Таланти твої Україно 2 — є продовженням публікацій шедеврів талановитих українців. Отже, зустрічайте аплодисментами, а краще відгуками у коментарях нижче, вірші наших любих земляків.

Таланти твої Україно 2

Рідний край

У світі бачив безліч див:
Вражали океанські хвилі,
У хащах тропіків ходив…
А снилися левади милі.

Дививсь на обрії малі
Із хмарочосів велетенських…
А бачив хату у селі —
Батьківський дім, мій рай вселенський.

Хвала тобі, господній світе!
Дивуй, принаджуй і мани!
Мені ж прекрасно в лоні жити
Прадідівської сторони.

Нічого, кращого немає,
Ніж чути серцем здалека,
Як пісня жайвора лунає
Й шепоче в лузі осока.

Ростислав Шведюк, с. Георгіївка Лутугинського р-ну Луганської області

Роздум

Я не хочу перекотиполем
По життю безслідно прокотитись,
Пирієм настирливим і голим
На життєвій ниві примоститись.

Мрію я, мов брунька та, розвитись,
Мов звичайна брунька яблунева…
Щоб весною біло причубитись,
Щоб пекла жага мене серпнева.

Щоб медвяно з мого первоцвіту
Яблуко росло і дозрівало,
А потім, вклонившись низько літу,
Янтарем на стіл землі упало.

Дмитро Захарчук, м. Теофіполь Хмельницької області

Таланти твої Україно 2: вірші про землю

Родючість української землі,
По Божому, можливо, заповіту
Спроможна і на нинішньому тлі
Нагодувати впевнено півсвіту.

Хай пісня побажання замовля
Й щодня лунає сонячно повсюди,
Щоб ми були багаті, як земля,
І щедрою була земля, як люди.

Ми прагнемо, щоб в місті і селі
Співпрацювали люди і природа
І щоб на нашій праведній землі
Господарем був істинний господар.

Світлана Гричановська, с. Мокіївка Сумської області.

***

Нехай моє приємне привітання
Летить на крилах весняних пісень,
Бажаю всім, щоб доля дарувала
Не тільки кожен рік, а кожен день:

В роботі успіх — і терпіння,
У справах — вічного горіння.
Щоб кожне ваше починання
Було успішно втілене в життя,

Щоб світлим було наше майбуття
А щедрість сонця й доброта землі
Давали сил і працьовитість бджіл.

Світлана Сапок, смт. Петрове Кіровоградської області.

І на «закуску» пропоную щось веселе на кшталт українських вихилясів. Адже українці завжди відрізнялися своєю веселою вдачею.

— Добре, куме, в тебе сало:
Усім салам сало!
Хоч до чарки, хоч без неї
Їси, а все мало.

Мабуть, куме, ти чаклун,
Чари якісь знаєш,
Якщо так смакоту
Щоденно вживаєш.

Я теж своїм висловухим
Корми даю різні,
Та сало маю таке,
Що в пельку не лізе.

— Я, їй-право, не чаклун,
Хоч секрети знаю…
Недарма вже стільки літ
Я тут про свиней читаю!

Феодосій Волинець, пенсіонер.

На сьогодні все, це був другий коротенький випуск «Таланти твої Україно 2». Але я продовжую копати в пошуках талановитих робіт українців, яких ще не бачив Інтернет. Далі буде.