Ці вірші українців публікуються в Інтернеті вперше. Тому хочеться бачити вашу реакцію від прочитаного в коментарях до цієї публікації.

Вірші українців: осінній настрій у віршах наших земляків

Листопад — вересня внук, жовтня син, грудня рідний брат. Ним закінчується осінь, а там і до Нового року рукою подати.

Вірші українців

Ліс нудьгує без пташок,
Тихо сіються дощі імлисті,
Стежка, озеро, стіжок…
Тепер все у падолисті.
Оголила пізня осінь:
Поле, пагорби, лісок…
А ялинка зеленіє.
Дуже скоро вже сніжок.

Ігор Шевцов: село Качкарівка Херсонської області.

***

Листя вже з дерев опало
У вирій рушили птахи,
Спати звірі полягали
Та до самої весни.
Осінь холодом повіє,
Про морози нагада,
А зима вже сніг посіє
Дивним килимом в садах.

Іван Власенко: село Пиріжки Житомирської області.

***

Ліси задумливо стоять,
Притихли до весни,
Самотньо гіллям шелестять,
Тремтять від холоду вони.
Опале листя догора,
Попід ногами шурхотить.
А із садочку дітвора
До дому, до тепла біжить.

Василь Грищенко: село Велика Кириївка Вінницької області.

***

Ліс стоїть засмучений,
Листя вже нема,
Сіре небо змучене,
Тягне хвилі хмар.
Осінь — засина.
Прийде вслід засніжена,
А на річках — крижана,
Диво-дивовижная
Матінка-зима.

Володимир Гвоздецький: село Скороходове Чернігівської області.

***

Виноградний сонет

Я — виноград, цар-теплолюб
І знаний як десерт настільний,
На святі завжди гість постійний,
Смакує мною увесь люд.

Шампані визнання приніс,
Бургундським в келихах я граю
І на Кавказі шану маю,
Хоча у скруті довго ріс.

Плекаючи мене для світу,
Природа полишила квіту,
Забула штамба мені дати

Й, щоб короною не увінчати,
Плакучі лози лиш дала…
Та моя слава не вмира.

Федот Живага: село Кочеріжки Павлоградського району Дніпропетровської області.

***

Осіннє

Сказало журно літо нам: «Прощай!»
І сонечко вже світить упівсили.
Забагрянів розкішно дальній гай,
І журавлі полинули у вирій.

Усе скороминуще на землі.
Життя пройшло по хвильці, по годині…
Не плач за тим, що зникло десь в імлі,
А тішся кожній благодатній днині.

Галина Мельник: місто Трускавець.

***

Я сучасна і вродлива…

Я сучасна і вродлива,
Маю добру вдачу,
На дива не сподіваюсь,
Не журюсь, не плачу.

Не манірна білоручка,
Землю обробляю
І в достатку на столі
Хліб й до хліба маю.

Але мрію потайну
Плекаю дівочу:
Стрінути на щастя я
Свого принца хочу.

Він повинен не лише
Чорні брови мати,
А й так само, як і я,
Ці вірші українців читати.

Оксана Воронько: місто Тараща Київської області.

Також пропоную вам почитати народну лірику із джерел народної душі та українські вихиляси.