Як затримати сніг на ділянці: не марнуйте даремно час

Кожну зиму випадає стільки снігу, скільки дозволяє собі небо. Але садівники та городники в цей період року не марнують даремно час. А розмова зараз піде про те, як затримати сніг на ділянці. Навіть знаючі господарі знайдуть в цій статті для себе щось новеньке, не кажучи вже про новачків. Тож до справи.

Про те, як затримати сніг на ділянці

Сніг на ділянці може бути корисним, а може і завдати шкоди. Вже давно відомо, що шар снігу товщиною 1 см підвищує температуру ґрунту на 1 градус.

Таким чином, навіть невеликий сніговий покрив від 5 до 10 см може врятувати коріння від морозу -20 градусів. А суниця при товщині снігу 20-30 см може витримати короткочасні морози до -35. Багато садівників вважають: чим більше снігу в саду. Тим легше рослини переживуть зиму. Тому й намагаються якомога більше снігу нагребти до стовбурів.

Це, звичайно, так. Але все потрібно робити без фанатизму. Наприклад, слід знати, що для того, щоб рослини не випріли, шар снігу для полуниці не повинен перевищувати 80 см, а для вишні, чорноплідної горобини, сливи — 130 см. І не треба намітати замети впритул до стовбурів, інакше під час відлиги може підіпріти кора. До речі, згрібаючи сніг до дерев, не можна його брати з пристовбурного круга, міжрядь, щоб не оголяти ділянки, де розташовані корені, бо вони можуть виходити далеко за межі проекції крони. Сніг слід збирати подалі від дерев — з доріжок. Утеплюйте пристовбурну територію. Важко, незручно, далеко, але правильно.

Однак рясні снігопади можуть стати і руйнівними. Зламані під вагою мокрого снігу гілки — одне з найпоширеніших зимових пошкоджень у саду. Якщо на крони лягло багато липкого снігу або в результаті відлиги він став мокрим, його треба обережно струшувати, щоб не пошкодити гілки. Це можна робити, наприклад, палицею, обмотаною ганчіркою.

Якщо гілки поважчали після крижаного дощу, не збивайте кірку, а зробіть підпори, щоб по можливості надати гілкам колишнього положення. Згодом сонце розтопить цю глазур. Невеликий льодок, іній тільки на користь рослині — ця замерзла волога утеплює дерево. Занадто довгі бурульки можна акуратно обламати, притримуючи гілки рукою.

Ну а щодо до того, чи потрібно втоптувати сніг, існують різні думки. Однозначно втоптувати його є сенс лише біля молодих рослин, у плодових розсадниках. Роблять це для боротьби з гризунами. Адже злежаний сніг перетворюється на лід, перепиняючи мишам шлях до стовбура. У старому саду на дачі «топтатися» навколо дерев немає сенсу.

Запасайтеся безкоштовною водою

Переходимо до наступного етапу, як затримати сніг. Робиться це не тільки з метою укривання рослин чи їх стовбурів і грядок з суницею від зимових пошкоджень. Сніг можна й потрібно використовувати для накопичення вологи на ділянці. Не слід нехтувати запропонованою самою природою можливістю. Тому кожен городник та садівник зобов’язаний знати, як затримати сніг на ділянці.

Танучи, сніг плавно осідає, потрохи всотуючись в ґрунт. При рівномірному, поступовому таненні тала вода може промочити землю на глибину від 1 м до 1,5 (якщо снігу багато — більше метра). Поступово накопичуючись, тала вода дозволяє рослинам живитися з цих підземних «контейнерів» упродовж зими, весни, а іноді й половини літа. Втім, ці дані досить умовні, позаяк існує занадто багато факторів, що не дозволяють зробити точні розрахунки. Та й сніг — субстанція дуже непостійна. Наприклад, щільність свіжого снігу становить 0,05 кг/куб. м, а в міру його злежування, ця величина збільшується.

Якщо взяти за основу умовний 1 куб. м снігу, який являє собою куб з довжиною ребра 1 м, то з нього може вийти від 50 до 250 л талої води. Але все буде залежати від того, як швидко сніг буде танути і частково випаровуватися, наскільки глибоко залягає водоносний горизонт. Такого запасу безкоштовної вологи може вистачити на першу половину вегетаційного періоду, що особливо актуально для дачників «вихідного дня», тобто власників дачних ділянок, які відвідують їх не так уже й часто.

Але «резервуари» талої води в ґрунті утворюються при ідеальній зимі, коли сніг тане поступово. Проте якщо після тривалих морозів раптом настає відлига, то сніг починає танути дуже активно. Він не всотується в мерзлу землю, а стікає струмочками, в першу чергу по схилах. У результаті живильний шар просто змивається в більш низькі місця ділянки. Найчастіше це відбувається на оголених ділянках, де снігу мало і ґрунт під ним промерзає. Там, де шар снігу більший, земля жива і вбирає в себе дорогоцінну вологу.

Наскільки корисна тала вода

Про те, що тала вода — цінний стратегічний матеріал для садівника, відомо давно. Про унікальні властивості мінеральної води (особливо з альпійських джерел) багато хто чув. Адже для рослин, ослаблених морозами і відсутністю поживних речовин, вона не менш корисна, ніж мінеральна вода для організму людини. І тала, і дощова вода містить природні мінеральні речовини. З ґрунту вони потрапляють у рослини, а потім у плоди, ягоди і, врешті-решт, у наш організм. Ніяка поливальна вода (найчастіше хлорована з водопроводу), навіть відстояна в діжці, не дасть такого ефекту, як дощова або тала.

Крім того, вона ще є відмінним добривом. Приміром, 1 кг снігу містить до 7,4 мг азоту і трохи фосфору (близько 3 мг). Здається, це небагато, але для активізації ростових процесів насіння або кореневої системи дерев і чагарників буває достатньо. До речі, без талого снігу марним стає і внесення добрив у пристовбурні круги, адже поживні речовини все одно не потрапляють до коріння. Ось чому затримувати сніг важливо і потрібно.

Як затримати сніг на ділянці і не пропустити слушної нагоди

Природним затримувачем снігу служить і живопліт. А найпростіше накопичити сніг на ділянці штучним шляхом можна, встановивши щити і заслони шириною 1,52 м і заввишки близько 1 м. Їх можна спорудити із звичайних дощок, листів шиферу, а також сплести щось на зразок тину з гілок, палиць, очерету, стебел кукурудзи чи соняшнику тощо. Тільки вони повинні бути встановлені поперек напрямку руху панівних вітрів. Для більшої ефективності можна встановлювати їх у шаховому порядку і переставляти в міру накопичення снігу.

Втім, у хорошого господаря в нагоді стають практично будь-які пристосування. Наприклад, переносні перголи, які в літній період призначалися для однорічних ліан. До речі, можна просто розкидати по ділянці старі автомобільні покришки (10 штук на сотку достатньо). Однак процес цей досить трудомісткий, та й покришки потрібно десь зберігати. Хоча для затримання снігу це досить ефективний засіб.

Для накопичення снігу використовують також соснові або ялинові гілки. Укладають їх рядами в тих місцях, де снігу зазвичай небагато. Коли хвою занесе снігом, гілки витягують і перекладають. Нехай на зиму ділянка залишиться трохи захаращеною, зате вона буде засніженою, а не геть лисою.

І ще одна заувага: кожній садовій культурі потрібна своя висота снігової ковдри, яка не повинна перевищувати певний рівень, інакше рослина може випріти. Наприклад, оптимальна висота снігового покриву для:

• Яблуні і груші має становити не більше 120 см.
• Суниці — 80 см.
• Малини — до 100 см.
• Для вкладених на землі смородини і аґрусу до 100-130 см.

А щоб сніг танув повільно, проникаючи в ґрунт, снігові замети можна посипати тирсою. Якщо немає тирси, можна використовувати деревний попіл. Це ще й хороше мікродобриво, що містить калій.

Адже сніг — це найдрібніші крапельки замерзлої води, що падають із неба. А волога. Особливо природна, — це багатство для садівника. Сніг може містити різну кількість вологи. У зернистого снігу запасів води всього 20% від власної ваги. Лапатий сніг вбирає в себе до 45% від своєї маси. Тому після кожного снігопаду, після кожної хуртовини потрібно поспішати в сад і спостерігати за сніговим покровом. Адже він, як багато хто знає напевно, буває різним. А від того, якої щільності буде снігова «ковдра», залежить і те, як себе під нею почувають рослини — чи їм добре, а чи потрібна допомога.

Пухкий сніг

Спостережливі люди помічали, що великі, красиві, пухнасті сніжинки, які часом збиваються в лапатий сніг, зазвичай теплі і липкі. З куртки струсити їх складно, налипає такий сніг і на гілки дерев, схиляє до землі, а часом і ламає. Струшувати його з гілок не дуже виходить. Однак саме такий сніг добре закриває малинник і здатен захистити його від морозу. А втім, недовго він залишається пухнастим і ніжним, недовго зберігає пористу повітряну структуру. Адже важкий сніг осідає під власною вагою. Правда, при цьому він, подібно до ізоляційного матеріалу, зберігає тепло в ґрунті. Шкода, що сніг у нас довго не затримується. А так — кращого укриття для рослин і не придумаєш.

Зернистий сніг

У відлиги, які у нас не дивина, з пухлого снігу виходять грудочки. Такий сніг називають зернистим. Грані у снігових крупинок гострі, деруть шкіру, як терка. Такий сніг — серйозне випробування для рослин (дерев і чагарників). Якщо вкриє гілки, вони просідають і можуть поламатися. Ходити по такому снігу важко. Зате під ним радісно ґрунтовим жителям, що забезпечують родючість наших грядок.

Дрібний колючий сніг

Деякі сніжинки мають вигляд голок з льоду, які при вітрі дряпають шкіру обличчя. Причому розміри кожної голочки можуть змінюватися залежно від температури повітря і швидкості вітру. Бувають вони зовсім крихітними і тонкими, найдрібнішими — такий собі легкий сніговий пил. За дерева можна бути спокійним — на гілки такий сніг тисне не сильно, не ламає їх своєю вагою. Якщо погода тиха, дрібні сніжинки просто сиплються крізь крони дерев і чагарників. Але під час вітру їх піднімає і несе сніговими хвилями, замітаючи кущі з підвітряного боку стін. Такий сніг часто створює замети і допомагає садівникові робити стратегічні запаси вологи. Потрібно тільки для цього встановити на ділянці штучні перешкоди. Правда, верхній шар цього снігу часто перетворюється в наст.

Як зігріває сніговий покрив

Здавалося б, навіщо треба знати природу снігу? А через те що сніговий покрив — це не просто опади, які впали з неба. Сніг буває різної щільності й твердості, і від цього залежить, як перезимують рослини. А щільність снігу залежить від кількості води, повітря, його складових, температурних умов, тож протягом зими вона може змінюватися кілька разів. Причому іноді сніговий покрив являє собою листковий пиріг. Адже кожен снігопад — це новий шар, і якість снігу в кожному із них своя:

1. Пухкий і легкий.
2. Щільний.
3. Зернистий.

Від цього залежать його властивості — дихати (рослинам під ним, якщо не щільний наст, задуха не загрожує) і проводити тепло. Так-так, це не обмовка. Кожна речовина має здатність проводити тепло. Ті, які добре проводять, зберігати тепло не можуть, а ті, що погано проводять, — ізолятори. Сніг унікальний матеріал у цьому плані. Він може бути і провідником тепла, і теплоізолятором. Кожен шар по-своєму проводить і віддає в повітря тепло. Таким чином, між ними є теплообмін.

Ізолятор — це пухкий сніг, під ним ґрунт промерзне слабкіше, отже, менше проблем буде у рослин. Значить, треба міняти висоту снігової стіни на садовій ділянці, щоб перетворити сніг на теплоізолятор. Після кожного снігопаду також потрібно лопатою накидати сніг, особливо на грядки з ягідними культурами і під плодові дерева. Просідаючи, сніг змінює щільність нижніх шарів, створюючи для рослин унікальний тепловий режим узимку. При цьому слід також пам’ятати: щільний сніг навесні тане довше, а це може затримати початок вегетації.

До речі, завдяки унікальним оптичним властивостям снігу сонячні промені не можуть проходити крізь сніговий покрив на глибину до 70 см і гріти землю, рослини і все, що знаходиться під сніговою шапкою. Ось чому навколо рослин у заметі утворюються своєрідні тунелі. З цієї причини на ягідних грядках малини, смородини або аґрусу сніг тане швидше, ніж у міжряддях.

От і все, тепер ви знаєте як затримати сніг на ділянці. Тож до роботи…