Принципи заохочення і покарання, або як їх ще називають — метод батога і пряника, одні з педагогічних прийомів, про які ми поговоримо в цій статті.
Метод батога і пряника, або як виховувати дітей заохоченням і покаранням
- Покарання — діляться на дві основні форми. Одна з форм позбавлення батьківської любові, інша — можливі больові відчуття. Багато психологів радять не вдаватися до різноманітних фізичних покарань. Зміна поведінки відбувається в присутність саме тієї людини, яка покарала. За допомогою тілесних покарань в дітях розвиваються небажані і, в основному, негативні властивості характеру. Якщо ви хочете досягти результату від покарання, необхідно дати зрозуміти, що караючи дитину, ви її як і раніше любите, покарання має ставитися до окремого випадку поведінки дитини, не до особистості в цілому. За рахунок фізичних покарань, дитина замикається, в подальшому розвивається жорстокість і приходить розуміння того, що тільки таким чином можна домогтися бажаного. Карати дитину необхідно саме в момент вчинення проступку.
- Заохочення. Найчастіше заохочують дві форми поведінки: це поведінка, яку очікували батьки від дитини в критичній ситуації і правильні дії в різних областях. Заохочення дається за позитивні сторони поведінки.
Заохочення або покарання?
У вихованні дитини метод батога і пряника включає в себе такі дії, як заохочення та покарання. Дитині потрібен розумний баланс між свободою дії і строгими обмеженнями. Дитина повинна слухати батьківські вимоги, але їх кількість повинна бути мінімальною і у певних сферах. Заборони для дитини необхідні в таких сферах: якщо це стосується здоров’я дитини, особиста і фізична безпека, а також інших людей, збереження культурних, матеріальних і духовних цінностей. Вимог має бути мало і вони повинні відповідати віку, виховним цінностям та індивідуальним особливостям дитини. Ось деякі правила для висування своїх вимог і заборон:
- Давайте прямі і ясні вказівки.
- Давайте позитивні вказівки
- Давайте короткі і окремі вказівки.
- Проявляйте повагу і будьте чемні.
- Не кричіть, використовуйте нейтральний тон.
- Давайте конкретні вказівки.
- Не карати за не послух, якщо дитина не може виконати вашу вимогу.
Головне завдання виховання — навчити дітей слухняності. Воно не повинно привести до тиранії і диктату.
Заборони і покарання
Треба твердо засвоїти, що метод батога і пряника — це не суцільна похвала, що у вихованні дитини існують ще й заборони і покарання. Батьки зобов’язані встановлювати заборони на певну поведінку дітей.
Дотримуйтеся наступних правил, коли робите дитині зауваження:
- Обговорюйте причини поганої поведінки дитини і шляхи виходу з даної ситуації.
- Говоріть лаконічно і чітко.
- Як можна менше починайте свої погрози зі слів «якщо і чому»
Якщо ви все-таки караєте своїх дітей, то візьміть до уваги наступне:
- Попереджати заздалегідь, що за цей проступок дитину покарають.
- Не правильно відкладати покарання, якщо ви вже оголосили його.
- Якщо ви забороняєте дитині щось робити, то ви повинні пояснити причини і запропонувати інший варіант поведінки.
- Батьки своєю власною поведінкою подають приклад дитині.
- Караючи дитину батьків не повинна мучити совість і вони повинні бути впевнені в правильності свого рішення.
- Коли батьки карають дитину, вони повинні дати зрозуміти що це їм неприємно.
- Не доходьте до застосування фізичної сили.
Істотним фактором у стосунках з дитиною є встановлення обмежень.
Заборони та обмеження
Правила, які допомагають безконфліктній ситуації в родині:
- Обов’язково в житті дитини повинні бути присутні правила. Якщо правил не існує, то дитина думає, що її забули.
- Правила повинні бути гнучкими і їх не повинно бути занадто багато. Дитину не треба обмежувати в русі або спілкуванні і в дослідницьких інтересах. Дитина повинна розуміти причину того чи іншого обмеження. Дитина, відчуваючи повагу до її волі, буде легше сприймати батьківські обмеження.
- Вимоги батьків не повинні суперечити потребам дитини.
- Правила, які ви використовуєте повинні бути узгоджені між вами, дорослими. Дорослі повинні заздалегідь домовитися, що їм вимагати від дитини.
- При повідомленні про вимогу або заборону тон повинен бути роз’яснювально-дружнім.
- Карати дитину краще не роблячи їй погано, а позбавляючи хорошого. Створіть в родині запас сімейних традицій.
Якщо ви будете дотримуватись цих правил, то поведінки дитини, якої ви не бажаєте, стане менше.
Похвала і заохочення
Метод батога і пряника також передбачає похвалу і заохочення. У процесі виховання похвала також важлива, як і покарання. Будь-яке зусилля дитини має відзначатися і заохочуватися. Чи домоглася вона результату чи ні, головне зусилля.
При виборі методу заохочення потрібно звернути увагу на вікові обмеження, можливості і індивідуальні якості дитини. Існує кілька типів особистості.
- Боязливі і нерішучі діти. Люблять виконувати роботу самостійно, поодинці. Діти такого типу переживають, чи впораються з отриманим завданням. Такого типу дітей необхідно хвалити і заохочувати. Всі їх досягнення не можна залишати без уваги. До них краще застосовувати випереджальну похвалу.
- Акуратні, відповідальні до педантизму діти. Намагаються виконати будь-яку справу з максимальним результатом, помилок намагаються не допускати, якщо це трапляється, то вони сильно переживають. Хвалити їх треба не тільки при досягненні високих результатів, але і протягом всієї роботи.
- Діти, впевнені в собі. Їм все вдається без особливих зусиль. При заохоченні за таких дітей потрібно побоюватися, щоб впевненість не перейшла в самовпевненість. Таких дітей треба хвалити за результати серйозних зусиль, а найбільше за надану допомогу іншим дітям або за спробу порадіти чужому успіху.
Як бачите, метод батога і пряника не такий вже складний, щоб його застосовувати у вихованні дітей. А ще непогано було б ознайомитись з невеличкою статтею, де описується виховання правдивості та скромності.
Спосіб покарання – позбавити хорошого, не роблячи дитині нічого поганого навряд чи досягне виховної мети, так як змусить більш-менш кмітливу дитину винайти купу обхідних шляхів досягти втрачені блага. Вважаю, що покарання має бути таким, щоб запам’яталось дитині на все життя.
Дмитре, як на мене, з дитиною завжди можна домовитись, щоб вона злість батьків не запам’ятовувала на все життя.