Приміщення для кіз та його правильне облаштування

Багато хто облаштовує приміщення для кіз методом проб і помилок. Утримують їх і в дощаному хліві, і в цегляному, з висотою стелі 1,6 м і 2,5 м, покритих шиферним дахом без утеплення й утепленому. Але на даному прикладі пропонуються до розгляду вже наявні приміщення за площею 2,5×2,5 м та 1,5×2,5 м, що дозволяє тримати тільки дві кози.

Як облаштувати приміщення для кіз

Першого року утримувались кози у дощаному хлівчику без стелі і з шиферним дахом. Незважаючи на м’яку та малосніжну зиму, кози застудилися і хворіли протягом усієї лактації. На другий рік приміщення були утеплені зовні поліетиленовою плівкою, прикріпленою рейками, а стеля всередині — листами ДВП. Проте, як показала чергова зима, козам усе одно було досить холодно.

Потім вирішено було пристосувати під помешкання для кіз колишні курник і свинарник, зроблені з цегли, позаяк курей і свиней на той час стало невигідно тримати через дорожнечу комбікорму. Цегляні стіни зсередини були утеплені тонкими листами пінопласту товщиною 1 см, а поверх нього — листами ДВП. Уздовж стін були влаштовані полиці-лежанки, що спираються на бруси-опори, щоб було зручно чистити приміщення. Полиці впритул (без щілин) прикріплені до стін.

Підлога зроблена з бетону, з нахилом для стікання рідини в приямок розміром з відро. Приямок влаштований біля дверей і прикритий кришкою. Але краще буде стік вивести надвір, тоді в приміщенні буде більш сухо. На підлогу бажано покласти дерев’яні знімні решітки, щоб, прибравши їх, можна було легко вичистити гній.

Продовжуючи облаштування приміщення для кіз, восени під решітки слід засипати пісок шаром 5 см і тирсу шаром 5–10 см. Взимку поверх решіток наростає шар із відходів сіна й тирси, і підлога виходить дуже теплою та сухою. Тирса вбирає вологу, з нею повітря набагато чистіше. Для двох кіз на зиму вистачає 4–5 мішків тирси. У квітні з приходом теплих днів, підлогу слід повністю вичистити.

У стіні на висоті 1,2 м від підлоги влаштоване віконце розміром 80×60 см. На зиму з боку вулиці воно додатково утеплюється поліетиленовою плівкою. Стелю, зроблену з обапола, зверху замазують глиною з тирсою, тільки в кутку біля дверей треба залишити необроблену ділянку 20×20 см для вентиляції через щілини.

Дах накритий шифером. Двері приміщення для кіз виготовлені із щільно підігнаних дощок (типу вагонки). Двері з ДСП або ДВП утеплені пінопластом, але з часом вони сильно деформуються через високу вологість повітря. Освітлюється приміщення звичайними лампочками (40–60 Вт).

Вентиляційні труби в такому хлівчику обладнати не змогли, оскільки не дозволили умови й розташування приміщення. Просто навісили на одвірок штори з міцної тканини. Через двері й провітрюється помешкання. Штори висять з осені до теплих весняних днів.

Впритул до приміщення розташований обгороджений сіткою (тільки не рабицею, позаяк її неможливо очистити від утоптаної вовни) загін з навісом розміром 2,5×2,5 м, підведений під спільний з хлівчиком дах. Ящики-годівниці прикріплені таким чином, щоб дах навісу захищав їх від потрапляння опадів. Годувати кіз дуже зручно: ящики встановлені так, що корм можна давати зовні, не заходячи у вигул для кіз.

Під навісом, як і в хліві, підлога зроблена із суцільних дерев’яних щитів, піднятих над землею на 10-15 см. Сеча крізь щілини йде в землю, а «горошки» влітку прибираються щодня. Взимку на щити насипається пісок, тирса, а також поперемінно відходи сіна й тирсу.

Решітки під навісом не годяться: влітку утворюється гнойова рідота, яка не всмоктується в землю. Через це доведеться часто чистити під решітками землю, що дуже незручно. Завдяки щитам під навісом і решіткам у приміщенні кози завжди будуть чисті.

І на завершення деякі поради

Ця розповідь щодо приміщення для кіз записана зі слів козівників Марії та Петра Устименко. Спираючись на свій досвід у розведенні кіз, вони вважають, що цегляна будівля з теплою стелею та дерев’яними стінами всередині є найкращим приміщенням для утримання кіз. У крайньому випадку підійде домашній хлівець, утеплений зовні плівкою ПВХ або зшитими мішками із-під цукру, борошна, а всередині — дранкою, тільки не листами ДВП які здуваються і швидко псуються. Якщо дозволяють площа та освітлення, то з підвітряного боку автори радять влаштувати навіс для зберігання сіна, тільки його потрібно щільно ізолювати від кіз за допомогою шиферу або інших матеріалів. Сіно краще зберігати на помості з жердин, піднятому на 20–30 см над підлогою.