Як розібратися з таким поняттям або станом, як нервозність? Що це таке і з чим його «їдять»? Виявляється, це є такою собі особливістю нервової системи людського організму, коли відбувається виникнення посиленої реакції навіть на найменші впливи ззовні. Під час нервового стану людина стає дратівливою, а в деяких випадках без видимих ​​на це причин.

Нервозність, почуття заздрості, розлади психіки, симптоми нервозності, боротьба з нервозністю, більше гуляти на свіжому повітрі, позбавлення від нервозності, застосування поведінкової психотерапії, застосування когнітивної психотерапії, застосування гіпнозу

Найчастіше прояв такого стану у людини буває під час роботи. Поява складних або не зовсім зрозумілих питань і завдань сприймається в штики, тим самим, викликаючи негативні емоції. Все це з кожним днем ​​все більше і більше накопичується, і в один «прекрасний» час відбувається вибух.

Знервований стан може виникати через:

  1. хронічне недосипання;
  2. постійні стреси;
  3. перевтоми;
  4. гормональний збій;
  5. нестачу вітамінів і ін.

Бувають випадки, коли цей стан виникає з фізіологічних причин. Наприклад, виникнення проблем з шлунково-кишковим трактом, або носоглоткою, або ж у жінок в період передменструального синдрому, із-за загальної завантаженості по саме горло і т. д. А з приводу жінок варто сказати, що вони викладаються по повній не тільки під час робочого процесу, але і в домашній обстановці, покладаючи на себе сімейні обов’язки і виховання дітей.

Але як би там не було, суспільство заохочує вміння стримувати емоції, і таких людей називають сильними і захоплюються їх витримкою. Але, накопичивши купу негативних переживань, людина просто може довести себе до хронічного невротичного стану, позбутися від якого не так то легко буде.

Але як би там не було, з нервозністю необхідно вести непримиренну боротьбу. А починати потрібно з самого себе: ставитися до проблем і труднощів по-іншому. Шукати і знаходити тільки позитивне у всіх життєвих подіях.

Причини «безпричинної нервозності»

У психології не існує такого терміну як «безпричинна нервозність». І, насправді, роздратування не може виникати на рівному місці. Інша справа, що причину його не завжди вдається відразу впізнати, а, значить, неможливо зробити перші кроки до того, щоб виправити ситуацію. Так що ж може лежати в основі нібито безпричинного роздратування? Психологи виділяють кілька основних дратівливих факторів:

  1. подвійне навантаження, яке несе на своїх плечах сучасна жінка (домашні клопоти і робота);
  2. накопичується відчуття невпевненості в собі;
  3. необхідність дотримання норм, запропонованих суспільством (негласні кодекси поведінки, вимоги, що пред’являються до одягу);
  4. обмани надій, викликані завищеними очікуваннями від життя і від оточуючих людей;
  5. невміння повноцінно відпочивати і планувати власний час;
  6. фізіологічні збої в організмі (передменструальний синдром, коливання гормонального фону, гінекологічні розлади і безліч інших захворювань).

Тепер ви знаєте, що безпричинного роздратування не існує. Важливо просто вчасно знайти його причину і вжити всіх заходів, спрямованих на її усунення.

Нервозність через заздрість

Будь-яка людина з неконтрольованим почуттям заздрості схильна постійно переживати через те, що інша, стороння людина спроможна досягати найрізноманітніших успіхів, а сам заздрісник — ні. Такий стан речей досить легко стає причиною внутрішнього конфлікту і змішання почуттів ненависті і злості по відношенню до об’єкта заздрості, в результаті чого виникає нервозність. Як правило, заздрісник починає активно критикувати ту людину або ту річ, які стали предметом його заздрості.

Зазвичай заздрість не сприймається і засуджується суспільством, та й сам заздрісник в таких випадках відчуває почуття сорому і ні з ким не ділиться своїми думками. Так звідки береться почуття заздрості і які причини спонукають людину відчувати заздрість?

Як і багато інших негативних емоцій, почуття заздрості бере свої витоки в дитинстві. Людина, яка стала заздрісником, як правило, не має позитивного уявлення про самого себе. Таке відбувається в тих випадках, коли дитина виховується в атмосфері недовіри і зневаги до нього як у школі, так і в сім’ї. Саме звідси виходить його тотальна невпевненість в собі, дратівливість. При цьому ж упевнена в собі і самостійна людина ніколи не піддасться відчуттям заздрості.

Захворювання і розлади психіки є причиною дратівливості

Причиною появи сильної дратівливості можуть послужити такі поширені психічні порушення, як депресивний стан, тривога або невроз. У деяких випадках їх розвиток провокує перенесена психологічна травма. Нервозність може проявлятися під час психічних розладів в тандемі з безсонням, страхами, наявністю нав’язливих думок, або пригніченого чи то навпаки безпричинно піднятого настрою.

У деяких випадках за підвищеним нервовим станом може ховатися досить серйозна психічна хвороба, наприклад, шизофренія. До дратівливості мають схильність алкоголіки, наркомани, а також люди, що потрапили в тенета інших видів залежності.

Точне визначення, яким психологічним захворюванням або розладом страждає людина, можна отримати тільки у лікаря — психіатра або психотерапевта. Вираз симптомів, найчастіше, буває слабким, і відразу не завжди вдається визначити причину захворювання людини. Тому, для постановки правильного діагнозу, потрібно ретельно обстежитися.

Нервозність як прояв нервового стану

Якщо хочете, то нервозність не є рисою характеру людини, вона ні в якому разі не демонструє її погане виховання, а це патологічна риса характеру, яка потребує корегування. Найчастіше, знервований стан «дружить» і з іншими ознаками:

  1. З безсонням. Людина, яку пригнічують тривожні думки не може заснути, або ж вони пробуджують її посеред ночі. Від поверхневого сну немає відчуття відпочинку. Прокинувшись, людина відчуває розбитість і втому, як ніби вона і не лягала спати. Сонний стан протягом дня заважає роботі і заняттю звичайними справами.
  2. Настирливим почуттям фізичної втоми. Таке відчуття є неодмінним наслідком надмірної нервової напруженості і недостатності сну. Хронічна втома негативно впливає на продуктивність праці, з великими труднощами доводиться приступати до звичних справ.
  3. З головними болями. Вони починають посилюватися під час психічного або фізичного напруження.
  4. Занепокоєнням, підозрілістю і тривожністю. Знервований стан призводить до безпричинних страхів, нав’язливих і неприємних думок. Також нерідкі випадки, коли людина в такому стані «виявляє» у себе небезпечні захворювання. А сприйняття дрібних побутових негараздів можна порівняти з катастрофою.

А ось у людей з підвищеним самоконтролем буває навпаки: із зовнішнього боку у них ніби повний спокій, а з внутрішнього — повні роздратування і гніву. До речі, шкідливо придушувати власні емоції.

Симптоми нервозності

Сильна нервозність лікується тоді, коли у людини тривалий період часу спостерігається присутність таких ознак розладів:

  1. Наявність поганого настрою, нічим не спровокованих агресії, гніву, плаксивості, паніки, тривожності і апатії.
  2. Присутність слабкості, добиває безсоння, а нервова напруженість змушує ночами прокидатися.
  3. Розмовляє гучним і пронизливим голосом, активно і різко рухається.
  4. Втрачено інтерес до улюблених занять, не влаштовує робота і спілкування з рідними людьми.
  5. Знижується лібідо і статева активність.

Затяжна дратівливість сприяє розвитку у людини неврозоподібного стану, невротичних реакцій і неврозів. У цих випадках потрібна вже більш складна терапія.

Нервозність у підлітків

Виявляється, у підлітків мозком набагато сильніше переживається наявність поганих емоцій. Нервозність і тривожний стан малоліток можна пояснити уповільненими синаптичними перебудовами в якійсь частині мозку, яка відповідає за обробку викликаючих страх емоцій.

У молодому віці мозком інакше сприймається страх: потрапивши хоча б один раз на переляк, мозок зберігає весь цей набір негативних емоцій, навіть в тому випадку, коли зникають причини появи страху.

Це ні в якому разі не є наслідком якогось захворювання, неправильного розвитку особи, або наслідків стресової ситуації. Це звичайна програма дозрівання мозку.

Боротьба з нервозністю

Що робити, коли наздогнала нервозність?

  1. Запишіть у щоденнику всі свої добрі справи. Складіть список всього того, від чого ви дійсно радієте. Наприклад, любите ганяти по дахах голубів, дивитися по телевізору улюблену передачу або просто валятися в ліжку. Після чого потрібно намагатися щодня виконувати, як мінімум, один з пунктів з даного списку.
  2. Запастися вітамінами. Зазвичай дратівливість може бути викликана банальним браком вітамін в організмі в певний період зміни пори року. В такому випадку необхідно більше налягати на фрукти та овочі, або звернутися за консультацією до фахівця, нехай він вам призначить відповідний вітамінний комплекс.
  3. Більше гуляти на свіжому повітрі. Є такий гормон стресу, як кортизол. Так ось, для зниження його рівня в вашому організмі, необхідно частіше виходити на свіже повітря і проводити там достатньо часу. Це необхідно для зміцнення організму і підтримки форми. Не кажучи вже про постачання організму киснем.

Нервозність можна перемогти

Якщо насідає постійна нервозність, то до неї слід поставитися з повною серйозністю. Бо запущена форма даного симптому може потім відгукнутися виникненням неврозів і в результаті виснажити нервову систему. Так ось, раптом такий симптом вже присутній тривалий час, необхідно терміново відвідати лікаря невропатолога. Тільки фахівцем можуть бути дані необхідні рекомендації, як поліпшити стан.

Спочатку необхідно навчитися стримувати сплески негативних емоцій і контролювати їх, перемикатися на щось інше позитивне. У фахівця ви можете отримати конкретні поради щодо самостійної розробки власної методики стримування гніву. Наприклад, раптом вам захотілося когось вилаяти, в такому випадку слід подумки порахувати до 10. Простий і досить суттєвий досвід, набутий людством протягом століть.

Також не варто себе перевантажувати недосяжними цілями і корчити з себе бездоганну людину. Краще більше рухайтеся, ведіть активний спосіб життя, підключіться до аутотренінгу, релаксації і повноцінно відпочивайте.

Якщо людина страждає на важкий психоемоційний розлад, то тут вже буде до речі допомога психіатра або психолога. Лікарями буде здійснено тестування пам’яті, мислення і темпераменту пацієнта. Раптом виникне така необхідність, то доведеться пройти курс лікування лікарськими препаратами, антидепресантами або транквілізаторами.

Сьогодні складно знайти людину, у якої була б стійка психіка. І тут немає нічого дивного, адже роздратований стан погано впливає не тільки на організм роздратованої людини, але і на оточуючих її людей.

Позбавлення від нервозності психотерапією

За рахунок різних психотерапевтичних методик опрацьовується нервозність і причини її виникнення. Це допомагає знаходити навички, які контролюють емоції. Людям, які звикли до стримування гніву й роздратування, це дає можливість навчитися спрямовувати ці емоції за течією позитивного русла. Розробка програми позбавлення від дратівливості здійснюється психотерапевтом в індивідуальному порядку, з урахуванням всіх особливостей людини і її способу життя. Ось кілька прийнятних методик для даного випадку:

  1. Застосування поведінкової психотерапії. Людина вчиться правильному реагуванню на травматично небезпечні ситуації, щодня ефективніше долати подразники, отримуючи натомість позитивні емоції.
  2. Застосування когнітивної психотерапії. За її допомогою людиною усвідомлюються і опрацьовуються внутрішні причини нервозності.
  3. Застосування гіпнозу. Тут і так все зрозуміло.

На цьому про нервозність все. Всім удачі, і не нервувати через дрібниці.

Поділитись: