допускається на 1-2 дні зниження температури до +15-18 градусів для загартування сіянців. Надалі температуру потрібно підтримувати в межах +22-25 градусів.

Поділитись: