Що ми знаємо про Месопотамію — давню цивілізацію? Зараз ми разом коротко спробуємо розібратися в цьому такому делікатному і цікавому питанні. Тож поїхали!
Що відкриває археологія
Так от мені хочеться почати складати свою нетипову історичну класифікацію. А саме, горю бажанням зібрати за різними століттями та епохами можливо не найдоленосніші, але найдивовижніші, відважніші, популярніші історії та події. Сьогоднішній допис покладе початок таким історіям та подіям. І буде цей початок про Месопотамію.
Хоча кумирів і не велено собі творити, але в мене вони все ж таки є… і другий за значенням — Агата Крісті. Підстав для цього достатньо, але головним чином я перейнялася, коли прочитала в неї ось це:
Я ніколи не мала професійного погляду на речі, не могла точно запам’ятати дати життя ассирійських царів, але мене завжди страшно цікавив людський аспект того, що відкриває археологія.
Мені ніколи не вистачало археологічної вченості, щоб оцінити пласти, плани розкопок тощо, що обговорюється сучасними науковими школами з таким запалом. Я без жодного збентеження визнаю, що мене цікавлять лише ремісничі вироби та предмети мистецтва, які дістають з-під землі. Розумію, що перше, можливо, і важливіше, але для мене найбільша чарівність завжди приховується у виробах рук людських:
- Чудова головка жінки — потворної, але повної життєвої сили та характеру…
- Маленькі дарохоронниці зі слонової кістки, на яких по колу вирізані музиканти зі своїми інструментами.
- Фігурка хлопчика з крилами.
Це було як осяяння, точніше я не могла б висловити власні погляди на історію взагалі, і на археологію зокрема. Для мене так само не становлять особливого інтересу та важливості різні конкретні події типу:
- переділів влади і територій;
- зміни династій;
- релігійних реформ і течій тощо.
Але зате незмінною чарівністю для мене володіють історії про людські долі, злети, драми і досягнення в тому чи іншому часовому відрізку.
Про Месопотамію
Мене давно розбурхує така кричуща невідповідність: чи не найменш привабливі в сучасному світі регіони, які займають сьогодні Сирія та Ірак у минулому були загадковою Месопотамією. А вже Месопотамія з її шумерськими традиціями та вавилонськими царями має незаперечні заслуги у становленні людської цивілізації. Як на мене, вона затьмарила в цьому всі інші наддержави давнини. Я наведу зараз просто списком деякі здобутки та дивовижні факти, думаю, вони переконають і вас.
- Найбільш виразні згадки про застосування, а фактично про винахід колеса відносяться до IV-го тисячоліття до н. е.! І ці згадки, як ви розумієте, знайшли на території Месопотамії.
- Знаменитий клинопис Шумеру — це, власне, зачатки людської писемності взагалі.
- Сучасні історики зазвичай називають три найдавніші міста світу, заселення яких не переривалося протягом століть та тисячоліть. Одне із цих трьох — сирійський Дамаск.
- Один із вавилонських царів — Хаммурапі видав найперші у світі юридичні закони.
- Інший цар Вавилона — Навуходоносор, крім інших своїх якостей, відрізнявся любов’ю до мистецтва. Він влаштував перші в людській історії музеї старожитностей.
- Металеві монети та циліндричні печатки — це теж винаходи Месопотамії.
- Зіккурат Вавилона, що реально існував, під назвою Етеменанки (висота 91 метр) увічнений у біблійному переказі про Вавилонську вежу.
На жаль! Як Вавилонська вежа, так і інші будівлі не дожили до наших днів через застосування не такого вже довговічного будівельного матеріалу, як цегла з глини. А сучасні революції та війни в цьому регіоні і зовсім варварськи розправилися зі спадщиною загальнолюдського значення. Де і що все ж таки можна побачити з надбань культури за межами гарячих точок Іраку та Сирії, якими така багата була Месопотамія?
- Ворота богині Іштар, збудовані у Вавилоні в 575 році до н. е. — єдина архітектурна споруда того періоду, рештки якої дожили до наших днів. Ці окремі фрагменти можна побачити в різних музеях світу (Стамбул, Париж, Детройт та Чикаго, Лондон). Але найповніша реконструкція знаходиться в берлінському музеї Пергамон.
- У Британському музеї Лондона зберігаються експонати, знайдені археологічними експедиціями в Сирії, Ірані, Іраку. Учасницею цих експедицій була Агата Крісті.
- Вавилонська вежа була джерелом натхнення для багатьох європейських художників. Найзнаменитішими творами з таким сюжетом є роботи художника Пітера Брейгеля Старшого. Дві картини із встановленим авторством Брейгеля зберігаються в музеях Відня та Роттердама, одна, ймовірно, пензля нідерландця — у Дрезденській галереї.
Стела із законами Хаммурарапі знаходиться у Луврі. На фото внизу копія, яку я бачила в Берліні.
От коротенько і все про Месопотамію — давню цивілізацію.
Мене теж дуже захоплює археологія (треба було на історичний факультет вступати). Шкода звісно, що від давніх цивілізацій до нас дійшло так мало.
Оль, я теж зараз часто шкодую, що в молодості нічого не розумієш, чим хотілося б займатися в житті… Зараз я більш виважено підійшла до вибору спеціальності.
Згодна з Агатою Крісті, мені більше подобаються утилітарні речі в археології. У музеях завжди розглядаю гребінки, чашки, вазочки, статуетки тощо. Так, Ольга як подумаєш, що будови з цегли не збереглися за стільки століть, та ще й були засипані товстим шаром піску, то як збережуться сучасні споруди з бетону? Месопотамія — загадка для нас зараз, хоча свого часу це була передова розвинена країна.
Так, так все. Одна лише невелика поправочка: Месопотамія була не окремою країною, а регіоном. Дослівно ця назва означає «міжріччя», тобто долина між Тигром та Євфратом.
Читаючи чи розглядаючи матеріали з археології чи стародавньої історії, завжди згадую машину часу. Наскільки цікаво було перейти ТУДИ, щоб просто одним оком глянути — а як же це було насправді…
Так, непогано було б такою машиною часу скористатися:). Але, чесно сказати, мене і без машини «заводить» гарна книга чи виставка в реальному часі.
Як шкода, що нині ці місця катастрофічно руйнуються війною.
Так, у цій справі найжахливіше — це «точка неповернення», виправити наслідки вже неможливо.
Жаль що мало речей і споруд збереглося до наших днів, але ще більше шкода спостерігати як зараз варварами з ІДІЛ руйнується спадщина вікової давності.
Так, це дійсно, непоправна втрата.