Вирощування редьки

Ця коротенька і по суті стаття стосовно вирощування редьки на присадибних ділянках призначена не тільки для професійних городників, а я й для тих, хто тільки но починає займатися цією корисною та цікавою справою.

Що таке редька городня?

Перш ніж приступимо до вирощування редьки, давайте трохи поринемо в історію про неї і взнаємо, що вона собою представляє.

Цей коренеплід прийшов до Європи з Китаю. В Японії, Кореї та Китаї досі зустрічається в дикорослих станах. З давніх-давен редька відома не тільки як харчовий продукт, але й як лікарська рослина, що використовується при захворюваннях:

• шлунку;
• печінки;
• кишечника.

Редька містить:

• білки;
• цукри;
• вітамін С;
• солі калію;
• кальцію;
• заліза;
• магнію;
• сірки.

Використовується як протизапальний засіб і для профілактики простудних захворювань, так як містить бактерицидні речовини. Чорна редька унікальна за складом вітамінів, мінеральних солей і ефірних олій.

Редька відноситься до сімейства капустяних. Це дворічна перехреснозапильна рослина. Розрізняють зимові та літні сорти редьки. Ранні літні сорти вирощують в однорічній культурі, а зимові сорти — у дворічній.

Редька добре переносить морози, тому коренеплоди можна зберігати в ґрунті. Зимові сорти висівають у середині червня, тому що при більш ранніх посівах вони швидко стрілкуються.

Вирощування редьки в домашніх умовах

Редька вимоглива до родючості ґрунту та вмісту вологи. Для посіву відбирають велике насіння. Зимові сорти висівають так само, як і моркву, глибина загортання навесні 2–3, а влітку 3–4 см. Літні сорти сіють за схемою: 20–25 см між рослинами в ряду і 30–40 см між рядами. Насіння перед посівом не замочують. Норма посіву — 6–7 г насіння на 10 м².

Після утворення 3–4 реальних, листочків редьку проріджують, щоб відстань між рослинами в ряду була 7–8 см (для весняних посівів), а для літніх — 5–6 см після першого проріджування, 10–12 см після другого проріджування. Догляд за редькою полягає в регулярному, кожні 10-12 днів до змикання рослин, розпушуванні ґрунту, прополюванні і поливі. Розпушування ґрунту необхідне не тільки для кращої циркуляції повітря та збереження вологи, але й для того, щоб рослина не йшла в стрілку, і для нормального утворення коренеплоду.

Рекомендовані сорти для вирощування редьки: із зимових — Грайворонська 27, Зимова кругла чорна, Зимова кругла біла, Сквирська біла, Сквирська чорна. З літніх — Одеська 5. По правді кажучи, це не повний перелік сортів.

Вирощування насіння редьки

Насіння редьки легко одержати на своєму городі. Зимову редьку на насіння вирощують як дворічну культуру. У перший рік одержують маткові коренеплоди, а на другий рік — насіння. В умовах теплого літа можна вирощувати насіння протягом одного сезону.

Редьку висівають на багатому ґрунті, в який перед перекопуванням вносять добрива. Якщо ґрунт кислий, його облагороджують вапном. У кожне гніздо висівають 3 насінини, глибина посіву — 1,5 см, розміри гнізда — 40х15 см. Коли з’являються сходи, їх проріджують, щоб у кожному гнізді залишилося по одній рослині.

Якщо вирощуються маткові коренеплоди, їх прибирають до настання заморозків. Зберігають у холодному приміщенні у відкритих поліетиленових мішках, а напровесні висаджують у відкритий ґрунт з розрахунку 1 коренеплід на квадрат 10х10 см. При висадженні потрібно стежити, щоб шийка залишалася відкритою.

Редька, що вирощується на насіння, дає високу наземну частину, тому насінники підв’язують до кілочків. Як тільки стручки пожовтіють, їх збирають, насіння витягають зі стручків, просіюють і зберігають. Насіння редьки зберігає схожість протягом 3–4 років. Для забезпечення насінням індивідуального городу достатньо 2–3 рослин. От і все, що стосується вирощування редьки. Нічого складного. Було б бажання.