В Ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Після того, як ти зробив добру справу, не старайся цим постійно вихвалятись, хай, краще, за тебе люди скажуть. Не треба весь час бити себе в груди і стверджувати, який ти добрий та хороший.

Зробив добру справу — забудь про неї

Зробив добру справу, і не згадуй про неї

Дружба зі світом — ворожнеча з Богом. Як говориться в Євангелії: «Ніхто не може служити двом панам: бо або одного буде ненавидіти, а іншого любити, або одному стане старатися, а про іншого не дбати. Не можете служити Богу і мамоні». (Мф. 6:24). (Мамона — багатство, розкіш). Для таких людей немає порятунку. Всі багатства земні на землі й залишаться, а душа забере з собою тільки пристрасті. Якщо вже вони в цьому житті не дають спокою, мучать і терзають, те ж саме жде й там — у вічності, де їм не буде вдоволення. Наше земне життя тимчасове. Воно скінчиться. А у життя вічного — свої закони. Навіть той, хто жив за буквою закону, але не шукав розради в покаянні, не уникне мук загробного життя.

Немає людини, яка б жила і не згрішила. Тільки Бог без гріха. Тому немає і не буде виправдання тим, хто вважає інакше. І замість сповіді і молитви на перше місце ставлять діла, нехай навіть і хороші. Не за ділами нашими судити нас буде Господь, а за тими цінностями, якими ми жили, до чого прагнули. Навіть роблячи добро, людина без покаяння, зміни розуму свого залишається грішником. Скільки їх не роби (добрих справ), скільки не сподівайся на них, вони не рятують від гріха. Тому, якщо ми про гріхи свої не каємося, не плачемо, значить, і діла наші, якими б добрими вони не були, зроблені без смирення. Вони, звичайно, зарахуються Спасителем, але не переважать душу на чаші міри нерозкаяних гріхів.

Безумовно, добрі справи — не злі. Але не дарма ж говориться, що благими намірами вимощена дорога в пекло. Тому зробив добре діло — забудь про нього. Воно не пропаде. У потрібний момент Господь про нього згадає. Головне — нам не хизуватися ним. А ще краще, якщо ми будемо сумувати за них. Скорбота — велике благо. Вона очищає від гріхів, робить мужніми. А спокуси роблять мудрішими й упокорюють. Інакше, якщо не скорбота, тоді приходить туга, печаль, депресія і смуток. Смерть попереду смерті. Адже що таке депресія і смуток? Це розслаблення волі. Потім настають саможаління, лінощі і небажання що-небудь робити. І все це на тлі самовиправдання. Це пригнічує особистість і душить людину.

Тому будьте пильні і моліться. Господь завжди поруч. Не треба про це забувати. Він чекає, щоб побачити боротьбу людини з самою собою. Але Бог настільки любить Своє творіння, що й поважає його свободу, залишає за людиною право і можливість самій зробити крок назустріч Йому. Однак цей крок кожна людина має зробити сама. Головне — не боятися. Нехай навіть спочатку буде страшно, нас оточить темрява. Але саме в осередку цієї темряви раптово засяє світло не від світу сього. Амінь.

Священник отець Віктор (МУСТАФІН).

Цікаво було б знати: хто із вас, де, коли і за яких умов чи то обставин зробив добру справу? Розкажіть про це в коментарях до цього допису.

Доброта лікує

«Люди божеволіють від напруги», — так говорила Ванга. Щоб вилікуватися, ми повинні споглядати себе зсередини серцем, яким управляє мозок. Коли людина буває гірше вовка, ведмедя, звіра, вона приречена. Адже тільки доброта пробуджує в нас, людей недосконалих і слабких, унікальну властивість саморегуляції здоров’я і змушує її працювати на нас, допомагати рятувати нас від хвороб, з якими медицина практично не здатна боротися без скальпеля чи хімічних ліків.

Безумовно, офіційна медицина досягла величезних успіхів у всіх галузях, але надмірне вживання ліків шкідливе, бо вони зачиняють «двері», через які за допомогою трав входить природа. Наприклад, у вас виразка шлунку чи дванадцятипалої кишки. Ванга радила у цьому разі пити чай, із завареного насіння гарбуза, на голодний шлунок. Та якщо ви, окрилені надією, регулярно питимете цей чай, але при цьому будете роздратованим і злитиметеся з кожного приводу, то немає жодної гарантії, що ви позбудетеся цієї хвороби.

Тільки заглиблена в себе людина, без зайвих емоцій, може відродити в собі енергію доброти, яка й вилікує її. Тобто, як варіант, зробив добру справу — отримав чи то підтримав власний заряд енергії доброти.

Діабет і псоріаз з’являються після сильного стресу, страху, взагалі, від дуже неприємних переживань. У цьому разі треба пити відвар з листя ожини, і хвороба не розвиватиметься.

Щоб угамувати серцебиття на нервовому ґрунті через стрес, треба нарізати 0,5 кг лимона, змішати їх із медом і приймати цю суміш уранці й увечері по 1 ст. л. до вживання їжі. І взагалі, для запобігання серцевим захворюванням треба чотири рази на рік по чотири дні поспіль пити настоянку із квіток глоду. На початку травня зберіть квітки глоду і туго набийте ними банку. Залийте горілкою і настоюйте 2-3 тижні, періодично струшуючи.

При передінфарктному стані треба пити чай із терну натще упродовж-тижня-двох. Сировину заготовляють навесні під час цвітіння.

Астматику, який страждає від кашлю, треба вживати впродовж тижня чай із лляного насіння і не пити холодної води. Дуже добре в цей час приймати настоянку із квіток мати-й-мачухи, що цвіте також навесні.

Але все це ви повинні робити тільки після того, як пропустите ці знання крізь себе, тобто ви маєте споглядати, дослухатися, аналізувати те, що відбувається навкруг і всередині вас. І, заради Бога, не добувайтеся у відчинені двері медиків, бо вони не враховують ваших обставин і ставлять вас на потік лікування лікарськими препаратами, а вони, як відомо, до добра не доведуть.

Усе, що вам потрібно, — це максимально розслабитися за допомогою медитації чи молитви. Будь-яка ваша молитва, вимовлена у хвилини одкровення і глибокої віри з добротою, вдосконалюватиме ваше тіло і розум. Згадайте-но слова Б. Болотова: «Ми вмираємо не від хвороб, а від невміння розслабитися». Просто нами управляють Великий Розум і Природа, а ми лише беремо у цьому участь.

Тепер вам буде зрозуміло, чому не треба зайвий раз патякати про те, коли зробив добру справу.