Починаю публікувати у блозі пости із серії «Таланти твої Україно». Це перша публікація, тому прохання до читачів висловити свої думки, побажання та конструктивну критику в коментарях нижче. Це допоможе адміністрації блоґу підбирати матеріали відносно ваших вподобань. Також можете присилати свої матеріали для публікації, попередньо написавши по контактам.

Таланти твої Україно, старенька хата, матері, вечір

Таланти твої Україно

Публікую на пробу декілька віршів талановитих Українців. Хай ця любов до рідної нашої землі, людей, близьких та рідних потрапить у ваші душі та серця за допомогою цих віршів.

Старенька хата

Наснилася мені старенька хата,
Така, як в пам’яті завжди живе,
За нею — сад, Дністер, левада…
Не раз стежина в снах туди веде.

Фіранки з вікон білі виглядають —
Всміхається дитинство з них моє.
З-під стріхи зілля снопики звисають,
Там ластівка гніздо щороку в’є.

Улітку хата в квітах потопає,
А стережуть їх мальви під вікном.
І яблука в садочку дозрівають,
І марить клен уже осіннім сном.

Навіть в мороз всміхаються до хати
Своїми барвами калина і сосна.
На жаль, до тебе можу прилітати,
Старенька хато, лиш в щемлячих снах.

Богдан Гаморак, м. Тлумач Івано-Франківської області.

Матері

Рідна моя матусю,
Квітко мого життя!
В очі твої дивлюся…
В них — твій життєвий шлях.

В них — і любов, і ласка,
Світ гармонійний твій,
В них оживає казка,
Сонечко сяє з-під вій.

Змалку я ще пам’ятаю
Всі колискові пісні.
Ті, що співала ти, мамо,
Довгої ночі мені.

Час, ніби птах швидкокрилий,
Знай безупинно летить…
Образ твій, матінко мила,
Я не забуду й на мить.

Вікторія Золотарьова, м. Київ.

Вечір

Розлив вечір сині барви
На луги й сади.
Тільки цятки золотаві
Сяють з висоти.

Напоїла матіола
Пахощами світ.
Щоб заснуло все довкола:
Хата, мальви, пліт…

Спить на дроті бабок зграя
І тополі — в снах…
Лише пугач не дрімає
Й місяць в небесах.

Павло Яворський, м. Жмеринка Вінницької області.

Агов, український народе! Таланти твої Україно продовжують сіяти зерно любові і благодаті.

Поділитись: