Великий піст перед Великоднем починається після прощеної неділі рівно за сім тижнів до Великодня. Він необхідний нам для того, щоб ми спробували змінити свій душевний стан, стан серця і розуму. А без тверезого погляду на самого себе зробити це неможливо. Потрібно бачити свої гріхи і провини не тільки в ділах, але й словах та думках. Не випадково напередодні Великого посту Церква пропонує нам можливість облишити своє «я», переступити через гордість, самолюбство і попросити вибачення. У першу чергу в тих, з ким перебуваємо в стані ворожнечі, кого нам важко пробачити. Попросити вибачення першими, не чекаючи, коли його попросять у нас.

Великий піст перед Великоднем, за сім тижнів до Великодня

В Ім’я Отця і Сина і Святого духа!

Піст — покарання для тіла, щоб приборкати пристрасті.
Святитель Іоанн Златоуст.

Як важливо для душі зробити цей перший крок, щиро попрохати прощення у людини, яку ти вважаєш своїм ворогом, і почути у відповідь: «Бог простить, і ти мене прости». Без подолання себе гріх подолати неможливо. Тому прощення — це до певного сенсу чеснота. І для цього потрібна мужність. Усі справи, угодні Богу, робляться зі спонуканням своєї волі. І навпаки. Адже як часто буває, що в Бога віруємо, сатану не любимо, а за заповідями Божими не живемо. Робимо багато такого, що противне Богу і на шкоду собі. А диявол завжди пропонує легкий спосіб отримання благ, без клопоту і зусиль. Спокушає раєм на землі, каже, що будете, як боги, і люди починають сумніватися в первозданному Раї і в справедливості заповідей Божих.

Великий піст перед Великоднем

Починаючи Великий піст перед Великоднем, Церква пропонує кожному з нас подивитися на себе критично, переоцінити своє життя без самовиправдання. Особливо в конфліктних ситуаціях. Тому і прощення має бути щирим, а не формальним. Адже це — мир. А яким важливим є мир для всіх нас, надто ж у сім’ї — школі любові і терпіння, смирення і мудрості! Потрібно вчитися прощати. Робити це не напоказ, а тихо, в серці своєму змиритися і звинувачувати тільки себе, щоб конфлікт не переріс у трагедію чи катастрофу. Тому на першому місці — піст духовного утримання від різкого слова, засудження, образ.

Що дає нам піст

Піст — це, перш за все, мир душевний. А фізичний піст (тілесне утримання, помірність у потребах, наприклад, харчування на Великий піст) повинен нам допомагати стимулювати себе і зберігати цей мир. Як говорили святі отці: «ви в піст хоч м’ясо їжте, головне — один одного не їжте». Сказано це, звичайно, в переносному сенсі. Тобто не можна ображати, принижувати, кривдити ближнього свого. А якщо це сталося, то треба відновлювати душевний світ через сповідь, попросити прощення у людини, яку образив. І не бентежитися цією обставиною, а продовжувати подвиг посту — фізичного і духовного стимулювання.

Усе це ми робимо на Великий піст перед Великоднем для того, щоб стати кращими, вирватися з повсякденності, турбот і суєти, справді відчути близькість Бога і доторкнутися до Божої благодаті. Амінь!

Священник отець Віктор (МУСТАФІН).

Поділитись: