Князь Данило Галицький (Данило Романович) народився десь 1202 або 1205 року, і покинув цей світ у 1264 році. Зараз ви дізнаєтесь деякі цікаві факти стосовно Данила Романовича.

Князь Данило Галицький

Князь Данило Галицький: герб, походження та родичі

Літопис згадує про герб князя у вигляді орла (ймовірно, візантійського — чорного двоголового).

Походить князь Данило Галицький із волинських Мономаховичів, син Романа Мстиславича та Анни (існує версія про її візантійське або місцеве, волинське, походження). Мав молодшого брата Василька, старших сестер Феодору, Олену, можливо, ще одну сестру (Саломею або Єфросинію). Одружений двічі: з донькою Мстислава Удатного Анною. Діти:

  • Іраклій;
  • Лев;
  • Роман;
  • Мстислав;
  • Шварно.

І кілька доньок, серед яких на ім’я відомі Переяслава та Софія) Друге одруження з племінницею литовського князя Міндовга (діти померли малими).

Данило Галицький: історичний портрет

1205 року — після загибелі непопулярного серед галицьких бояр князя Романа Мстиславича в битві під Завихостом (Польща) його вдова Анна забирає дітей до Володимира-Волинського.

1206 року — Анна з Васильком вирушає до Кракова, відіславши Данила до двору угорського короля Андраша II, де він провів 6 років. Анна була регенткою при малолітніх синах до 1215 року, коли Данило став правити у Володимирі-Волинському самостійно.

У цей час свої династичні права на Галич заявили онуки Ярослава Осмомисла, Мономахович Мстислав II Удатний, інші нащадки родичів Романа, зять Романа Михайло Чернігівський і його син Ростислав. Також на галицькі землі претендували споріднені з руськими князями представники династій Арпадів (Угорщина) та Пястів (Польща).

1211 року — бояри посадили малого Данила на князювання в Галичі, а наступного року вигнали його.

1214 року — угорський король Андраш II і краківський князь Лешко І Білий вирішили поділити галицькі землі, посадивши в Галичі п’ятирічного угорського королевича Кальмана та трирічну польську князівну Соломею. Упродовж десяти років Романовичі майже не відігравали ніякої ролі в боротьбі за владу в Галичині, де бояри скидали і кликали князів, тож лише 1215 року вони дістали надійний плацдарм для боротьби — батьківську вотчину, Волинь. У «княжому тандемі» перед вів князь Данило Галицький, а Василько все життя був вірним союзником брата.

1219 року — Мстислава Мстиславича Удатного, що побув князем Торопецьким і Новгородським, через родинні зв’язки з волинськими князями запросили княжити до Галича: його донька Анна стала дружиною Данила.

1221 року — Мстислав, Данило та половецький хан Котян розгромили угорсько-польське військо під Галичем після напруженої боротьби з Лешком Білим та угорцями.

1223 року — князь Данило Галицький разом з іншими руськими князями брав участь в організованому його тестем поході проти монголів Джебе та Субедея і трагічній для Русі битві на Калці, де виявив особисту мужність і був поранений. Наступні п’ять років Данило сварився і мирився зі своїм тестем, разом із ним воював проти угорців, зміцнював своє становище на Волині в боротьбі з двоюрідним братом Олександром Всеволодовичем Белзьким.

1228 року — помираючи, Мстислав Удатний передав Галич не Данилу, а іншому зятю — сину Андраша II, теж Андрашу.

1229—1232 роках — у союзі з київським князем Володимиром та половцями воював проти угорців й Олександра Белзького. Після смерті королевича Андраша князь Данило Галицький посів галицький стіл, відстоявши його від коаліції князів.

1233—1238 роках — Данило знову втратив Галич (тут правив Ростислав, син чернігівського князя Михайла), та згодом таки повернувся до Галича.

1238 року — розбив лицарів Добжинського (а не Тевтонського, як іноді називають у популярній літературі) ордену в битві під Дорогочином і повернув собі Берестейщину.

1239 року — зайняв Київ і, оскільки був вакантний княжий стіл, посадив там свого намісника Дмитра Єйковича (боронив місто від монголів наступного року).

1241 року — похід монголів на чолі з Батиєм (Бату) через Галичину та Волинь, спустошення більшості міст князівств. Князь Данило Галицький в цей час їздив до Угорщини до нового короля Бели IV.

Повернувшись до Галичини, був змушений придушувати черговий боярський заколот. Ростислав Михайлович кілька разів протягом 1241—1245 років нападав на Галицьку землю, часто в союзі з руськими або польськими князями, іноді за підтримки Бели IV.

У 1240-х роках князь Данило Галицький засновує місто Холм, куди переносить княжу резиденцію з Галича. Веде активне церковне і світське будівництво в місті, котре стало його улюбленим дітищем. Проводить реформи у військовій сфері, дедалі активніше вживаючи як важливий додаток до важкої дружинної кінноти піхотні підрозділи, зокрема арбалетників, набраних із-поміж міщан.

17 серпня 1245 року — епохальна для Галицько-Волинської Русі перемога Данила та його брата Василька над військом Ростислава, галицьких бояр, угорців і поляків в битві під Ярославом. Остаточне ствердження єдності Галицько-Волинської Русі як союзу двох князівств під верховенством Данила (Василько правив Волинню з 1230 року). Поїздка Данила до Сарая на вимогу Батия, отримання ярлика на княжіння і визнання васалітету щодо Батия.

1240-ві роки — активна «західна» політика Данила: одруження його сина Лева з донькою Бели IV Констанцією, другого сина, Романа, зі спадкоємицею австрійського герцогства; невдала війна за австрійський трон. Війни і союз із Литвою, скріплений шлюбом Шварна та доньки литовського князя Міндовга. Тривала війна проти Болохівської землі, котра не визнавала галицького князя, спираючись на допомогу монголів.

1246—1254 роки — переговори і зрештою коронація Данила в Дорогочині королівською короною легатом папи Інокентія IV.

1255—1260 роки — спроба Данила звільнитися з-під опіки монголів, переговори з Міндовгом і Андрієм Ярославичем (братом Олександра Невського). Успішні бойові дії проти Куремси, племінника щойно померлого Батия, поразка від Бурундая і важкий мир, у результаті якого князь Данило Галицький змушений зруйнувати стіни багатьох своїх міст. Розпад антимонгольського союзу.

1256 року — перша згадка про Львів, заснований Данилом для сина Лева. Успішні війни з ятвягами та Міндовгом (у союзі з монголами).

1264 року — король Данило помер, похований у соборі Різдва пресвятої Богородиці в Холмі.

Історична пам’ять

Князь Данило Галицький — один із найбільш шанованих в Україні князів, чия популярність не меншала і за радянських часів, сягнувши апогею після проголошення незалежності (зокрема в контексті українсько-російської суперечки щодо правонаступництва Київської Русі). Геть ідеалізований образ справді видатного правителя (узятий із Галицько-Волинського літопису) ліг в основу його художніх образів у романі Олексія Югова «Данило Галицький», кінофільму Ярослава Лупія «Данило — князь Галицький» тощо. 2003 року в Україні на честь князя названо орден.