В Ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Там, де віра в наших серцях, відбувається концентрація не тільки наших духовних сил, а й фізичних. Про це далі й піде мова.

Де віра — там сила

Молитва в нашому житті

Побудую Церкву Мою, і ворота пекла не здолають її.
Євангеліє від Матфея.

Святі отці радили починати з малого, але робити справу наполегливо. Це дуже корисно для душі та її спасіння. Якщо молитовна практика вкорениться в нашому житті, то дуже скоро ми зрозуміємо, як добре і корисно для душі жити в атмосфері молитви. Адже тіло потребує поживи, інакше ослабне плоть і не буде можливості рухатися по землі. Але це матеріальна їжа, а пожива для душі — молитва. Благодать, яка полягає в молитві, підноситься віруючим у храмі під виглядом хліба і вина, як Тіло та Кров Христа Бога нашого.

Щоденні і щовечірні молитви, як правило, повинні стати невід’ємною частиною нашого життя. За часом і силами потрібно обов’язково знаходити хоча б 10 хвилин для того, щоб почитати певні молитви, незважаючи на втому і турботи. Необхідно виробити навик молитви, щоб вона стала нашою потребою, особливо перед великими і відповідальними справами. Дуже важливо помолитися Господу перед початком складної справи, перед серйозною розмовою або якимись іншими подіями, наслідки яких можуть відбитися на нашому житті або житті інших людей.

Молитва — це звернення до Бога, розмова з Ним. Бог допомагає тоді, коли Він чує нашу молитву, наші прохання.

Де віра — там сила

Ми повинні не забувати Бога, концентрувати наші духовні сили. Наприклад, змусити себе зібратися і піти в Храм. І ось тоді наша проста людська неміч, замішана на безвір’ї чи недостатній вірі, суєті і турботах, почне відшкодовуватися силою Божою. «Там, де віра, там і сила. Де невіра, там слабкість», — говорить Іоанн Златоуст. Перед нами приклад апостола Петра, що ступав по хвилях, перемагаючи закон всесвітнього тяжіння, і потонув у той момент, коли перестав вірити.

Від сили до сили в Єрусалимському храмі сходила Пресвята Богородиця, Діва Марія, укріплена благодаттю Божою. Вона пройшла цими ступенями духовного сходження і тим самим дала нам приклад того, яку величезну роль у житті кожної людини може і повинен відігравати храм Божий.

Віруючі люди і понині роблять величезний внесок у життя Церкви. Проте потрібно, напевно, ще більше наших спільних зусиль, щоб ми, особливо молоде покоління, знайшли віру Христову і навчилися засновувати життя на своїй вірі. Суд Божий відбувається над родом людським і над кожним із нас постійно. А Страшний суд є остаточне явище Божої правди і позбавлення від усякої неправди. Тому думки про нього мають не доводити до тваринного трепету, а підсилювати в нас бажання творити добро і правду в особистому та суспільному житті.

Дарує нам Господь фізичні сили, щоб, незважаючи на втому, а іноді й на хвороби, приходити в храм Божий і разом з іншими зливатися в єдиному подиху, зверненому до Господа. Колективна молитва сильніша за індивідуальну. Храм — дім Бога Живого. Нам потрібно більше молитися, щоб Господь чув наші зітхання, нашу молитву. Не буває, щоб у храмі хтось не молився. Прихід до храму — вже молитва, початок подальшої молитви. У храмі складаються наші духовні зусилля, енергія, і загальне молитовне зітхання величезної сили спрямовується до Бога. Він чує і схиляє Свою милість до нас. Амінь!

Священник отець Віктор (МУСТАФІН).