Вирощування солодкої кукурудзи: кукурудза для консервування

Не тільки мене, але й багатьох читачів мого блоґу цікавлять найсолодші сорти кукурудзи. Тому мова зараз піде про вирощування солодкої кукурудзи на наших присадибних ділянках.

Кукурудза для консервування

Далеко не кожен сорт кукурудзи годиться для консервування. Придатна для цього тільки овочева (цукрова) кукурудза, в якої в їжу використовується зерно в фазі молочно-воскової стиглості. За смаком, поживністю і біологічною цінністю вона займає одне з перших місць.

Річ у тім, що в порівнянні з іншими підвидами кукурудзи овочева відрізняється високим вмістом водорозчинних цукрів, вітамінів і протеїнів, у яких переважають незамінні для людини амінокислоти лізин і триптофан. А жовтозернові сорти, крім того, накопичують каротин.

Рослини цукрової кукурудзи ніжніші, вони сильніше кущаться, формують більше качанів і гірше, ніж зернова і силосна кукурудза, переносять несприятливі умови. Оптимальна температура для росту і розвитку такої кукурудзи — 18…24°C, насіння її проростає при 10°C і вологості ґрунту 75%. Сходи нормально ростуть при 12°C, але вже при +3°C листя відмирає, а недостигле зерно ушкоджується, загниває і втрачає харчову цінність.

Вирощування солодкої кукурудзи не така вже й проста справа й потребує деяких знань і навиків. Характерна риса цього підвиду кукурудзи — уповільнений ріст у перший місяць і обмежене споживання вологи. Однак, щойно солодка кукурудза почне витягуватися і кущитися, різко зростає потреба у воді — впродовж доби одна рослина випаровує до 4 л води. Так відбувається тому, що цукрова кукурудза кущиться, а корені в неї слабкіші, ніж в інших підвидів.

Максимальну кількість вологи споживає під час цвітіння і формування качанів (цей період починається за тиждень до викидання волоті і триває близько місяця). Посуха в цей час погіршує запилення, призводить до череззерниці і напівпорожніх качанів. А нестача води в ґрунті при наливанні зерна знижує врожай і наповненість зерен. Тому високий урожай цукрова кукурудза дає на зрошуваних ділянках з родючим, добре дренованим ґрунтом.

Високоврожайні сорти кукурудзи

Кращими попередниками для вирощування цукрової кукурудзи є ранні овочі. Ґрунт готують з осені, а на весні, щоб ділянка не заростала бур’янами, займають сидератами. Безпосередньо перед сівбою траву скошують і провадять безвідвальне розпушування ґрунту.

Сучасні сорти і гібриди солодкої овочевої кукурудзи дають вищий урожай, дозрівають поступово, тому качани можна збирати довше. До них належить:

1. Фаворит.
2. Ранкова пісня.
3. Гібриди Атлет.
4. Октава.

Оскільки цукрова кукурудза з’явилася в процесі випадкової мутації, то вона запилюється пилком інших підвидів. Тому її насадження слід ізолювати, тобто розміщувати не ближче 50 м від зернових чи силосних сортів кукурудзи. Інакше через перезапилення в качані утворяться нецукрові зерна, що значно погіршує якість готового продукту.

Вирощування солодкої кукурудзи

Оскільки солодка кукурудза дуже вимоглива до тепла, то висаджувати її варто в той період, коли минає небезпека повторних заморозків, щоб її сходи не загинули від низьких температур. Початок-середина червня — ось кращий час для садіння і вирощування солодкої кукурудзи.

Насіння загортають на глибину 4–6 см. Сіють його з розрахунку 20 г на 10 м², щоб вийшло 3 рослини на 1 м². Доки кукурудза росте повільно, рядки регулярно сапають і розпушують. На початку кущіння проводять підживлення сечовиною і виконують кілька поливів, а під час цвітіння додатково штучно запилюють, струшуючи рослини і волоттю обмахуючи приймочки.

Збирають цукрову кукурудзу у фазі технічної (молочної) стиглості. Готовність визначають за зовнішніми ознаками: усихаючими краями завширшки десь до 1 мм на зовнішніх шарах обгортки, яка щільно укутує качан. При цьому маточкові нитки біля самої верхівки буріють, але не засихають, а в зерен качана гладенька поверхня, вони досягають максимального розміру, і рядки їх повністю змикаються. При натисканні оболонка зерен лопається, і виділяється молочно-біла рідина.

Збирати качани найкраще вранці і до переробки зберігати в прохолодному місці. Свіжість і смак вони зберігають упродовж 6-и годин, тому потрібно якомога швидше заморозити їх або законсервувати.

Для зимового зберігання качани очищають від обгортки (зерно не відокремлюють, тому що свіжий сік окислюється), розкладають у пластикові коробки і заморожують. Невеликі качани, а також ледь підрослі зав’язі консервують у трилітрових банках.

А що ви скажете про вирощування солодкої кукурудзи? Якщо у вас власний досвід щодо цього, то поділіться ним, будь ласка, в коментарях до цього допису.