Пам’ять Святих отців: за два тижні до Різдва Христового

В Ім’я Отця і Сина і Святого Духа! 11 грудня церква відзначає пам’ять Святих отців. Православна церква нагадує про наближення Різдва Христового, старозавітних пророків, праведників і всіх благочестивих людей, які з вірою очікували пришестя Спасителя. Дивовижна віра цих людей: жертовна до самозабуття, аби заставити небо зійти на землю й освятити, очистити її в особі Боголюдини — Ісуса Христа. Небагато людей сприйняли Христа. В більшості своїй народ ізраїльський не прийняв Христа Спасителя і відринув Божий глас, заклик до спасіння.

Пам’ять Святих отців

В Євангельській притчі під образом доброго хазяїна, що зове на братній бенкет у свій гостинний дім, сам Отець Небесний. Він зове у Царство Небесне всіх нас через віру і Відкупителя Христа Спасителя. Підготувати себе земному життю через таїнства церкви й усиновлення Богу через Христа: через прощення, очищення до смерті. Безболісно перейти в життя вічне від життя тимчасового. Багато званих, а їх увесь світ людський, але мало обраних. Всі вони виявилися негідними вечері. Слуга Божий запрошує на бенкет усіх злиденних, покалічених, кульгавих, сліпих, і вони з вдячністю відгукуються на запрошення Боже слідувати для досягнення Царства Небесного. Ті, хто будучи у гріхах, відгукнулись покаянням, першими удостоюються прощення і блаженного життя в Царстві Божому. А удавані праведники виявилися лицемірами і гордіями, а гордим Бог противиться, а лише смиренним дає благодать. Тож сьогодні пам’ять Святих отців, це дає вам можливість спокутувати власні гріхи.

Нібито людина і не грішить явно, навіть не палить, не п’є спиртного, виглядить культурною та тактовною, але сповнена духа гордощів і зарозумілості, осуджує грішників, а не виказує милості до них, співчуття до слабкого волею. Такий праведник зовсім не праведний, а «святий сатана», який позбавлений благодаті Божої, а гордість його — мати всіх пороків і ницості. Вони приховані в ньому, і якщо Господь відкриє цей гнійник, то блаженний буде такий грішник, бо він не побачить себе збоку і своєчасно зупинить пристрасть до земного, до насолод, до задоволень віку цього і стане на путь покаяння, зможе тоді й усе набуте матеріальне перенести в Царство Небесне. Неможливе стане можливим з Божою поміччю. А пам’ять Святих отців — це можливість взяти за приклад життя праведників і позбутися гріхів.

Є межа нашому земному існуванню. Прийде час, коли милосердя Боже і довготерпіння, яке закликає нас до покаяння і виправлення, поступиться місцем правосуддю і справедливому гніву Божому. І час уже одуматися! І ця пора сприятлива сьогодні, саме зараз для спасіння, коли Господь-суддя не гається із судом, а терпить, бо Матір Божа його прохає! Очистимо себе в церкві, у храмах покаянням і виправімося, щоб свято Різдва Христового зустріти із чистою совістю та духовною радістю в усій його повноті. І пам’ять Святих отців спонукає нас до цього.

Господь бажає милості, а не жертви, і спочатку нас будуть умовляти ті, кому ми безпосередньо близькі, — це люди нашого середовища і природи. Вони вийшли з нашої гріховної природи і перевершили її, а точніше пробудили її, це святі угодники й угодниці Божі. Вони прикрасили природу своїм добродійним життям і засяяли на землі і на Небі своєю святістю. Вони будуть звинувачувати нас, нинішніх, легковажних, здичавілих через пристрасті чоловіків та жінок, які живуть своїми звабами і хтивістю, ганьблять людську природу! Саме святі угодники попередять і проголосять грізний Суд Божий за зневаження і наругу над своїми рукотворними храмами. І вже уберігають від загрозливого розтління ще нерозтлінних людей через вільну і безстидну пресу.

Винне середовище родинне, товариське. Громадське, в якому не прийнято мати і читати слово Боже. Прийнятне лише світське читання, суєтне, не рятівне, хай і не таке, що розтліває особу. І розмови точаться лише світські, бо хто чим багатий, той тим і ділиться в бесіді, а це, у свою чергу, матеріалізується, впливає і змінює людину під себе, у свій бік.

Пам’ять Святих отців: за два тижні до Різдва Христового

Відзначаючи пам’ять Святих отців, слід знати, що залишилось зовсім небагато до наступного свята. Хто не постував від початку посту, нехай же не засмучується, а збереться із силами і розпочне піст зараз, хоча б за два тижні до Різдва. Господь усе візьме до уваги й усе зарахує на користь совісті віруючого, якщо той не стане відкладати цього доброго сердечного зволення.

Заради Христа і свого здоров’я, утримання ніколи нікому не зашкодить, а навпаки, зміцнить волю, внесе фізичну полегкість і дасть справжню свободу духу, очистить свідомість і око. Погляд на ті ж самі повсякденні речі буде іншим, аніж був, — зрозумілим і світлим. А свято стане не просто святом звичайним, звичним. А можна і справді відчути Віфліємські ясла народженої Богодитини у серці своєму. А це може стати сильніше і вище того, чому ми звикли вірити і знати про свято Різдва Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.

Не забуваймо сьогодні відзначити пам’ять Святих отців.