Сучасна технологія вирощування картоплі

Ця культура поширена у всьому світі. Картопля є основною городною культурою як любителів, так професійних фермерів. Тому сучасна технологія вирощування картоплі потребує необхідних знань.

Сучасна технологія вирощування картоплі

Підраховано, що вартість щорічного врожаю картоплі у світі перевищує вартість усього світового золота, яке видобувається за цей період. Смачний та корисний продукт харчування, він ще й важлива технічна сировина. У картоплі міститься велика кількість провітаміну А, вітамінів В₁, В₂, В₆, С. У картоплі дуже багато необхідних амінокислот та понад 20 мікроелементів.

Для правильного вирощування картоплі потрібно знати її основні біологічні характеристики. Картопля — багаторічна бульбоносна рослина із сімейства пасльонових. Її батьківщина — Південна та Центральна Америка. Вона була завезена до Європи майже 400 років тому і спочатку вирощувалася як декоративна рослина. Після довгого неприйняття картопля стала одним із найпопулярніших продуктів.

Картопля — вологолюбна та холодостійка рослина. Вегетаційний період триває від 70 до 120 днів. Розмножують картоплю бульбами, частинами бульби, насінням та методом верхівкової меристеми. Картопля має мочкувату кореневу систему, 90–95% якої розташовано у верхньому шарі ґрунту. Вона краще, ніж інші городні культури, переносить кислі ґрунти, але на середньокислих та сильнокислих ґрунтах потрібно проводити вапнування.

Бульби картоплі проростають при температурі ґрунту 7–8°С. Тому не можна садити картоплю при нижчій температурі, інакше більшість бульб загине. Погано позначається на врожайності і посадка у перезволожений ґрунт.

При температурі 11–12°С картопля дає сходи на 20-й день, при 17–25°С — на 12–13-й день. Бадилля картоплі частково або повністю гине при температурі -1…-2°С, тому при весняних заморозках проводять підгортання пагонів картоплі, по межах ділянок розкладають купи соломи і підпалюють, щоб дим оберігав пагони від заморозків.

Сучасна технологія вирощування картоплі також потребує суворого дотримання температурного режиму. Найбільш сприятлива температура для зростання картоплі — 17–20°С. Значно гірше бульби картоплі ростуть при температурі 25–27°С, тому на ділянках, розташованих в районах зі спекотним кліматом, потрібно забезпечувати регулярний і рівномірний полив. Максимальна потреба у волозі у картоплі спостерігається в період від початку цвітіння до припинення росту бадилля, тому що в цей час йде інтенсивне бульбоутворення.

Для гарного розвитку та формування повноцінних бульб картоплі необхідні поживні речовини. Максимальна кількість поживних речовин споживається до кінця цвітіння, коли повністю формується бадилля — 2/3–3/4 норми. Необхідно, щоб у ґрунті була достатня кількість азоту, фосфору, калію. Тому, якщо ґрунт бідний на поживні речовини, під час бутонізації та цвітіння картоплю потрібно підгодовувати з розрахунку:

• 3–6 г суперфосфату;
• 3–4 г хлористого калію;
• 1–3 г аміачної селітри;
• 5–10 г деревної золи на кожен кущ картоплі.

Добре підгодовувати картоплю пташиним послідом з розрахунку 50–80 г сухого посліду на 1 м². Послід розбавляють водою у співвідношенні 1:2, витримують кілька днів і потім розбавляють водою концентрацією 1:10. Для підживлення потрібно близько 1,5 л на кущ картоплі. Можна підгодувати картоплю і гнійною жижею (1 частина жижі на 5 частин води), використовуючи 1,5–2 л на кущ картоплі.

Важливим моментом отримання хорошого врожаю є вибір попередників. Найкращими попередниками для картоплі є:

• бобові;
• кукурудза;
• буряк;
• ріпак;
• люпин;
• соя;
• горох.

Непогано росте вона на городі після;

• капусти;
• огірків;
• салату;
• моркви;
• шпинату;
• редиски;
• гарбуза.

Вибір сорту картоплі

Сучасна технологія вирощування картоплі пов’язана з правильним вибором сорту. Велике значення має правильний вибір сорту для вирощування у конкретній місцевості. Сорти картоплі різняться:

• за скоростиглістю;
• врожайністю;
• вмісту крохмалю;
• стійкості до перепадів температур;
• стійкості до хвороб.

Загалом поділяють сорти на:

1. Ранні.
2. Середньоранні.
3. Середньостиглі.
4. Середньопізні.
5. Пізні.

Вони відрізняються термінами дозрівання.

1. Ранні та середньоранні сорти збирають у червні-липні. Швидко росте бадилля і утворюються бульби. Ранні та середньоранні сорти мають такі періоди вегетації від посадки до отримання зрілих бульб: ранні — 50–60 днів, середньоранні — 60–80 днів.
2. Середньостиглі сорти збирають з початку серпня до початку вересня. Вегетаційний період у них становить 80–100 днів.
3. Середньопізні та пізні сорти збирають у вересні-жовтні. Період вегетації у середньопізніх сортів становить 100–120 днів, у пізньостиглих — 120 днів. Картопля середньостиглих, середньопізніх та пізньостиглих сортів краще зберігається і придатна для зимового вживання.

Сорти картоплі потрібно вибирати в залежності від зовнішніх умов. На нечорноземних землях добре зарекомендували себе ранні сорти:

1. Уфимець.
2. Уральський ранній.
3. Синьоока.
4. Приєкульський ранній.
5. Весна.
6. В’ятка.
7. Іскра.
8. Дитячосільський.
9. Лук’янівський.

Для цих районів хороші середньопізні сорти:

1. Адретта.
2. Гатчинський.
3. Істринський.
4. Лорх.
5. Вогник.
6. Темп.

Ці середньопізні сорти стійкі до фітофтори та скручування листя. Для областей з теплішим кліматом із середньопізніх хороші:

1. Вармас.
2. Іскра.
3. Мавка.
4. Світанок.
5. Київський.
6. Лугівський.
7. Темп.
8. Заграва.

Вибравши сорт, заготовляють насіннєвий матеріал. Якщо його недостатньо, то застосовується сучасна технологія вирощування картоплі прискореного розмноження тіньовими та світловими паростками, відведеннями, поділом куща. Це дозволяє, маючи 1–3 бульби потрібного сорту, через рік забезпечити себе необхідною кількістю насіннєвого матеріалу.

Вибір місця та підготовка ґрунту для посадки картоплі

Картопля любить пухкий, легкий супіщаний або суглинистий ґрунт, добре росте на осушених торфовищах, на чорноземних та заплавних ґрунтах. Непридатні для вирощування картоплі низинні місця з важкими глинистими ґрунтами, де навесні застоюється вода. Якщо ґрунт занадто кислий, його потрібно вапнувати або додавати деревну золу з розрахунку 10–15 кг на 100 м² ділянки. Можна вирощувати картоплю і на важких глинистих ґрунтах, якщо попередньо облагородити їх, внесенням піску, гною та компосту.

Сучасна технологія вирощування картоплі передбачає найкращий вибір ділянки зі схилом на південь та південний захід, захищений з півночі та північного сходу чагарником. Як уже говорилося, для нормального розвитку картоплі ґрунт має бути збагачений киснем. Тому при осінній обробці ґрунту після видалення бадилля, коренів бур’янів та рослинних залишків його добре перекопують із обертанням пласта.

Перекопування потрібно проводити на глибину 25–28 см (на багнет лопати), Ґрунт після перекопування не розрівнюють, щоб шкідники, що збереглися, і бур’яни загинули взимку від холоду. Після перекопування вносять органічні добрива — гній або компост — з розрахунку 5–10 кг на 1 м². Якщо немає можливості придбати багато органічних добрив, їх краще вносити навесні під час посадки картоплі аби обійтися меншою кількістю.

Весняна обробка залежить від якості ґрунту. Піщані та супіщані ґрунти в суху погоду розпушують без обертання пласта на глибину 12–15 см. Суглинисті ґрунти з великою кількістю дерну та надмірною вологістю обробляють двічі. Перший раз, коли ґрунт підсохне, його розпушують на 12–15 см, а напередодні посадки глибоко перекопують на повний багнет лопати. Після перекопування ділянку розрівнюють граблями.

Якщо зима була сніжна і холодна, ранньою весною роблять осушувальні канавки для відведення зайвої води. Такі ж канавки добре робити з осені на ділянках з важкими, сильно зволоженими ґрунтами. Крім того, на таких ділянках восени роблять гряди, щоб навесні ґрунт раніше і краще підсихав.

Якщо взимку та навесні випадає мало опадів, ґрунт рихлять без глибокого перекопування.

Добрива під картоплю

Картопля під час росту та формуванні бульб забирає з ґрунту багато поживних речовин. Тому необхідно вносити в ґрунт органічні та мінеральні добрива.

Органічні добрива крім підкормки покращують структуру ґрунту, збагачують його киснем, полегшують циркуляцію води та прогрівання. Особливо добре реагує картопля, що росте на дерново-підзолистих, суглинистих та супіщаних ґрунтах, на органічні добрива.

Сучасна технологія вирощування картоплі свідчить, що використання гною збільшує врожай і дає більші бульби. Норма витрати при внесенні безпосередньо перед посадкою — 400 кг гною на сотку. На середніх і важких ґрунтах гній краще вносити восени.

Інші органічні добрива, які використовуються під картоплю, це торф та компост. Компост готують із 3 частин торфу та 1 частини гною, заготовляючи його за 4–6 місяців до внесення у ґрунт.

Як добрива на ділянках, розташованих біля річок, можна використовувати мул. Його просушують протягом літа і вносять у ґрунт восени. На городах застосовують як добрива під картоплю курячий послід з розрахунку 200–400 г на одну сотку.

Для більшої ефективності органічні добрива слід поєднувати з мінеральними добривами. На дерновопідзолистих, сірих лісових, опідзолених та вилужених чорноземах найбільш ефективні азотні добрива. На піщаних та супіщаних ґрунтах ефективні азотні та калійні добрива. На заплавних та торф’янистих ґрунтах насамперед необхідні калійні добрива.

Деревну золу вносять навесні, фосфорні і мінеральні добрива, що містять хлор, вносять восени під перекопування (крім гранульованого суперфосфату). Гранульований суперфосфат та гранульована аміачна селітра найбільш ефективні при внесенні в лунки під посадку картоплі.

Чим підживити картоплю

Сучасна технологія вирощування картоплі не може обійтися без правильного підживлення. Коли картопля вижене бадилля на 10–12 см, проводять підживлення азотними добривами. Найкраще сечовиною з розрахунку 1–1,5 кг на сотку. У наступне підживлення перед підгортанням рослин вносять:

• хлористий калій із розрахунку: 2–4 кг на сотку;
• сульфат калію з розрахунку: 2–4 кг на сотку;
• або золу з розрахунку: 5–6 кг на сотку.

Перед дощами мінеральні добрива вносять у міжряддя так щоб вони не стикалися зі стеблами.

Можна приготувати підживлювальну суміш із розрахунку:

• 20 г аміачної селітри;
• 25 г суперфосфату;
• 15 г калійної солі;
• 50 г деревної золи на 1 м².

Якщо підживлення роблять рідким, тоді на 10 л води потрібно взяти 40 г азотних та калійних добрив та 60 г фосфорних.

За 2–3 тижні до збирання рослини обприскують наступною поживною сумішшю:

• на 10 л води беруть 40 г аміачної селітри;
• 20 г суперфосфату;
• 10 г калійної солі;
• 2 г купоросу.

Розчин настоюють 3–4 години та використовують у кількості 10 л на сотку, обприскуючи картоплю вранці або ввечері у суху погоду.

Посадка картоплі і догляд за рослинами

Сучасна технологія вирощування картоплі також включає правильну посадку бульб, а також дотримуватися правил догляду за рослинами.

Спочатку готують посадковий матеріал. Відбирають бульби вагою 50–70 г або насіннєву картоплю вагою не менше 25 г. Можна використовувати розрізану картоплю. Для отримання ранніх сходів бульби потрібно яровизувати (проростити). Це прискорює зростання картоплі на 15–20 днів і зменшує ризик захворювання на фітофтору.

Пророщують бульби протягом 35–45 днів на світлі за температури 12–17°С. Якщо бульби пророщуються на свіжому повітрі, їх потрібно вкрити на випадок заморозків соломою. Пророщування успішне, якщо на бульбах утворюються короткі, товсті темно-зелені паростки.

Можна пророщувати картоплю у вологій суміші торфу та перегною у співвідношенні 1:1 або у піску, зволоженому поживним розчином. Бульби укладають верхівками нагору, засипають шаром суміші або піску, потім кладуть наступний шар. Так можна укласти не більше 3 шарів.

Для зволоження торфоперегнійної суміші та піску використовують наступний розчин: 60 г суперфосфату та 40 г хлористого калію на 10 л води. Через 3–4 дні після початку пророщування у паростків з’являються коріння, тоді бульби також зволожують живильним розчином. Пророщування на піску або торфоперегнійній суміші триває 15–20 днів.

При денній температурі не нижче 10°С і нічний не нижче 0°С картоплю можна пророщувати на відкритому повітрі в місці, добре освітленому сонцем. Спочатку настилають солому або торф шаром 10 см, потім розкладають бульби та пророщують їх 2–3 тижні.

Якщо погода нестійка, із заморозками, бульби можна пророщувати у штабелях торфу чи перегною. На шар торфу укладають шар бульб 8–10 см, потім шар торфу 5–6 см і так далі до 5–6 шарів.

Пророщені бульби перед посадкою притрушують золою з розрахунку 0,5 кг золи на 100 кг бульб і обприскують розчином борної кислоти та мідного купоросу (по 1 г на 10 л води), використовуючи 1,5 л кожного розчину на 100 кг бульб.

Перед посадкою потрібно перевірити, чи добре просох ґрунт. Якщо грудку землі кинути вниз, вона повинна розсипатися. Це свідчить, що вологість опустилася до рівня, а ґрунт прогрівся на глибину посадки до температури 5–8°С. Якщо в розрахований термін посадки пішли дощі, посадку потрібно перенести до висихання ґрунту. Якщо ґрунт суглинний, то температура його на глибині 10 см на момент посадки повинна бути не нижче 8°С.

Якщо ділянка під картоплю розташована в низині, бульби краще висаджувати на гребені та гряди. Гребені роблять за 3–5 днів до посадки. Формують міжряддя шириною 50-70 см, з центру ґрунт відгрібають в рядок висотою 25 см. При формуванні гребенів вносять органічні та мінеральні добрива, рівномірно зашпаровуючи їх на глибину 15–20 см. Якщо добрива вносять до насипання гребенів, то ділянку перекопують, після чого формують гребінь. Гряди формують за 5-6 днів до посадки. Вони мають бути висотою приблизно 20 см та шириною 1,5 м з відстанню між грядами 80 см.

Глибина та густота посадки вибирається залежно від сорту та структури ночви. При гребеневій посадці бульби закладають на глибину 8–10 см, на заплавних землях і торфовищах — на глибину 6–10 см, у місцях, недостатньо зволожених, — на глибину 14–16 см. Бульби ранніх сортів картоплі садять густіше, ніж пізніх. Дрібні бульби та верхівки садять густіше, великі бульби — рідше.

Можна розрахувати таким чином: на 10 м² ділянки витрачається 50–60 великих бульб, 60–80 дрібних, 600–700 верхівок.

1. Бульби вагою 50–60 г висаджують за схемою: 1 бульба на ділянку 60х25 см.
2. Бульби вагою 15–30 г за схемою: 1 бульба на ділянку 70х20 см.

Сучасна технологія вирощування картоплі — це копітка праця. Після посадки картоплі ділянку потрібно розрівняти та розпушити. Через тиждень після посадки ґрунт знову розпушують граблями вздовж рядків. Розпушування повторюють при появі ґрунтової кірки та бур’янів. Якщо погода суха, розпушування проводять одноразово.

Як тільки з’являться сходи, їх підгортають. При хорошому зволоженні ґрунту перше підгортання роблять, коли бадилля виросте на 15–18 см. Якщо погода суха і жарка, підгортання, проводять на глибину 6–8 см. Якщо ґрунт важкий і перезволожений, підгортання проводять частіше. Підгортання повторюють кожні 12–15 днів.

Перед розпушуванням та підгортанням проводять підживлення органічними добривами з додаванням аміачної селітри або деревної золою у суміші із землею. Можна використовувати суміш мінеральних добрив або курячий послід. Якщо використовують калійні добрива, краще брати сірчанокислий калій. Картоплю пізніх сортів підгодовують двічі.

У суху погоду потрібно забезпечити полив із розрахунку 2–3 л води на кожен кущ картоплі. Ранні сорти картоплі поливають обов’язково. Перший раз картоплю поливають при розмірі бульб 1–1,5 см, потім полив повторюють кожні 10–12 днів, витрачаючи 15–20 л на 1 м². Пізньостиглі сорти потрібно рясно (до 20 л на 1 м²) поливати під час цвітіння.

Збір врожаю картоплі

Збирати картоплю найкраще після того, як бадилля почне підсихати. Якщо ж погодні умови не дозволяють дочекатися природного кінця вегетації, картоплю починають прибирати ще за зеленого бадилля. Рання картопля готова до збирання через 60–70 днів після посадки. Середньостиглі та пізньостиглі сорти прибирають відповідно через 80–120 днів після посадки. Ознакою зрілості кущів може бути пожовтіння нижнього листя бадилля.

Можна перед збиранням скосити бадилля, це запобігатиме поширенню хвороб. Краще скошувати бадилля за 5–7 днів до збирання.

Для знищення бадилля перед вибіркою використовуються хімічні розчини (десиканти), які висушують бадилля. Зазвичай використовують розчин мідного купоросу чи хлориду магнію. Мідним купоросом обприскують картопляне бадилля за 1–2 тижні до збирання. Концентрація розчину 5%. Після десикації мідним купоросом листя жовтіє, скручується по краях і висихає, бульби легше відокремлюються від стебел.

Хлорид магнію використовується для десикації пізніх та середньостиглих сортів картоплі, які прибирають на початку осені, коли вологість підвищена, а температура знижується. Картопляні посадки обробляють із розрахунку 200 г хлориду магнію на сотку за тиждень до збирання. Навіть у вологу погоду бадилля підсихає за 3–5 днів.

Щоб посилити відтік поживних речовин із стебел у бульби, підвищити стійкість бульб та їх шкірки, перед збиранням обприскують посадки з картоплею розчинами мінеральних добрив. Використовують 20% настій суперфосфату. 2 кг суперфосфату заливають 10 л води та перемішують 1–2 години. Потім суміш відстоюють, розчин зливають і обробляють із розрахунку 5–10 л на сотку. Обприскують рослини в період цвітіння або відразу після нього в суху безвітряну погоду. Цей спосіб прискорює дозрівання бульб у дощову погоду.

А тепер сучасна технологія вирощування картоплі на етапі збирання врожаю. При збиранні картоплі краще користуватися вилами з плоскими зубами, тоді менше ушкоджуються бульби. Викопану картоплю в суху погоду залишають на городі на 2–3 години для просушування, одночасно проводячи сортування. У сиру погоду картоплю переносять під навіс або добре провітрюване приміщення і підсушують там.

Щоб зберегти картоплю з мінімальними втратами, перед закладкою на зберігання її потрібно просушити протягом 10–12 днів на відкритому місці в суху погоду, під навісом — дощову. Бульби періодично перевертають, видаляють різані, розтріскані, з пошкодженою шкіркою, хворі. Хворі бульби знищують, а некондиційні можна використовувати у їжу найближчим часом.

Картопля, переохолоджена перед або під час збирання, зберігається погано, втрачає смак, у неї знижується стійкість до механічних пошкоджень. Шкірка покривається тріщинами, якими проникають мікроорганізми.

Зберігають картоплю в земляних льохах, які роблять так, щоб рівень залягання ґрунтових вод був нижчим за підлогу льоху не менше ніж на метр. Якщо у будинку є підвал, картоплю зберігають там. У сухому ґрунті стіни підвалу роблять із бутового каменю, цегли, бетону, залізобетону, а там, де будинок стоїть на перезволоженому ґрунті, стіни підвалів викладають із монолітного бетону або залізобетону.

Зовні потрібно закрити стіни теплоізоляційним шаром: обмазати гарячим бітумом або обкласти пінопластом. Якщо ґрунт перезволожений, стіни підвалу обклеюють руберойдом.

Підвал влаштовують так, щоб під підлогою знаходилася ізолююча основа: щебінь, гравій, бита цегла. Якщо ґрунт вологий, спочатку кладуть шар жирної глини або щебеню, просоченого бітумом, а потім ізолюючий матеріал. Найкраще робити стяжку під підлогу з монолітного бетону чи залізобетону. Це виключить підвищення вологості у підвалі.

Насіннєва картопля зберігається так само, як і продуктова. Температура зберігання насіннєвої картоплі не вище +5 та не нижче +2°С. Якщо на насіннєвий матеріал йдуть розрізані бульби, їх можна розрізати перед закладкою на зберігання, просушити 10 днів при температурі 18–20°С, щоб встиг зріз підсохнути і закоркуватись.

Це захистить насіннєвий матеріал від псування та хвороб. Зберігають розрізані бульби в твердій тарі, шаром 30–40 см за температури +5…+6°С.

Щоб запобігти проростанню насіннєвої картоплі у теплу весну, потрібно стежити за гарною вентиляцією. Для запобігання проростанню можна перекладати картоплю 2–3 шарами м’яти.

Вирощування екологічно чистої картоплі

Останнім часом дуже популярні так звані екологічно чисті овочі, зазвичай так називають овочі, отримані без застосування мінеральних добрив та пестицидів. Сучасна технологія вирощування картоплі пропонує спробувати виростити врожай екологічно чистого продукту на власному городі.

Починається підготовка до вирощування картоплі без хімічних засобів восени. Насіннєву картоплю не протруюють отрутохімікатами, а загартовують сонячним світлом. Для цього її розкладають шаром в 1–2 бульби і тримають на сонці 10–12 днів. Під впливом сонячного світла в бульбах утворюється соланін — речовина, що забарвлює їх у зелений колір. Така насіннєва картопля набуває стійкості до захворювань, а при посадці швидше утворює сходи, причому на кожному кущі формується на 20–30% більше бульб, ніж у картоплі, обробленої хімічними засобами.

Необхідно ретельно готувати ділянку під картоплю. Восени видаляють усі рослинні рештки, землю перекопують на щит лопати, кореневища бур’янів прибирають та спалюють. Під перекопування вносять деревну або торф’яну золу з розрахунку 500 г на 1 м² та вугільний пил від деревного вугілля з розрахунку 10–15 кг на 100 м². Внесення вугільного пилу не тільки підвищує кількість поживних речовин у ґрунті, а й знижує кислотність.

Для отримання екологічно чистої картоплі важливо вибрати попередники. Ідеальний варіант — конюшина, яка створює в ґрунті запас азоту. Ділянку засівають конюшиною, яку восени скошують, а ділянку перекопують. Якщо немає можливості висадити конюшину, то як попередники використовують:

• моркву;
• салат;
• буряки;
• шпинат;
• огірки;
• капусту.

Якщо використовується різаний насіннєвий матеріал, перед закладкою на зберігання зрізи бульб обробляють цементом, щоб захистити їх від загнивання. Перед посадкою бульби запилюють золою з розрахунку 1 кг золи на 50 кг бульб. Така обробка запобігає поразці фітофторою, прискорює розвиток картоплі, покращує крохмальність та смакові якості.

Через 5 днів після посадки проводять розпушування ґрунту та знищення бур’янів. У період всього зростання та розвитку картоплі аж до збирання потрібно регулярно знищувати бур’яни, розпушувати та підгортати рослини.

Якщо картопля розвивається слабо, її підгодовують розведеною у воді концентрацією 1:10 пташиним послідом. Використовують 1,5 л розчину на 1 кущ або 80 г сухого посліду на 1 м². Для створення в ґрунті запасу калію картоплю підгодовують золою. Якщо в ґрунті є надлишок азоту, жменю золи розсипають навколо куща картоплі, щоб запобігти сильному зростанню бадилля і витягуванню поживних речовин із бульб.

Вирощування картоплі на важких глинистих ґрунтах

Наступний пункт — це сучасна технологія вирощування картоплі на важких глинистих ґрунтах. Картопля не любить важких перезволожених ґрунтів, але якщо город знаходиться саме в такому місці, можна досягти високих урожаїв, використовуючи певні прийоми агротехніки.

Восени знімають шар землі 8–10 см, змішують з торфом або гноєм і складають у бурт для дозрівання компосту. Ділянку розпушують, по периметру роблять водовідвідні канавки. Навесні, як тільки зійде сніг і ґрунт трохи прогріється, ділянку знову розпушують, відводять зайву воду і, як тільки глина прогріється, висаджують картоплю. Оптимальні терміни посадки — 20–25 травня.

Бульби яровізують при кімнатній температурі та достатньому освітленні протягом місяця. Перед посадкою ділянку перекопують, бульби висаджують за схемою: 1 бульбу на ділянку 30х60 см і засипають шаром землі в 2–3 см. Зверху над кожним бульбою, що висаджується, насипається жменя мінеральної суміші. Потім висаджену картоплю засипають товстим шаром заготовленого торфоземляного компосту, щоб над кожним рядом утворився гребінь.

Коли утворюється кірка, ґрунт розпушують, перед цвітінням картоплю високо підгортають, регулярно виполюють бур’яни.

Голландська технологія вирощування картоплі

Ще одна сучасна технологія вирощування картоплі була започаткована в Голландії. Голландія — визнаний лідер у галузі картоплярства. Вирощування картоплі за технологією, розробленою голландськими фермерами, дозволяє різко збільшити врожай, знизити втрати при зберіганні.

Для початку потрібно вибрати родючу ділянку, що містить у ґрунтовому шарі не менше 2–2,5% гумусу. Повертати картоплю на колишнє місце рекомендують не раніше ніж через 3–4 роки. Особливу увагу звертають на відбір насіннєвої картоплі. Вона має бути відмінної якості, стовідсоткової схожості. Розміри бульб — 28–35, 35–45 і 45–55 мм. Перед посадкою бульби пророщують. Спочатку їх прогрівають за температури повітря 18°С.

Як тільки картопляні вічка прокльовуються і починають інтенсивно зростати, температуру пророщування знижують до 8°С, забезпечуючи одночасно освітлення бульб. При такому пророщуванні у насіннєвих бульб утворюються міцні темно-фіолетові паростки, які на момент посадки повинні досягати 2–5 см.

Навесні після перекопування ґрунт залишають, не розрівнюючи, поки не випарується зайва волога. Перед посадкою картоплі ділянку перекопують на глибину 12–14 см і розпушують.

Гряди картоплі розташовують із півночі на південь. Глибина закладення бульб — 6 см, відстань між бульбами в рядках — 30–35 см, ширина міжрядь — 75 см. Насіннєва картопля висаджується рідше, продовольча — густіше. Ґрунт перед посадкою повинен бути добре розпушений. Після того, як картопля висаджена, над нею формують гребені, що вкривають бульби. Висота гребеня — 8–10 см, ширина біля основи — 30–35 см. При такій посадці бульби, що розвиваються, формуються саме в гребенях.

На 14-й-18-й день після посадки проводять першу міжрядну обробку. Вона знищує більшість бур’янів, створює сприятливі умови збільшенню кількості бульб. Роблять її наступним чином: паростки картоплі, що з’явилися, з двох сторін засипають гребінем добре розпушеної землі, взятої з міжряддя. Загальна висота гребеня — 20–23 см.

Такий гребінь є ідеальним середовищем для росту та розвитку картоплі. Формуються додаткові бічні кореневі пагони, у яких утворюються додаткові бульби. При вологій дощовій погоді гребінь покривається кіркою товщиною 1–1,5 см. Ця кірка легко розтріскується, що полегшує циркуляцію повітря та створює достатній запас вологи без перезволоження.

Подальші міжрядні обробки не потрібні, тому знижується небезпека ушкодження кореневої системи картоплі та перенесення вірусів та інших інфекційних захворювань.

При вирощуванні картоплі за голландською методикою необхідні гербіциди для боротьби з бур’янами. Рекомендують використовувати препарат Зенкор. Його застосовують при появі сходів картоплі, але до досягнення пагонами висоти понад 10 см.

Перед збиранням врожаю проводять десикацію (хімічне видалення бадилля) або знищують бадилля механічним способом — смиканням. Після знищення бадилля картопляні бульби витримують у ґрунті 10–15 днів. За цей час вони остаточно визрівають, шкірка ущільнюється і міцніє, що підвищує збереження картоплі.

Додаткові рекомендації щодо вирощування картоплі

Сучасна технологія вирощування картоплі дає чудовий кінцевий результат завдяки уважним картоплярам. Ось деякі їхні поради.

1. Найкращий ґрунт під картоплю повинен за обсягом містити 40% твердих частинок, 40% вологи та 20% повітря.
2. При посадці важливо не пошкодити паростки з бруньок верхівкової частини бульби. Найбільш потужні та здорові рослини виростають із центральної бруньки. Якщо перший паросток видалити, то проростуть і інші бруньки, але рослини будуть слабшими.
3. Бульби, що формуються біля поверхні ґрунту, піддаються впливу сонячного світла. У них утворюється соланін, який надає бульбам зеленого забарвлення та гіркого присмаку. Щоб уникнути цього, рослину потрібно високо підгортати.
4. Як попередники для картоплі по можливості потрібно використовувати горох або сою. Картопля, вирощена на ділянках, зайнятих до неї цими культурами, дає врожай на 30–35% більше.
5. Нестача кисню та перезволоження ґрунту призводить до задухи бульб. Якщо на поверхні бульби з’явилися білі горошинки, треба розпушити ґрунт.
6. Якщо ряди з картоплею розташовувати з півночі на південь, рослина більш рівномірно освітлюється. За такої посадки врожай підвищується на 10–15%.
7. Якщо ґрунт містить достатню кількість азоту, органічні добрива вносять восени в помірних дозах. Надлишок азоту можна нейтралізувати, якщо одночасно вносити азотні, фосфорні та калійні добрива.

Показники нестачі у ґрунті мінеральних речовин: якщо мало азоту, картопляний кущ росте слабо, листя блідо-зелене, погано гілкується. Якщо в ґрунті мало калію, листя набуває бронзового відливу, стає зморшкуватим, жовтіє, краї листя відмирають.

Показники надлишку в ґрунті мінеральних речовин: якщо є надлишок азоту, рослина «жирує», тобто йде активний ріст бадилля на шкоду бульбам, бульби затримуються у розвитку, знижується їхня стійкість до механічних пошкоджень та хвороб.

1. Ранні сорти картоплі більш вимогливі до родючості ґрунту та до температурного режиму. Тому під них відводять найродючіші ділянки, не висаджують у низині, де вранці довго тримається холодне повітря, найкраще, якщо ділянки відкриті з півдня та південного заходу. Щоб рання картопля отримувала достатню кількість тепла, бульби закладають на невелику глибину, щоб вони знаходилися в шарі ґрунту, що прогрівається.
2. Для збільшення врожаю бульби на початку росту можна помістити в сітках на 1 годину в розчин з аміачної селітри і суперфосфату з розрахунку 400 г кожної мінеральної речовини на 10 л води. Після витримки бульби просушують та висаджують.
3. Якщо перед посадкою обробити підрощу картоплю золою з розрахунку 1 кг золи на 30–40 кг бульб, урожайність підвищиться на 10–15%.
4. Насіннєві бульби з плямами на шкірці не можна використовувати для посадки. Заражене насіння та бульби при пророщуванні починають гнити, тому необхідно проводити вибракування і використовувати тільки здоровий насіннєвий матеріал.

От і вся сучасна технологія вирощування картоплі. Шановні читачі, якщо у вас є власний досвід щодо вирощування цього продукту, то поділіться ним у коментарях.