У попередньому дописі мова йшла про крапельний полив, а зараз буде розповідь про те, як для зрошування добувається волога з атмосфери. Дуже цікавий спосіб поливу рослин.

Волога з атмосфери

Волога з атмосфери, або зміна у свідомості самого землероба

Треба зразу сказати, що для того щоб цей процес працював, потрібна попередня підготовка ґрунту і, що найголовніше, зміна у свідомості самого землероба. Перша необхідна умова, котру треба виконувати попри всі традиції землеробства, — категорично раз і назавжди відмовитися від глибокого (глибина 5–7 сантиметрів) спушування ґрунту. Виняток становлять поля, де за роки оранки утворилась тверда «плужна підошва». Її-то треба попередньо зруйнувати щілюванням на певну глибину.

Другим етапом має бути сівба сидерантів або інших культур суцільного висіву, котрі залишають після себе у ґрунті величезну кількість ґрунтових канальців від відмерлих коренів. Усі ці ґрунтові канальці, котрі йдуть углиб ґрунту і сполучаються з атмосферою. Їх треба оберігати і старатися постійно збільшувати їхню кількість. Позаяк саме їм відводиться вирішальна роль, дякуючи чому не тільки накопичується волога з атмосфери, а й у вуглецевому живленні культур.

Як відомо, температура повітря і ґрунту постійно змінюється (вдень — одна, а вночі — інша), і ґрунт, образно кажучи, дихає, втягуючи по канальцях в себе маси повітря. Тепле повітря, стикаючись із прохолоднішими стінками канальців, залишає на них тонесенький шар роси, як влітку «пітніє» графин із холодною водою.

На великих ділянках (у сукупності) ці малопомітні кількості вологи із атмосфери складаються у дуже відчутні кількості. Це до 40 і більше кубометрів води на кожному гектарі щодня, навіть у жаркий літній день. А 40 кубометрів у жаркий день випаровує гектар потужного винограднику.

Завдання землеробів після цього полягає в тому, аби оберігати ґрунт від перегріву сонцем та надмірного випаровування ґрунтової вологи, і одночасно зберігати повітряне сполучення ґрунтових шарів із атмосферою. Як показав величезний практичний досвід, для цього на поверхні ґрунту завжди має бути 5–7-сантиметровий пухкий шар. Більший уже заважає рухові повітря. При меншому перегрівається і висушується ґрунт. Спочатку цей шар сприяє лише розпушенню ґрунту. А потім в ньому має накопичуватися все більше органічних решток. Тоді ґрунт поліпшуватиме свої теплоізоляційні властивості і стане справжньою «фабрикою» поживних речовин.

Що, коли і як

Волога з атмосфери не так то й легко дається. Щоб досягти в цьому певних успіхів, на весь процес потрібно затратити чимало часу і власних зусиль.

Для того щоб створити і підтримувати «в робочому стані» цей шар мульчі, звичайні знаряддя для спушування мають бути замінені на плоскорізи Фокіна різних номерів. Крім цього, вся рослинна маса, котра наростає за сезон, повинна по можливості подрібнюватись та загортатись (наскільки це можливо) у цей семисантиметровий пухкий шар. Для мульчування дачно-городньої ділянки дуже доречними будуть:

  • виполоті бур’яни;
  • соняшникове лушпиння;
  • тирса;
  • стружки;
  • полова та інші рослинні рештки.

Треба бути готовим до того, що в перший сезон свіжа мульча на шкоду рослинам, що ростуть, «потягне» на себе із ґрунту азот. Щоб цього не сталося, його слід зразу ж полити розчином аміачної селітри або, ще краще, нітрофоски із розрахунку 100–150 грамів на сотку. Готується розчин із розрахунку 2–4 грами добрива на літр удобрювального розчину.

Величезною підмого у створенні здорового ґрунту, який успішно набирає родючість, може бути застосування ЕМ-технології. Це технологія застосування ефективних мікроорганізмів в усіх її формах, аж до простого обприскування поверхні ґрунту в похмуру чи вологу погоду.

Волога з атмосфери — це трудомісткий спосіб зрошення, який потребує не аби якої витримки, що в кінцевому результаті дає свій позитивний ефект.

Завдання землероба на цьому етапі буде підтримання всієї поверхні поля в укритому мульчею стані, без будь-яких «лисин». Результат не забариться позначитись. Спочатку в забезпечені вологою з повітря, а потім і в наростанні врожаїв без додаткового внесення добрив.

Як неважко зрозуміти, технологія мульчування поверхні ґрунту відмінно поєднується із технологією крапельного зрошення. Тому крапельний полив зволожує лише вузьку смужку ґрунту. А на всьому іншому просторі треба берегти і накопичувати ґрунтову вологу за допомогою мульчі і мілкого обробітку ґрунту. Про міжряддя посівів і насаджень так само треба дбати — боротися з бур’янами, наприклад, такими, як хвощ польовий. Потім провадити спушування ґрунту зі створенням шару мульчі.

Звичайно, одночасно і за один сезон налаштувати систему грамотного землеробства неможливо. Але послідовне і продумане прагнення до наміченого обов’язково дасть добрі результати.

І все ж літня спека дається взнаки. Накопичуйте і бережіть дорогоцінну вологу.

Поділитись: