Адаптація дитини до школи

Прошу дорослих пригадати свій перший похід до школи. Ну як, в пам’яті до сих пір той день? Тож які у вас були тоді відчуття: ви раділи, соромились, а можливо й плакали?.. От і я кажу, що адаптація дитини до школи не така вже й проста справа, делікатна. Поділіться своїми спогадами в коментарях нижче, цікаво буде почитати.

Навчитися дотримуватися режиму дня

Перші дні дитини в школі не тільки викликають величезну кількість проблем та питань у батьків, а й можуть негативно позначитися на здоров’ї. Щоб уникнути цього, треба ще з дошкільного віку підготувати дитину до специфіки шкільного життя або як мінімум не залишати її поза увагою у перші роки навчання.

Запорукою того, що адаптація дитини до школи буде успішною, на дві третини є дотримання режиму дня. Таким чином дитина не втомлюватиметься і навчання не буде їй в тягар. Під час формування режиму дня варто враховувати особливості організму дитини.

Так дітям віком до семи років необхідний сон протягом як мінімум 10 годин на добу, краще навіть 11. А це автоматично означає, що не варто засиджуватися з дитиною до півночі — постарайтеся вкласти її в ліжечко раніше.

Прокидатися, звичайно, доведеться вранці і всім нам чудово відомо, наскільки це складно. Тому будити дитину потрібно трохи раніше, щоб дати їй час потягнутися і остаточно прокинутися. Різкий підйом вранці надзвичайно шкідливий, тож нехай для початку роль будильника виконує хтось із батьків.

Усі школярі змушені проводити багато часу сидячи за незручними партами, діти мають брак фізичної активності. Допомогти в такій ситуації може ранкова зарядка — якщо ви раніше не привчили дитину робити її, то тепер саме час.

Ситуація, коли вранці всі кудись поспішають, типова для багатьох сімей. Врахуйте, що для нормального травлення потрібно, щоб сніданок дитини тривав щонайменше 15 хвилин.

Чи варто привчати дитину до «шкільного режиму» ще влітку?

Адаптація дитини до школи починається ще задовго до початку навчання. Чи варто переводити дитину влітку на «шкільний режим», тобто прагнути до того, щоб вона прокидалася о 7.00 і засинала о 22.00? Більшість педагогів вважає, що це необхідно, хоча, швидше за все, в даному випадку вони не мають рації. І ось чому.

Є діти-«жайворонки», для яких такий режим є природним — вони прокидаються з півнями та засинають із курями. Тут про привчання не йдеться — все і так чудово.

Є сім’ї, в яких дорослі прокидаються рано та рано лягають спати, а діти підлаштовуються під дорослий режим. Тут також не передбачається значних проблем.

Але якщо для дитини природно прокидатися о десятій годині і лягати о дванадцятій, не змушуйте її жити влітку в неприродному ритмі, адже головне завдання влітку перед школою — відпочити і набратися сил. Коли дитина піде до школи, у неї з’являться «вагомі причини» для зміни режиму — необхідність рано прокидатися та значні денні навантаження. Здоровий організм, що відпочив за літо, сам підлаштовується під потрібний ритм. Правда, вам доведеться йому трохи допомогти, але про це окрема розмова.

Однак, нехай годинник та календар будуть завжди на видному місці. Найчастіше питайте дитину, скільки зараз часу, яке сьогодні число і таке інше. Нехай навчається орієнтуватися у часі.

Готуємо дитину до першого класу: робоче місце

Як бачите, адаптація дитини до школи не завжди потребує надзвичайних зусиль. Багато чого в житті малюка може відбуватися природньо.

З перших днів навчання потрібно привчити дитину до самостійності та самодисципліни. Вранці часу постійно не вистачає і є ризик забути щось важливе похапцем. Тому організуйте робочий день так, щоб шкільний портфель можна було зібрати ще ввечері. При цьому дорослі повинні лише контролювати дитину, а не допомагати їй збиратися (або робити роботу за неї).

Деякі батьки з першого класу віддають дітей до групи подовженого дня. Цього робити в юному віці не варто. Під час заняття на уроках і так тяжко дітям, яким хочеться рухатися, а не сидіти за партою. Тож спочатку навчання «продовженка» піде тільки на шкоду.

Забравши дитину зі школи, не поспішайте одразу садити її за домашнє завдання. Хоча деякі батьки керуються правилом: «зробив роботу, нехай потім гуляє». Набагато краще все ж таки спочатку дати учневі відпочити від занять і тільки потім повторно навантажувати його навчанням. Обов’язково дайте дитині можливість провести кілька годин на свіжому повітрі.

Для роботи над домашнім завданням потрібно спеціально облаштувати робоче місце. Джерело світла повинне знаходитися ліворуч від столу (праворуч лише якщо дитина — шульга). У темний час доби обов’язково вмикайте світло в кімнаті. Настільна лампа повинна бути лише додатковим джерелом світла.

Врахуйте також, що використовувати популярні нині енергозберігаючі лампи не варто. Вони мають властивість мерехтіти і це може нашкодити очам малюка.

Адаптація дитини до школи : соціальні навички дитини

Багато батьків дивуються: чому начебто нормальна і розвинена дитина, потрапивши до школи, стає неслухняною і навіть некерованою. Вони просто ігнорують той факт, що школа — це не тільки вчителі, а й інші діти — учні. І, щоб навчання в школі проходило без проблем, вашому малюку доведеться навчитися знаходити з ними спільну мову, причому як з однолітками, так і зі старшими за нього дітьми. Відразу скажемо, що це дуже складна тема, якій присвячено чимало статей і навіть дисертацій. Говорити про проблему соціальної адаптації учнів можна дуже довго, але поки що відзначимо лише те, що має вас насторожити.

Якщо ваша дитина недостатньо самостійна:

1. Налаштована лише на ігри і не відрізняється інтересом до навчання.
2. Не хоче дізнаватися про щось нове.

То в неї, швидше за все, виникнуть проблеми при взаємодії з учителем. Також погано, якщо малюк не може зосередитись на завданні:

• не розуміє словесні пояснення;
• надто імпульсивний, збудливий, некерований;
• дуже погано обізнаний про навколишній світ.

У нього серйозно порушено мовленнєвий розвиток. Проблемна дитина часто не знає, як адекватно спілкуватися з однолітками і прагне вирішувати проблеми, що виникли, силою. Або схильна відразу визнати свою поразку, не зробивши навіть спроби налагодити ситуацію. Не хоче розмовляти з дорослими або, навпаки, поводиться дуже розв’язано. Не вміє домовлятися та не бажає йти на компроміси.

Кожен із цих пунктів — привід для розмови з психологом. Причому, швидше за все, змінити свою поведінку доведеться не лише дитині, а й вам. Адже діти — віддзеркалення своїх батьків, яким іноді теж не хочеться вчитися чогось нового. Тому шукайте хорошого психолога, який запропонує конкретний план роботи над вашою проблемою.

Виходить, що адаптація дитини до школи досить серйозна і не проста справа? Що ви скажете на це?