Вирощування помідорів у відкритому ґрунті

Друзі, пропоную вам корисні поради стосовно вирощування помідорів у відкритому ґрунті. Але спочатку коротко про історію цього корисного і смачного продукту харчування.

Помідори, або томати, у Південній Америці відомі з V століття до н. е., в Європі — з ХVI століття. Спочатку європейці вирощували помідори як декоративні рослини, вважаючи плоди отруйними. Але вже з ХVII століття ця культура набула вагомої популярності і швидко поширилася Європою, спочатку на півдні — в Італії, Іспанії, у Криму — а потім у міру виведення холодостійких сортів — і в північних регіонах.

Що таке помідори

Помідор — однорічна трав’яниста рослина сімейства пасльонових. Плоди помідорів містять білки, цукор, провітамін А, вітаміни групи В, вітамін С, яблучну та лимонну кислоту. Помідори дуже теплолюбні. Найбільш сприятлива температура для росту та розвитку — 22-25°С. При температурі нижче 15°С у помідорів припиняється цвітіння, при температурі нижче 10°С припиняється ріст. Однак не менш чутливі помідори до високих температур: при 35°С зростання та розвиток рослини припиняються.

Помідори мають лежаче або прямостояче стебло, на якому з пазухи листя виростають пагони. Над 5-м-6-м листком у низькорослих сортів утворюється перше суцвіття, у високорослих — над 7-8-м листком. У низькорослих сортів суцвіття утворюються через 1-2 листки, у високорослих — через 2-3 листки.

Насіння томатів проростає на 3-й-4-й день після посадки. Перший справжній лист з’являється через 6-10 днів. Розвиток розсади до висадки у відкритий ґрунт триває 50-60 днів.

Серед сортів помідорів розрізняють скоростиглі, середньостиглі та середньопізні.

Скоростиглі сорти популярні і довели високу врожайність і життєстійкість:

1. Агата.
2. Київський 139.
3. Світанок.
4. Ранок.
5. Ранній 83.
6. Білий налив 241.
7. Червоні вітрила
8. Ґрунтовий Грибовський 1180.
9. Барнаульський консервний.
10. Семко-98 F1.
11. Семко-100 скоростиглий.
12. Семко-Сіндбад F1.

Вегетаційний період вирощування помідорів у відкритому ґрунті від появи сходів до дозрівання плодів у цих сортів становить від 85 (Моравське диво) до 110 (Агата, Білий налив, Ґрунтовий Грибовський) днів.

Середньостиглі сорти помідорів, що рекомендуються для овочівників-любителів, такі:

1. Новинка Придністров’я.
2. Донецький 3/2-1.
3. Касталіа Е1.
4. Астраханський.
5. Піноккіо.
6. Стреза F1.
7. Замовний 280.
8. Перемога 165.
9. Біруниця.
10. Глорі.

Від появи сходів до дозрівання плодів у цих сортів проходить 111 (Стреза F1) та 120 (Астраханський) днів.

Середньостиглі сорти, відомі городникам — Волгоградський 5/95, Смолоскип. Вегетаційний період цих сортів — 120—150 днів.

Готуємо ґрунт під помідори

Насамперед потрібно стежити за якістю ґрунту, для чого місце вирощування помідорів бажано щорічно міняти, висаджуючи їх на колишньому місці не раніше ніж через 3—4 роки. Не можна вирощувати помідори після овочів, що належать до сімейства пасльонових. Поганий сусід для них картопля, бо і помідори, і картопля вражаються фітофторою та колорадським жуком. Найкращі попередники для помідорів:

• овочі сімейства гарбузових (гарбуз, огірки, кабачки, патисони);
• капуста;
• бобові;
• цибуля;
• морква.

Ґрунт повинен бути не важким, підходять чорноземні, супіщані, легкі суглинні, нейтральні або слабокислі.

Якщо город знаходиться на піщаних ґрунтах, потрібно провести заходи щодо покращення структури та підвищення родючості. Ґрунт збагачують чорноземом, гнійним перегноєм, компостом у кількості. 10 кг на 1 м², восени вносять органічні добрива, фосфорні та калійні підживлення, навесні — азотні підживлення.

Для того, щоб зробити придатним для вирощування помідорів у відкритому ґрунті город з глинистим ґрунтом, до нього додають:

1. Крупнозернистий річковий пісок з розрахунку 8-10 кг на 1 м².
2. Торф з розрахунку 5-6 кг на 1 м².
3. Гній і компост з розрахунку 5- 6 кг на 1 м².
4. Подрібнену солому і траву з розрахунку 5-8 кг на 1 м².

Це покращує структуру глинистих ґрунтів, перешкоджає утворенню ґрунтової кірки, підвищує водно-повітряний обмін. Кислий ґрунт треба вапнувати кожні 3-4 роки.

Підготовку ґрунту для вирощування помідорів у відкритому ґрунті починають восени, зазвичай у жовтні, перекопуючи його на глибину 22-25 см. Рослинні залишки видаляють і використовують для компосту. На перекопаний ґрунт розкидають необхідні органічні та мінеральні добрива і одразу закладають їх. Під час осіннього перекопування не потрібно розрівнювати ґрунт, щоб підвищити накопичення вологи. При сильних морозах вивернуті на поверхню шкідники та коріння бур’янів загинуть. Але не потрібно покладатися лише на морози, бажано вибрати залишки коренів та личинки шкідників та знищити їх.

Якщо ділянка, призначена під помідори, знаходиться в низині, їх краще вирощувати на гребенях шириною 35 см відстанню між гребенями 30-35 см. На важких ґрунтах висота гребеня має бути вищою, на легенях — нижче.

Під помідори восени вносять органічні добрива — торф, компост і гній — з розрахунку 3-10 кг на 1 м². Мінеральні добрива використовуються на малородючих та високородючих ґрунтах у дозах, що рекомендуються в інструкціях. На високородючих ґрунтах можна обійтися без органічних добрив. Для малородючих ґрунтів органічні добрива є обов’язковими.

При внесенні добрив навесні їх вносять у лунки під кожну рослину. Так само вносять добрива на високородючих ґрунтах, причому залежно від якості ґрунту їх можна вносити раз на 1—3 роки.

У процесі цвітіння та дозрівання плодів помідори використовують максимальну кількість поживних речовин, тому їх необхідно підгодовувати. Перше підживлення проводять через 15-20 днів після висадки розсади, друге — перед початком плодоутворення, через 15-20 днів після першого підживлення. Суперфосфат та складні мінеральні добрива вносять у сухому вигляді, азотно-калійні — у рідкому. Їх готують наступним чином: на 10 л води беруть 25-40 г аміачної селітри, 40-80 г суперфосфату та 15-30 г калійної солі або сульфату калію.

Можна годувати помідори розчином органічних добрив. 3-4 кг коров’яку настоюють 5-6 днів у відрі води, настій проціджують і розводять водою з розрахунку 1:10. 10 л такого розчину використовують на 10-15 кущів помідорів, виливаючи його під корінь. Після підживлення помідори потрібно полити чистою водою і зробити мульчування ґрунту тирсою, торфом, компостом або підсипання ґрунту.

Недолік мінеральних речовин можна визначити по вигляду рослин: недолік азоту дає блідо-зелене забарвлення листя, пагони слабкі, тонкі, листя дрібні. Недолік фосфору викликає червоно-фіолетове забарвлення листя, уповільнення росту рослин та формування плодів. Нестача калію проявляється у появі на листі облямівки бронзового кольору. На кислих ґрунтах, у яких мало кальцію, відмирають точки росту та верхівки рослин, вони чорніють і загнивають, плоди утворюються у невеликій кількості.

Вирощування помідорів у відкритому ґрунті

Помідори у відкритому ґрунті вирощують із розсади. Як підготувати розсаду вже розповідалося. Висаджують її у відкритий ґрунт, коли пройде загроза весняних заморозків. Якщо все-таки розсада висаджена та настало різке похолодання, рослину потрібно захистити, накривши рогожами, мішковиною, плівкою. Для запобігання заморозкам по периметру ділянки розкладають солому і підпалюють, щоб утворився димовий захист. Можна поливати на ніч помідори з розрахунку 15-20 л води на 1 м². При тривалому похолоданні рослини високо підгортають.

Ранні сорти висаджують з розрахунку 1 рослина на ділянку 60х30 см. Сорти з високими розкладистими стеблами — 1 рослина на ділянку 70х30 см. Помідори середньоранніх і середньопізніх сортів великими кущами висаджують по 2 рослини на ділянку 70х70 см або 1 рослина на ділянку 70х30 см. Сорти помідорів що дають великі плоди, підв’язують до жердин, висотою 2-3 м. Відстань між рядами 90-100 см.

У перші 4-5 днів рослину регулярно поливають, випавші рослини підсаджують, регулярно розпушують міжряддя. Перше підживлення проводять через 10-15 днів після посадки.

У період вирощування помідорів у відкритому ґрунті помідори поливають помірно, з розрахунку 70 л на 1 м². Поливати потрібно під корінь, щоб вода не потрапляла на листя та квіти.

Коли зав’яжуться перші плоди, поливають частіше, рясніше. У період наливання плодів різко зростає потреба помідорів у волозі. Після поливу ґрунт розпушують, стебла підгортають.

Щоб помідори дозрівали раніше, проводять прищіпку верхівок рослин, видаляють пасинки, залишаючи 1-3 стебла з 1-3 кистями та 2 листками біля кистей на кожному. Верхівки стебел прищипують. Пасинки потрібно видаляти кожні 7-10 днів, коли вони не довші 3-5 см.

Високорослі сорти томатів краще підв’язувати до кіл або натягнутого вздовж рядів дроту. При такому вирощуванні пасинкування проводять з формуванням рослин в одне стебло. Це зменшує захворюваність рослин, підвищує врожай, скорочує термін дозрівання плодів.

Збирають помідори в стадії молочної або бурої стиглості, розкладають в теплому приміщенні при температурі 23-25°С і дають дозрівати. Це допомагає швидше дозрівати зеленим плодам, що залишилися на рослинах. Несвоєчасне збирання плодів перешкоджає розвитку нової зав’язі.

При теплому та довгому літі та теплій осені іноді виникає необхідність у пізнішому врожаї помідорів. Для цього їх вирощують безрозсадним способом, висіваючи насіння ранніх та середньоранніх сортів за 20-25 днів до початку висадки розсади. Ґрунт повинен бути чистим, пухким, удобреним. Сіють рядками з відстанню з-поміж них 60—70 см і витратою 2—2,5 кг насіння на 10 м².

Після утворення другого справжнього листка помідори проріджують, щоб відстань між рослинами становила 5-7 см. Другий раз проріджують при появі 4-5 справжніх листків, залишаючи 1 рослину на кожні 12-15 см. При третьому проріджуванні відстань між рослинами повинна становити 40-50 см. Надалі безрозсадні помідори доглядають так само, як і розсадні. Якщо помідори пізнього врожаю ще не прибрані та настали заморозки, над ними споруджують плівкове укриття, поливають на ніч дощуванням, влаштовують димовий захист.

От такі прості поради вирощування помідорів у відкритому ґрунті.