Вирощування сочевиці

Ця стаття для тих городників, яких цікавить вирощування сочевиці на власному городі. Не буду тягти кота за хвоста і приступаю до діла.

Про сочевицю

Сочевиця відома як городня культура з бронзового віку. Хороша врожайність, збалансований склад за білками та мінеральними солями, дешевизна зробили її масовим овочем, який завжди був улюбленим на столі простого народу. Страви з сочевиці калорійні, добре засвоюються, тому за старих часів використовувалися в харчуванні людей, зайнятих фізичною працею. Сочевична юшка була основним продуктом солдатської кухні. У радянські часи асортимент городніх культур вирощування сочевиці був дуже збіднений. Сочевиця практично зникла на городах, але зараз її популярність відроджується. А у країнах Західної Європи вона ніколи не зменшувалася. Особливо люблять сочевицю в Німеччині.

За смаковими якостями сочевиця знаходиться на першому місці серед зернових бобових культур. Вона краще розварюється, смак її тонший, засвоюваність вище. Сочевиця містить:

• 35% білків;
• 60% крохмалю;
• 2,5% жиру.

Білки, що містяться в сочевиці, засвоюються організмом краще, ніж білки тваринного походження. Сочевиця відноситься до однорічних трав’янистих рослин. Стебло виростає до 55 см залежно від умов, листя світло-зелене або темно-зелене, закінчується вусиками, квітки розташовуються на квітконосі в пазусі листя. Боби мають розмір від 0,6 до 2 см. Кожен боб містить 1–2 насінини розміром від 2,5 до 9 мм.

Вирощування сочевиці

Вегетаційний період сочевиці триває 75–115 днів. Насіння проростає при температурі +4°С, стійке до легких заморозків. Найкраща температура для росту та плодоношення — 17–22°С. На 6–10-й день після посіву з’являються сходи, а через 45–55 днів сочевиця зацвітає і починає активно розгалужуватися. Відноситься сочевиця до самозапильних рослин.

Ділянки під посів сочевиці мають бути розташовані на пухких суглинистих та супіщаних ґрунтах, багатих на вапно. Небажане вирощування сочевиці на важкому кислому та засоленому ґрунті. У цьому випадку врожайність різко знижується.

Як і в інших бобових, на коренях сочевиці утворюються бульбочки, що містять бульбочкові бактерії. Ці бактерії зв’язують і накопичують у вигляді солей у ґрунті атмосферний азот, тому сочевиця є добрим попередником для інших городніх культур. А для неї найкращими попередниками є культури, під які вносився свіжий гній, наприклад, картопля або кукурудза.

Перед посівом у ґрунт вносять фосфорні добрива та сірчанокислий калій. Можна вносити їх і восени під перекопування. Коли температура ґрунту на глибині 4–5 см підніметься до +5…+6°С, приступають до сівби. Схема посіву — рядками з міжряддями 10–15 см, глибина посіву — 3–5 см, норма посіву залежить від величини насіння. Вона становить 250–270 насінин на 1 м² для великого насіннєвого матеріалу та 270–320 насінин на 1 м² для дрібного насіннєвого матеріалу. Перед посівом ґрунт культивують, а після нього прикопують, щоб сочевиця краще проростала.

Після появи сходів проводять культивацію, надалі регулярно прополюють рослину та при необхідності поливають. Догляд за сочевицею потрібно здійснювати в другій половині дня, тому що вранці рослини бувають дуже крихкими і легко ушкоджуються.

Рекомендовані сорти:

1. Білоцерківська 24.
2. Дніпропетровська 3.
3. Новий Місяць.
4. Петрівська 4/105.
5. Талліннська 6.
6. Пензенська 14.
7. Петрівська ювілейна.
8. Степова 244.

От і все щодо вирощування сочевиці на власному городі.