Стійловий період корови із грудня по березень

Як правило, до того, як почнеться зимовий стійловий період корови, вона на той час вже буває тільною, але від неї ще одержують молоко (доїти перестають за 2 місяці до отелення). Організм дійної корови через посилене «виробництво» молока перебуває у великому напруженні, тому тварина потребує особливої турботи.

Стійловий період корови

Насамперед, тільній корові не потрібні особливі прибавки кормів, але поживність їх має бути високою. У першу чверть тільності вага зародка ще дуже мала. Однак саме в цей час закладаються головні органи і системи плоду. Тому така важлива повноцінна годівля корови. Корми бажано давати їй в такому порядку: спочатку концентрати, потім — соковиті, а під кінець — грубі. Після кожної дачі корму годівниці вичищають, оскільки об’їдки, що застрягли по кутках, можуть загнивати. Гнилісний запах перейде до кормів, котрі будуть покладені слідом, і поїдання їх погіршиться.

Годівля корови

Перед тим як давати корові сіно, її напувають водою. Деякі корми, рекомендовані для годівлі дійних корів, перед згодовуванням потребують обробки. Ціле зерно в натуральному вигляді великій рогатій худобі давати недоцільно, позаяк воно проходить шлунково-кишковий тракт «транзитом». Зерно слід подрібнювати або дріжджувати.

Для цього 50–100 г пекарських дріжджів (потім для закваски можна залишити частину дріжджованого корму) розводять у теплій воді, розтирають грудочки і виливають у бочку, частково наповнену теплою водою (30…35°C). Потім висипають туди 10 кг сухого зернового корму (можна із додачею солом’яної січки), коренеплодів. Через 5–6 годин корм готовий. Дріжджують й інші корми, але при цьому в бочці обов’язково має бути зерновий корм.

У зимовий стійловий період великою підмогою в годівлі служить силос. Якщо він приготовлений правильно, тобто виходить не дуже кислим, без побічного присмаку, то його охоче їдять корови і молодняк. Надої корів при цьому збільшуються.

Взимку корову можна підгодовувати і зеленою хвоєю, котра багата каротином. Якщо сіно невдало висушене, а тому бідне на вітаміни, хвоя заповнить цю прогалину. Її краще дробити, плющити і згодовувати корові до 1 кг на день. Із хвої так само роблять настої, напари. Закладають її (виходячи із тієї ж норми — 1 кг) у діжку, в котру наливають окріп і дають постояти 3–4 години. Потім цей настій випоюють, або окремо, або із пійлом. У хвої містяться каротин і цінні для організму мікроелементи (кобальт, марганець, залізо, мідь та ін.).

Якщо корова тільна

В останні два місяці тільності вага плоду збільшується до 17–20 кг. Йому вже потрібно багато поживних речовин. Тому корову перестають доїти — запускають. Якщо вона дає по 3–4 л молока на день, її можна запускати зразу. А корів із вищими надоями запускають поступово: зменшують дачу концентратів, соковитих кормів, доять 1 раз на день, через день. Слідкують за вим’ям: воно має зменшитися в об’ємі  зсохнутися. Після запуску годівлю корови поступово поліпшують.

В очікуванні приплоду глибоко тільну корову вранці годують гарним сіном, дають тепле пійло з висівками чи вівсяним борошном, котрі легко перетравлюються, напувають теплою чистою водою. Корова має одержувати і трохи (3–5 кг) кормових буряків. Комбікорм дають сухим по 1–2 кг. Якщо в господарстві його мало, у пійло підсипають сушені:

• конюшину;
• люцерну;
• кропиву.

Природно, усі корми дають тільки доброї якості.

У цілому в стійловий період корови їй потрібно 24–30 ц грубих кормів (сіна, соломи) і 55 ц соковитих. Комбікорм рекомендується давати по 100–150 г на 1 л надоєного молока (при високих надоях — більше). На одну голову молодняку старше року на стійловий період орієнтовно запасають 15 ц грубих кормів і 9 ц соковитих.

І чорна корова біле молоко дає