Щоб одержувати від тварин більше продукції, необхідно не тільки щоб була під уважним спостереженням поведінка корів, вивчати їхні звички і норов, а й ураховувати їх особливості.

Поведінка корів і телят: або як уникнути конфліктних ситуацій

Під вашою пильною увагою поведінка корів

З’ясувалося, що в будь-якій групі корів при спільному утриманні вже на другий день виявляється лідер, а всі інші ніби розподіляються за рангом. Тварини не запам’ятовують індивідуальних особливостей і місця в череді своїх сусідів, тому багато з них намагається вибитися в лідери і починаються непорозуміння, навіть бійки, а, в підсумку, «на нервовому ґрунті» знижуються майже вдвічі удої і прирости ваги.

Що ж так «діє на нерви» корови?

З’ясовується, багато чого. Наприклад, такі на перший погляд дрібниці, як переведення в іншу групу чи інше приміщення, зміна лідера у групі та майже будь-яка зміна обстановки. Але при переведенні корів уранці в іншу групу чи інше приміщення спостерігається зниження удою на 10% менше, ніж при вечірньому переміщенні. Узагалі на продуктивність корів дуже позитивно впливає спокійна обстановка і можливість полежати на сухій підстилці — на мокру і брудну вони не ляжуть.

Як правило, при безприв’язному утриманні найзручніші місця у приміщенні займають корови-лідери, і якщо сухих та чистих місць не залишається, то менш «шановані» члени коров’ячої череди взагалі можуть не відпочити, і як наслідок — зниження удоїв. Зовсім інша річ, якщо у приміщенні влаштовані окремі загородки (бокси) для кожної тварини, і вона має власний куток для відпочинку. Там тварина почувається спокійно, тож і молока дає більше.

Стосовно телят

У принципі, поведінка корів у дорослому віці не дуже-то «компанійська». Зате в підростаючого покоління стосунки зовсім інші. Теля потребує контакту, особливо якщо його зразу ж після народження відривають від корови. Йому необхідно хоча б бачити своїх «побратимців». Телята охоче бігають-стрибають разом, а це сприяє виробленню в них спокійного норову.

При ізольованому утриманні вони нерідко виростають норовливими й упертими. До того ж ізольоване утримання часто впливає на зниження у них апетиту, тварини почуваються напружено і відстають у рості та вазі. Звичайно, і серед телят бувають бійки — сильніші кривдять слабших. Аби цього не було, телят намагаються зводити в однорідні за їх активністю групи. Що більше кроків за день зробить теля, то вища його активність. Рухливих телят поєднують в одну групу, слабких, менш активних — в іншу. Якщо в групі немає слабких, то телята поводяться мирно, поїдають однакову норму корму і додають у вазі. У таких однорідних групах кожне теля додає у вазі за добу по 700-800 г, а у змішаних — не більше 500.

Контакти телят дуже важливі і для вироблення в них корисних навичок. Виявляється, вони, як маленькі діти, охоче наслідують одне одного. І якщо теля, яке вже навчилося самостійно скубти траву на пасовищі, помістити у групу одноліток-«недотеп», то ці недосвідчені телята, наслідуючи бувалого, через кілька днів також почнуть пастися самостійно.

Хоча телята, на відміну від корів, більш контактні, зміна обстановки їм, як і дорослим тваринам, не до вподоби. Але що молодше теля, то легше відбувається входження новачка в телячу сформовану групу. А ось перевезення, особливо на великі віддалі, телята витримують погано. Часто після  транспортування вони лежать зі згаслим поглядом, відмовляються від води і корму. Такий стан може тривати від 12 до 24 годин. Спостереження показали, що телята легше витримують транспортування ввечері, на відміну від дорослих корів, для яких краще переселятися вранці. Втрати ваги при ранковому транспортуванні становлять 360 г на одне теля на добу, а при вечірньому — тільки 180 г.

Погано діє на телят і часта зміна обслуговуючого персоналу. Коли новонароджене теля зразу ж відривають від корови, телятниця її йому заміняє. І телята набагато краще розвиваються, якщо до 6-місячного віку за ними доглядає та сама робітниця.

Важлива стійкість до захворювань

При догляді за молодняком дуже важливо, щоб тварини були стійкі до захворювань, у тому числі застудних. Домогтися цього можна загартуванням телят з раннього віку привчаючи їх до холоду. Вчені оперують фактами, що загартування їм тільки на користь.

Якось на одній із ферм взимку із череди втекла тільна корова, яка народила своє теля не в теплому корівнику, а на засніженій лісовій галявині. Коли через кілька днів утікачку знайшли, то з’ясувалося, що теля не тільки не загинуло на морозі, а було на вигляд міцним і бадьорим. Це навело зоотехніків на думку щодо вирощування телят у неопалювальних приміщеннях. Перші експерименти, які виявилися успішними, поклали початок створенню знаменитої на цілий світ костромської породи великої рогатої худоби.

Рух — це життя

Велике значення для нормального розвитку телят має також рух. Телята, які змушені вести малорухомий спосіб життя, не тільки відстають від своїх однолітків у вазі і розмірах, у них набагато гірше розвиваються і внутрішні органи.

Рухові навантаження необхідні також дорослим особинам. При стійловому утриманні корів це досягається організацією щоденного вигулу, у тому числі й узимку. Тому при різних способах утримання поведінка корів та телят не така вже й однозначна.