Здоровенькі були, шановні городники, любителі родючої Української Землі! Зараз вашій увазі буде представлений популярний серед українців овочевий горох. Без нього не може обійтися жодне святкове застілля. Але, перед тим як поласувати горохом, спочатку його потрібно виростити, зібрати і обробити. Про це далі й піде мова.
Що собою представляє овочевий горох
Ця культура зустрічається в дикорослому стані в Криму, на Кавказі, Чорноморському узбережжі, Середній Азії, Індії, Ірані, Ефіопії. Культурний обробіток гороху люди розпочали ще в кам’яному віці. Він надзвичайно популярний: використовується в їжу, в косметології, медицині. Калорійність гороху в 1,5–2 рази вище, ніж картоплі.
Овочевий горох — однорічна трав’яниста рослина, що самозапилюється. У суху спекотну погоду може проходити часткове перехресне запилення. Для організму людини корисний зелений горошок. Він містить велику кількість:
- цукру;
- крохмалю;
- азотистих речовин;
- вітамінів С, А, РР, В2.
Культура холодостійка може переносити заморозки до -5°С. Молоді пагони та квіти переносять зниження температури до +2…+3°С. Але оптимальною температурою для росту та плодоношення є температура не нижче +15°С. Горох вимогливий до родючості ґрунту, не росте на кислих ґрунтах з високим рівнем ґрунтових вод. Також не переносить перезволоження, тому що при цьому можливе сильне засмічення бур’янами посівів, що негативно впливає на розвиток гороху.
За рахунок того, що на кореневищах гороху, як і у всіх бобових, є бульбочкові бактерії, то він є цінним попередником для всіх городніх рослин. Бульбочкові бактерії гороху здатні фіксувати атмосферний азот і накопичувати його в ґрунті. А це говорить про високу «продуктивність» гороху — до 50–80 кг азоту на гектар.
Вирощування овочевого гороху
Висівають овочевий горох після огірків, помідорів, капусти та картоплі, ґрунт під які удобрювався органічними добривами. Для посіву використовують насіння, що має схожість не менше 80%. Так як мінімальна температура проростання гороху +1°С, його потрібно висівати якомога раніше. Горох — культура довгого світлового дня, тому пізній посів різко знижує врожай. У такому випадку вегетаційний період скорочується, рослина не встигає вигнати і добре розвинути надземні частини. Тому, якщо є необхідність продовжити термін споживання гороху, потрібно вирощувати кілька сортів з різними термінами дозрівання.
Висівають горох у теплих районах у лютому-березні, а в районах з холодним кліматом — у квітні, стрічковим способом. Норма посіву становить 30–40 г на 1 м2. Відстань між рослинами має бути 15 см, ширина міжрядь — 45 см. Насіння закладають на глибину 5–7 см, щоб паростки гороху добре постачати водою. Після посіву ґрунт прикочують. Через 5–6 днів після появи сходів, коли їхня висота досягне 10–15 см, ґрунт розпушують на глибину 2 см. Подальший догляд полягає в регулярному прополюванні, своєчасному зрошенні і розпушуванні. Як тільки рослини утворять вусики і закриють ґрунт, роботи з догляду за горохом припиняються.
Для підвищення врожайності гороху перед посівом у ґрунт можна внести мінеральні добрива з розрахунку на один квадратний метр:
- 2 столові ложки гранульованого подвійного суперфосфату;
- 1 столову ложку натрієвої селітри;
- чайну ложку сечовини;
- склянку деревної золи.
Якщо овочевий горох висівають на піщаних і суглинистих ґрунтах, бідних на поживні речовини, на кожен квадратний метр додають перегній або компост (5—6 кг). Підвищує врожайність і яровизація насіння перед посівом. Для цього його замочують у воді, витримують 2 доби, а потім ще добу в розчині нітрофоски (1 чайна ложка на літр води).
Якщо горох висівають рядами або дворядковим способом, після другого прополювання та розпушування встановлюють опору (шпалеру). При багаторядковому та суцільному способі вирощування опора не потрібна.
Збирають горох по мірі дозрівання залежно від сорту. У нас також вирощують цукровий і лущильний горох. У цукрового сорту використовують молоді боби-лопатки із зерном, які збирають через 8–10 днів після цвітіння, коли горошина має 7–8 мм в діаметрі. Боби на лопатку збирають кожні 2–3 дні за теплої погоди, кожні 4–5 днів за прохолодної погоди.
Лущильні сорти гороху збирають у стадії молочної стиглості горошини. У цей час горошина містить найбільшу кількість цукру, а розмір її досягає у гладкозерних сортів 5–6 мм, а мозкових — 8–9 мм.
Горох вживають як у свіжому вигляді, так і для консервування та заморожування.
Рекомендовані цукрові сорти:
- Невичерпний 195.
- Жегалова 112.
- Ранній грибівський.
- Цукровий мозковий 6.
- Альдак.
Лущильні сорти:
- Овочевий 76.
- Ранній 301.
- Чудовий 240.
- Ранній грибівський 11.
- Віола.
- Альфа.
- Адагумський.
- Вега.
- Кубанець 1126.
- Союз 10.
У підсумку ми маємо… Овочевий горох — це досить холодостійка культура, його насіння визріває в широкому діапазоні кліматичних умов. Насіння проростає при плюс 4–5°С, сходи можуть переносити заморозки. Висівають насіння ранньою весною, ґрунт не удобрюють азотними добривами, кислий ґрунт обов’язково вапнують.
Насіння гороху дозріває через 60–110 днів після посіву. Дозрілі стручки збирають, висушують у приміщенні, що провітрюється, потім збирають насіння. Горох зберігає схожість від 4 до 7 років. Для забезпечення насінням особистого городу достатньо 3–5 рослин.
Відправляючи повідомлення, Ви дозволяєте збір та обробку персональних даних. Приватність.