Секрети вирощування редиски

Шановні читачі блоґу «Ласкаво просимо в Україну!», сьогодні розкриваю вам секрети вирощування редиски в домашніх умовах. Отже, поїхали!

Про редиску

Редиска потрапила до Європи з Китаю, а згодом в Україну з Голландії. Ця городня культура однією з перших з’являється навесні на нашому столі. А це тому що є секрети вирощування редиски для її швидкого дозрівання. Хоча, які там секрети? Просто в неї короткий період вегетації.

Перша продукція виходить через 24–30 днів після посіву. За лікувальними властивостями та вмістом вітамінів та мінеральних солей редиска подібна до редьки. Містить фітонциди, має бактерицидну дію.

Посів редиски у відкритий ґрунт

Редиску висівають на добре удобрені органічними добривами ділянки. Ґрунт повинен бути суглинистим або супіщаним. Восени під глибоке перекопування вносять:

• перегній або компост із розрахунку відро на 1 м²;
• аміачну селітру;
• сульфат амонію;
• суперфосфат;
• хлористий калій.

Потім перекопують. Редиска віддає перевагу нейтральному ґрунту з шаром родючого ґрунту не менше 10–12 см під сорти з круглим коренеплодом і не менше 20–22 см під сорти з довгастим коренеплодом. Ділянки потрібно вибирати відкриті сонцю, підвищені. Можна висівати редиску як ущільнювач для ранньої та цвітної капусти.

Навесні перед посівом обробляють ґрунт, розпушують його, вносять азотні добрива (крім сечовини) та гранульований суперфосфат (30 г на 1 м²). Насіння перед посівом сортують, висівають якомога раніше: у лютому-березні в теплих районах і на початку квітня в холодніших районах. Найпізніший термін посіву редиски — 20 квітня. Для отримання врожаю протягом тривалого часу редиску висівають у кілька термінів через 10–12 днів. Норма посіву — 4–6 г на 1 м², глибина загортання насіння — 2–2,5 см. Сіяти потрібно з таким розрахунком, щоб площа живлення була 2х3 см.

Секрети вирощування редиски

Редиска — рослина довгого дня. Для формування великих і ніжних коренеплодів світловий день повинен становити 10–12 годин, тому при необхідності штучно його обмежують. Для цього ввечері рослину накривають непрозорою плівкою на висоті 25 см, щоб отримати максимальний урожай та найбільш якісні коренеплоди.

Через слабо розвинену кореневу систему редиска потребує хорошої зволоженості ґрунту. Особливо важливим є регулярний полив у момент формування коренеплодів. Якщо погода суха і жарка, то поливати потрібно щодня, в інших умовах — кожні 2–3 дні, витрачаючи 5–8 л води на 1 м²».

Слід звернути увагу на ще деякі секрети вирощування редиски. А саме, протягом періоду вегетації при необхідності редиску підгодовують. Про потребу у добривах сигналізує зміна забарвлення листя. Якщо воно стає блідо-зеленим, це знак того, що рослина потребує додаткового підживлення. У цьому випадку було б добре використати розчин коров’яку з додаванням швидкодіючих азотних добрив.

У міру дозрівання редиску збирають, не розтягуючи цей процес, оскільки перезрілий коренеплід стає пухким, а рослина дає стрілку. Зібрану редиску обрізають від бадилля, пакують у поліетиленові мішки по 1–9 кг і зберігають при температурі -2…+3°С. З 1 м² можна зібрати до 3,5 кг редиски.

Рекомендовані сорти:

1. Рубін.
2. Ворцбюрзька 59.
3. Червона з білим кінчиком.
4. Кишинівська кругла біла.
5. Вирівська біла.
6. Зоря.
7. Корейська місцева.
8. Славія.
9. Червоний велетень.
10. Крижана бурулька.
11. Родос.
12. Корунд.
13. Жара.
14. Геліос.
15. Рампоуш.

От і всі секрети вирощування редиски. Зовсім нескладно, еге ж? До речі, щодо вирощування брукви теж цікаві рекомендації.