Серіал має тісний зв’язок з потребами людини

Дивлячись на те, як люди все більше захоплюються переглядом серіалів, я перед собою поставив мету зробити хоча б поверхневий аналіз того, як серіал має задовольняти потреби людей.

Які взагалі потреби у житті людини

Популярність мильних опер неухильно зростає. Причина цього криється в психологічному впливі серіалів на людину. Людина живе тими проблемами, якими живуть герої серіалів, чиє життя наповнене зворушливими історіями і переживаннями. А ось своє життя вже буде нецікавим і нудним. Ні сюжету, і, найчастіше, немає й майбутнього. Як говорилося раніше: дім-робота, робота-дім. І так з року в рік.

Що взагалі потрібно людині, щоб її любили, цінували, поважали, щоб вона і її родина були в безпеці. Не так вже й багато. Це нагальні потреби людини, які не змінюються навіть через багато століть. Ось тільки держава народу не може дати ту єдину ідею, яка могла б задовольнити основні потреби людини. Але людина, так чи інакше, намагається якось влаштувати свої потреби. Нехай навіть за рахунок перегляду серіалів. Тільки вона не хоче розуміти, що в серіалах створюється ілюзія задоволення любові, дружби, співчуття.

Серіал має вплив на сприйняття дійсності

Якщо людина дивиться бойовик, в якому вбивають одного за іншим головних героїв, то вона переживає за персонажів. Але глядач розуміє і радіє тому, що він зараз не на місці героїв серіалу, що це сталося не з ним, він живе. І він щасливий.

У даній ситуації він задовольнив свою потребу в тому, що він у безпеці, йому комфортно. Але глядачеві здається, що він схожий на свого улюбленого героя або герой схожий на глядача. А раз схожий, то може вести себе так само, як і він. Може здійснювати подвиги, а може зло творити. Це вже залежить від того, який герой переважить. Значить, з’являється самовпевненість і самоповага. В останньому випадку так думають і роблять підлітки і інфантильні особистості.

Але гірше те, що глядачеві, після того як закінчиться серіал, стане дуже незатишно в реальному світі. Далі ілюзій у фільмі справа не йде. А у людини склалося неправильне, але на його погляд правильне сприйняття дійсності. Насправді і життя не таке, як в серіалах, і сам він не такий, як герой серіалів. А тут жорстока дійсність. Вона ж не змінювалася. Як була, так і залишилася. Та до того ж у глядача виникає відчуття, що все і так добре. Навіщо щось змінювати, робити, до чогось прагнути?

Любовні серіали

Як не дивно, але любовний серіал має дуже великий вплив на свідомість глядачів, особливо жінок. Людина потребує любові. Добре, коли тебе люблять, але буває, що любов якось пройшла повз. Ось чекаєш, чекаєш, а її все немає… На виручку приходять любовні книжечки і серіали. У серіалі глядачка, адже переважна більшість глядачів — жінки, намагається знайти те, чого не знайшла в житті. Любов, переживання, почуття і, що найцікавіше, вона знаходить. Залишається тільки зрозуміти їй, що в фільмах все це несправжнє, ілюзія. Але жінки так не вважають. Вони не погоджуються, що перегляд серіалів створює тільки ілюзію задоволення любові, пристрасті.

У фільмах, як правило, жінка бідна, багато страждає, але в підсумку стає прекрасною принцесою — багатою і знаменитою. Ось жінка і порівнює себе з героїнею, що полюбилася. Їй здається, що все попереду, тільки потрібно почекати, і воно все прийде. І в той же час забуває, що немає нічого однозначного, немає тільки білого, як і немає тільки чорного.

Ось тільки в серіалі все чітко розмежовано — це герой, а це бандит, негативний персонаж. Але в реальному житті так не буває. Коли глядач обирає улюбленого героя, дивиться серіали, не пропускаючи жодної серії, стежить за персонажем, щиро переживає, то йому здається, що це не герой на екрані, а сам глядач. Так і складається враження, що життя йде, все буде добре. І так буває — це ще одна особливість сюжету. Глядач спочатку знає, що все буде добре, і тільки ось як воно буде, не знає. Інтрига.

До чого привчають серіали

У художніх творах багато героїв, і історій, яким можна співчувати, переживати, хвилюватися. Але люди не «підсаджуються» на прочитання всієї літератури. Секрет простий: класична література не підмінює реальність, не створює ілюзію життя — життя йде так, як є. І любов, і персонажі такі, як є.

Виходить, що серіали привчають до пасивного сприйняття дійсності, до помилкового співпереживання. Глядач підживлюється емоціями, сюжетом фільму. Свої проблеми і турботи відступають на другий план. Але коли закінчується серіал, підживлення теж закінчується. Тоді залишається чекати з нетерпінням наступного серіалу, який підтримував би емоційний рівень. Виходить, серіал свого роду наркотик. Людина, коли дивиться нову серію, отримує новий заряд позитивних емоцій, світу ілюзій. Від серії до серії простежується залежність. У деяких випадках перегляд може перетворитися в психічний розлад.

Ось так серіал має можливість змінювати світогляд людей і підсаджувати їх на «голку».