Ярослав Володимирович, за християнським ім’ям — Георгій та похідним від нього — Юрій, скандинавським — Яріцлейв, народився приблизно у 983 році, а рік кончини — 1054. Образ Ярослава Мудрого в історичній спадщині України має велике патріотичне та виховне значення.

Образ Ярослава Мудрого в історії України
Образ Ярослава Мудрого в історії України

Походження та родичі Ярослава Мудрого

Ярослав — один із старших синів Володимира Святославича та Рогнеди (Рагнхільд), доньки полоцького князя Рогволода. Мав 12 братів, чи навіть більше, та кількох сестер. Був одружений двічі, ім’я першої дружини невідоме (здогадно, Анна). Мав з нею сина Іллю. Друга дружина — донька шведського конунга Олафа Скотконунга Інгігерда. Діти:

  1. Володимир.
  2. Ізяслав (Дмитро).
  3. В’ячеслав (Меркурій).
  4. Ігор (Костянтин).
  5. Анастасія.
  6. Всеволод (Андрій).
  7. Єлизавета.
  8. Святослав (Микола).
  9. Анна.

Образ Ярослава Мудрого в історії України, хроніка життя та діяльності

Близько 990 року Ярослав Мудрий отримав ростовський князівський стіл (з цим періодом пов’язана низка непідтверджених фактами легенд і як мінімум одна археологічна знахідка).

Близько 1010 року — став новгородським князем. Налагодив зв’язки зі скандинавською елітою (товаришував із майбутнім норвезьким королем і святим Олафом). Можливо, перша дружина Ярослава теж була з Норвегії. Новгородським періодом деякі історики датують початок складання знаменитої «Руської правди» (її частини, що зветься «Правда Ярослава»).

1014 року — Ярослав припиняє сплачувати данину Києву, повстає проти влади батька, котрий вирішив зробити спадкоємцем київського престолу сина Бориса.

1015 року — смерть Володимира під час приготувань війська для карального походу на Новгород. Загибель Бориса, Гліба та Святослава (версії щодо вбивці — Святополк чи Ярослав). Війна новгородського війська Ярослава та найманої дружини на чолі з Еймундом Хрінгссоном проти київського князя Святополка.

1016 року — Ярослав розбив Святополка біля Любеча й пізньої осені зайняв Київ, щедро винагородивши варягів і дружину (хоча загалом саги змальовують Яріцлейва економним конунгом).

1018 року — образ Ярослава Мудрого «засвітився», коли Ярославове військо розбили польський король Болеслав Хоробрий і Святополк, родичі Ярослава потрапляють до польського полону, а сам князь тікає до Новгорода. Конфлікт між Болеславом і Святославом дозволяє Ярославу за допомогою Еймунда взяти наступного року реванш: у битві на річці Альта Святополк був розбитий і, за однією з версій, вбитий варягами Еймунда. Ярослав стає великим київським князем і одружується з Інігердою (у хрещенні — Ірина) та будує в Києві храм на честь святої покровительки своєї дружини.

1020—1024 роки — невдалі війни Ярослава проти племінника Брячислава та брата Мстислава Тьмутараканського. 1024 року Ярослав та його варязький воєвода Хокон програють битву під Лиственом поблизу Чернігова, після чого князь змушений поділити Русь по Дніпру (лівий берег із Черніговом — Мстиславу, правий із Києвом — Ярославу).

1026 року — після укладеного у Городку під Києвом миру допомагає Мстиславу у боротьбі з ясами і касогами, а 1029 року поширює володіння Русі до Кавказького хребта.

Близько 1030 року — образ Ярослава Мудрого постає в якості завойовника і збирача земель Руських, де він завойовує землі між Чудським озером і Балтикою, засновує Юріїв (сьогодні Тарту, Естонія), у 1030—1031 роках війська Ярослава і Мстислава відвойовують Червенські міста (нині Галичина), захоплені 1018 року Болеславом I. Тоді ж Ярослав приєднує спірну з поляками територію між річками Сян і Буг, де будує міста Ярослав і Белз.

1036 року — після раптової смерті Мстислава Ярослав об’єднує майже всю Київську Русь, окрім Полоцького князівства, яке ще Володимир віддав в уділ роду Ізяслава. Кинув свого брата і потенційного конкурента Судислава до в’язниці, де той провів 22 роки. За літописом, того ж року переміг печенігів, заклавши собор Святої Софії (нині частина істориків схильна вважати, що собор почав будувати Володимир). Активно розбудовував фортифікації та храми Києва й інших міст Русі, а також оборонні лінії по річках Рось, Трубіж та Сула.

103-ті — 1040-ві роки — успішні війни проти мазурських племен, ятвігів, чуді.

1043 року — останній в історії Русі морський похід на Візантію (на чолі з сином князя Володимиром і воєводою Вишатою, інколи припускають участь Гаральда Суворого), який закінчився розгромом руського війська. Укладав успішні династійні шлюби. Сестра Ярослава Марія-Доброніга була дружиною польського князя Казимира Відновителя. Ярослав був у союзі з германськими імператорами Генріхом II, Конрадом II і Генріхом III.

За жвавої зовнішньополітичної діяльності дбав і про розвиток культури, піднесення престижу княжої влади. Імовірно, на поглиблення християнізації Русі, заснування шкіл та княжого книгосховища в Києві помітно вплинули смаки самого Ярослава. З його ініціативи в Києві розпочалася робота над перекладами грецьких книг церковнослов’янською, було укладено нове літописне зведення (активно редаговане в інтересах князя).

1039 року — перші офіційні відомості про існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції константинопольського патріарха, прийняття церковного «уставу Ярослава», заснування перших монастирів (зокрема Києво-Печерського). Імовірно, наприкінці правління прийняв якийсь новий титул (графіті у Софії Київській називає його «цесарем»).

Образ Ярослава Мудрого в історії України має не аби яке значення. Історики визнають, що саме за Ярослава Київська Русь досягнула найвищої могутності як єдина держава. Щоб зберегти її цілісність, Ярослав запровадив складну систему наслідування, згідно з якою старший брат мав передавати владу в Києві наступному за старшинством (принцип «лествиці»).

Помер Ярослав Мудрий 20 лютого 1054 року у Вишгороді, похований згідно з заповітом разом із дружиною Інгігердою в соборі Святої Софії. Останки князя кілька разів досліджували, тож теперішнє їх місцезнаходження встановити складно.

Образ Ярослава Мудрого в історичній пам’яті

Один із найпопулярніших історичних діячів України, визнаний святим (разом із дружиною Інгігердою) постановою Української православної церкви Київського патріархату 2008 року. Його уявний портрет фігурує на українських грошах, ім’ям князя з 1995 року названо український орден. Герой п’єси Івана Кочерги і кількох інших художніх творів, кінофільмів. Попри всі безсумнівні політичні та культурні успіхи князя, не можна не відзначити, що його теперішній популярності чимало сприяє активне поширення офіційної, вкрай «лакованої» версії біографії. Ось так коротенько, про образ Ярослава Мудрого в українській історії.