Ось і настав лютий — останній місяць зими, додаючи ще більше турбот по домашньому господарству. А особливої уваги зараз потребує домашня живність. Чому так? Зараз взнаєте із подальшої моєї розповіді.

Велика рогата худоба

Велика рогата худоба, це та домашня живність, яка найбільш популярна в сільській місцевості. У власників великої рогатої худоби в лютому багато турбот. Насамперед, це догляд за коровами в період отелення. Від корів, що отелилися в січні, можна отримати високі надої. Для цього їх потрібно годувати хорошим сіном. Воно забезпечить тварин багатьма поживними речовинами, в тому числі мінералами і вітамінами.

Домашня живність, турботи лютневих днів, на домашній фермі

Збільшенню надоїв сприяє згодовування силосу і коренеплодів (краще всього давати кормовий буряк) з додаванням дробленого зерна або комбікорму.

Народжених у січні телят привчають до підгодівлі. З 7-денного віку малятам уже можна давати сіно, але воно має бути м’яким, з листочками. Якщо у теляти з’являється ремиґання, то це достовірна ознака того, що рубець (найбільша частина шлунку) почав діяти. Зазвичай цей процес у телят починається у віці 25-30 днів, а в рано привчених до сіна — у віці 10-15 днів.

З 10-12-денного віку малюків привчають до зернового корму. Краще давати просіяне вівсяне борошно і дрібно розкришену сушену траву.

Незбираним молоком телят поять приблизно 50-60 днів, але з кінця першого місяця частину молока замінюють молочними відвійками.

Домашня живність: кози

Козам до сіна при годуванні треба давати грубі корми. Вони охоче поїдають висушені влітку віники з листям. Кілька сухих віників з гілок берези, ясена, липи, акації, горобини можуть замінити козі до 1 кг лучного сіна середньої якості. Тварини охоче поїдають також гілки сосни і ялини.

Домашня живність: кози

Раціон можна поповнити і кухонними відходами. Картопляне лушпиння, нарізані шматочками буряк і моркву миють, відварюють, воду зливають, підсолюють і посипають їх комбікормом.

Годувати кіз у зимовий час бажано 3 рази на добу. У другій половині сукізності тваринам щодня потрібно 10 г солі, 10-20 г кісткового борошна або товченої крейди.

Вівці

Вівці — пасовищні тварини, тому ця домашня живність гірше, ніж інша худоба, переживають тривалий стійловий період. Тому в першу чергу необхідно подбати про їх повноцінну годівлю. Якщо вона не якісна, то ягнята народжуються слабкими, а матки бувають маломолочними.

Вівці

Щоб народилося здорове ягнятко, суягній матці необхідно згодовувати на добу приблизно 1 кг сіна, 0,5 кг ярої соломи, 2,5-3 кг картоплі або буряка, 200-300 г концентратів, а також сіль, крейду в тій же кількості, що й козам. Бажано, щоб вівці та кози більше часу перебували на свіжому повітрі, але при цьому потрібно захищати тварин від протягів.

Свині

Господарі, що залишили свиню для розплоду, повинні забезпечити її великою кількістю вітамінів. Для цього свиноматці дають сінне або трав’яне борошно, але не запарюють, щоб не руйнувалися вітаміни. Якщо є морква, то включають у раціон і її. Це хороше джерело вітаміну А.

Свині

Супоросним свиням у лютому обов’язково потрібно давати до раціону мінеральні добавки, щоб не народжувалися потворні або зовсім слабкі поросята. Тільки при повноцінному годуванні приплід буває здоровим.

Однак і перегодовувати маток шкідливо. Бажано давати їм корм 3 рази на день і після кожного годування поїти чистою теплою водою (холодна може викликати викидень).

Кролі

Така домашня живність як кролі, повинні у цьому зимовому місяці утримуватись в теплі. Клітки краще розміщувати в сараї, що має лаз на невеликий вигул, влаштований біля приміщення. Особливо важко виходжувати кроленят наприкінці зими, коли корми збіднені на вітаміни. Годують їх 5-6 разів на день невеликими порціями. Сильних кроленят відразу ж відокремлюють, інакше вони будуть об’їдати слабких.

Домашня живність: кролі

До корму вуханям додають кухонні відходи, комбікорм із вареною картоплею. У віці чотирьох тижнів малюки добре їдять:

  • дрібне сіно;
  • моркву;
  • буряк;
  • варене і злегка підсолене картопляне лушпиння.

У приміщені, де утримують кроленят, має бути сухо і чисто.

Домашня птиця

Домашня живність також включає в себе й утримання домашньої птиці. У лютому, перед початком племінного сезону, корм для свійських птахів потрібно збагатити пророщеним зерном, збільшити в раціоні кількість вітамінів. Дбають про мінеральну підгодівлю:

  • товчену крейду;
  • глину;
  • вугілля;
  • деревне вугілля.

Індикам, гусям, качкам особливо корисні в цей час січені капуста, ріпа, а також інші овочі та кормові коренеплоди з додаванням висівок.

Домашня птиця

У лютому кури добре несуться, тому їм необхідно забезпечити хороше повноцінне харчувіання.

Індики — теплолюбні птахи, погано витримують різкі коливання температури. Їх потрібно утримувати в сараях, де показники термометра не опускаються нижче 0 градусів. Більш низька температура діє на індиків гнітюче.

А зараз до вашої уваги водоплавна домашня живність. Для гусей племінний сезон починається з лютого. Гуси відкладають по яйцю щодня або через день. У гніздах залишають тільки покладень. Якщо самка сідає в своє гніздо і вранці не сходить з нього, значить, уже готова до насиджування. Тоді під неї підкладають 12-15 яєць і залишають птицю в спокої. Зазвичай гуски дуже старанні матері, їх треба знімати з гнізда, щоб погудувати і напоїти.

Через те, що качки не терплять скупченості і погано зносять вогкість у приміщенні, необхідно подбати, щоб у хліві було просторо і сухо. Гнізда для яйцекладки можна влаштувати просто у кутку сараю. Відокремивши невеликою перегородкою і застеливши соломою або сіном. Качки люблять нестися в темному затишному куточку.

Ось такої уваги потребує домашня живність. Але це ще не все. Читайте нижче відповіді на питання, які найбільш цікавлять власників домашніх ферм щодо утримання домашньої живності.

Домашня живність: корисні поради

Узимку в сильні морози температура в пташнику з глибокою підстилкою завжди плюсова. Адже мікрофлора матеріалів, що входять до складу підстилки (сіно, солома, тирса), розкладаючись, виділяє тепло. За рахунок біотермічних процесів вона виробляє понад 60 кДж тепла на 1 кв. м. Тільки перед тим як узятися до використання цих матеріалів, потрібно очистити приміщення від посліду і посипати долівку з дрібного сита вапном-пушонкою з розрахунку 0,5 кг на 1 кв. м. Після цього можна стелити суху підстилку шаром 15 см. Через місяць необхідно підсипати ще свіжий шар (5-10 см) підстилки. І так до кінця зими. Прибирати її не треба, слід лише 3 рази на місяць розпушувати і розрівнювати залізними граблями з довгими зубцями. Правда, біля поїлок підстилку все-таки доводиться міняти в міру її зволоження.

Зазвичай для розведення кролів у клітку до самки підсаджують самця. Але не завжди це є запорукою появи кроленят. Іноді кролиці просто не хочуть спарюватися. І тут виникає питання: чи можна одну й ту ж пару злучати кілька разів, чи самиці потрібен новий самець? А якщо вибирати самця-плідника, то якими якостями він повинен відзначатися, щоб його підпустила до себе кролиця?

В принципі, можна залишати кролів у парі скільки завгодно. Але який від цього сенс, якщо немає результату? Інше питання, якщо самка втратила свій послід. У цьому випадку краще почекати близько місяця, щоб у слабкої кролиці не було нового стресу. Після того як самка окотиться, вона може знову злучатися. Однак розумніше дати їй перерву між окролами.

Що ж стосується порад із вибору партнера, то це справа невдячна. Як казав персонаж роману Ільфа і Петрова, «кому й кобила наречена». Для кролівника головне — результат. І тут можна лише рекомендувати не спаровувати молоду кролицю зі старим самцем. Адже чим він старший, тим у нього менша кількість сперматозоїдів. Любов же — діло молоде.

Якщо солому змішати зі звичайною пічною золою, то підвищується засвоюваність соломи, у тварин поліпшується самопочуття, вони збільшують приріст. Справа в тому, що в пічній золі знаходиться багато мінеральних елементів, необхідних у раціоні домашніх годованців. Пічна зола безпечна, оскільки при прогорянні знищуються практично всі небезпечні для здоров’я тварин речовини.

Поділитись: