Індики        30 Серпня 2019        155         0

Вирощування індиків у домашніх умовах

Індики — це «хазяї» нашого подвір’я, які походжають ним із гордовитим і поважним виглядом. Далі мова піде про вирощування індиків в присадибному господарстві. Про те, як, коли і чим їх потрібно годувати, відбирати на плем’я тощо.

Вирощування індиків у домашніх умовах

Вирощування індиків

Улітку найчастіше індиків утримують на вигулі разом з курями та іншою птицею. І в них напрочуд мирне співіснування між собою. Як потрібно правильно вирощувати індиків в умовах присадибного господарства, про це й піде зараз розповідь, ґрунтуючись на досвідах успішних домашніх фермерських господарств. Так, вигул для них має бути обладнаний навісом. Годівниць на ньому повинно бути стільки, аби всі індики могли споживати корм одночасно, а також мати змогу споживати постійно чисту воду. На напувалку потрібно поставити решітку — це не дозволяє птиці залазити в неї ногами. Відомо, що ця птиця здатна злітати на деяку висоту. А щоб вона не залишила меж свого двору, слід в індичок підрізати одне крило. А ось індикам це робити немає потребі, бо вони важчі за самок.

Улітку індикам треба давати більше зелені. Вони із задоволенням поїдають зелену цибулю, листя кульбаби, гичку моркви. Дуже добре згодовувати їм і саму моркву. Як основний корм цієї пори року слід давати своїм плеканцям комбікорм, що містить усі необхідні поживні речовини. Також можна кормити пшеницею, ячменем, кукурудзою.

Птиця залюбки поїдає мішанки, які краще готувати на кислому молоці з додачею дробленого зерна і висівок. Для птахівників-початківців буде така порада: для того щоб мішанка не закисала, готувати її потрібно безпосередньо перед самою годівлею й у такій кількості, аби вона була з’їдена за 20 хвилин. Мішанка має бути розсипчастою й у жодному разі не клейкою, інакше носові отвори у птиці закупорюватимуться.

Приміщення для індиків

Вирощування індиків холодної пори року потребує окреме їх утримання від іншої птиці в сухому, теплому приміщенні. Його обладнують сідалами на висоті 60-80 см від долівки з розрахунку 50 см на кожну голову. Гнізда встановлюють у затемненому місці, можна у два яруси. Годують птицю у цей період так само, як і влітку, тільки замість трави дають сіно, яке слід зв’язувати в пучки і прикріпляти на певній висоті. Воно залюбки з’їдається індиками. Сіно можна також подрібнювати і додавати в мішанку. У приміщенні обов’язково мають бути ванна з піском та попелом і годівниці із гравієм, крейдою, черепашкою.

Узимку температура у пташнику не повинна бути низькою. Підстилкою служить солома або тирса. У міру їх забруднення свіжа підстилка настилається зверху. Для нормального розвитку птиці необхідне свіже повітря, для надходження якого у верхній частині стіни і стелі пташника просвердлюють спеціальні витяжні отвори. Індики можуть витримувати холод, але їм страшні протяги. Тож навіть узимку, але, звичайно ж, не в сильний мороз, їх випускають у двір, де на сніг треба послати солому. Якщо ж розкидати по всій території вигулу зерно, тоді вони не стоятимуть на одному місці.

Нестися індички починають у 10-місячному віці. Щоб їх яйця були заплідненими, на 8 самок має припадати 1 самець: а для того, аби молодняк був міцним і здоровим, індичок треба посилено годувати. У цей час можна також давати їм м’ясні відходи і повноцінні комбікорми. Наявність у напувалках свіжої води обов’язкова.

Відбір індиків на плем’я

Під час вирощування індиків відбувається процес їх відбору на плем’я. краще це робити у їхньому віці 5-6 місяців. Цей добір проводять за живою вагою, екстер’єром. Для визначення екстер’єру птиці, як і інших сільськогосподарських тварин, виконують проміри частин тіла. Основні з них такі:

  1. Довжина і глибина тулуба.
  2. Ширина грудей.
  3. Довжина кіля і плюсна.

Розвиток мускулатури грудей і ніг визначається на дотик.

Вага тіла індиків залежить від:

  • породи;
  • віку;
  • фізіологічного стану;
  • умов годівлі й утримання.

Якісне вирощування індиків тісно пов’язане з правильним їх відбором. Вага, екстер’єр передаються потомству в спадок від батьків. Покращення м’ясних якостей індиків за короткий термін можна домогтися шляхом масового добору за живою вагою, кращим розвитком грудної мускулатури і компактності статури. На плем’я добирають індиків із живою вагою не нижче середньої по зграї, що відповідає вимогам породи для даного віку. Зважувати їх можна на вагах або за допомогою динамометра, просмикнувши під крильми ремінець чи м’яку мотузку.

Екстер’єрну оцінку птиці слід проводити на столі з дотриманням певної обережності, бо, змахнувши крильми, вона може завдати серйозної травми. Найважливіші ті проміри, які характеризують м’ясні кондиції індиків. У правильно розвиненої особини груди широкі та рівні. Невелике звуження в напрямку до заднього кінця кіля забезпечує вільний рух птиці та правильну поставу ніг. Повні гомілки з розвиненою мускулатурою добре збалансовують тулуб при русі. В індиків міцний пропорційно розвинений кістяк. Паралельність спини і кіля служить рівновазі тулуба. Постава, або рівновага, пов’язана з розвитком кістяка, має досить важливе значення, особливо для широкогрудих індиків. Гарна рівновага означає пряму поставу, при цьому спина в них має бути нахилена під кутом приблизно 35 градусів до горизонтальної лінії.

У міру росту птиці кіль подовжується і глибина тулуба збільшується. Приблизно до 180-денного віку в самок і 120-денного віку в самців він за довжиною має дорівнювати плюсну або дещо перевершувати його довжину. Важливо, щоб в індиків, які відбираються на плем’я, кіль був паралельним спині, а кінець його злегка загнутим до спини. Стан кіля можна визначити, поклавши одну руку на спину, а іншу — на кіль. Викривлення кіля неприпустиме.

За розвитком м’язів грудної кістки судять про м’ясні якості й угодованість птиці. Ця частина в туші найцінніша. При відмінному розвитку грудні м’язи виступають над поверхнею кіля, при поганому — кіль різко виділяється. Ширина грудних м’язів є також породним показником. Наприклад, під час вирощування індиків білої широкогрудої породи вона дорівнює 22 см, в інших — на 4-5 см менша.

Індики мають міцні ноги і порівняно велику живу вагу. Птиця з деформованими ногами на плем’я не годиться, бо встановлено, що багато дефектів ніг в індиків успадковується. При доборі на плем’я їх перевіряють у русі, при виявлені патології вибраковують.

Показник довжини гомілки залежать не тільки від живої ваги індичок, а й від багатьох факторів, головний з яких генетичний, тобто спадковий. Важливу роль при цьому відіграють умови годівлі й утримання, в яких можуть максимально проявитися всі спадкові задатки птиці. Несучість свійських індичок коливається в широких межах. Наприклад, у північнокавказьких несучість за один племінний сезон становить 75-78 яєць, а річна — 118-125.

Ось такі корисні поради для вирощування індиків в присадибному господарстві.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *