Як би там не було, а для справжнього рибалки не існує ніяких перешкод в будь-яку пору року. Тому рибалка в жовтні не менш цікава і вдала, ніж в інші місяці року.

Рибалка в жовтні

Що ловиться в жовтні

Жовтень може піднести очікувані сюрпризи у вигляді негоди. Однак бувалого рибалку це анітрішки не лякає, а навіть радує, позаяк у цей період триває сильне клювання щуки, завдяки чому рибалка в жовтні буває досить удачливою. Ловлять зубасту хижачку переважно на глибоких місцях, використовуючи для цього такі снасті:

  1. Кружки.
  2. Доріжку.
  3. Снасточку з мертвою рибкою.

Це пов’язано з тим, що при ловлі на спінінг при низькій температурі волосінь на котушці та у пропускних кільцях покривається крижаною плівкою. Хоча при плюсовій температурі ловля на спінінг буває також досить вдалою.

Минь у цей час, як правило, у нічні години, добре ловиться на донні вудки. Він жадібно бере на піскаря, хоча й такі наживки, як жабеня, гробак і курячі кишки, ця риба ніколи не пропустить.

Головень цієї пори попадається все рідше і рідше, а в’язь уже практично не ловиться. Якщо дозволяє погода, то вудіння на відкритій воді триває цілий місяць, а якщо настануть ранні холоди, то до утворення великих крижаних закраїн. Поплавковими вудками ловлять окуня та щуку на малька. В озерах і ставках бере на мотиля і гнилісну личинку плотва, а при гарній погоді — білий карась. Водінням добре ловиться ялець. Стрімким блешнінням на невелику блешню, краще з наживкою черв’яка чи мотиля, цікаво вудити окуня.

Основну увагу в жовтні потрібно приділити ловлі на кружки, поплавкові вудки (на малька), а при температурі вище нуля, обов’язково слід спробувати щастя спінінгом.

Рибалка в жовтні: снасточка для прямовисного блешніння

Найбільш удачливою рибалка в жовтні буває тільки із застосуванням човна. Та це й не дивно, адже тільки так можна доставити принаду для риби практично в будь-яке (найглибше) місце водойми, де в цей період збирається риба. Кращим способом ловлі цієї пори є вертикальне блешніння спеціальними снасточками з наживленими на них мертвими рибками.

Вищезгадані снасточки і спосіб закріплення на них рибки мають бути такими, щоб при підйому вгору рибка йшла з найменшим опором, а при опусканні донизу йшла вбік, перевалюючись із боку на бік. Для цього снасточка повинна мати важку головну частину, а рибка — відповідний вигин. Саме така снасть і представлена на малюнку нижче.

Рибалка в жовтні: снасточка

Перед наживкою на снасточку в рибки видаляють зябра і відрізають грудні та черевні плавці. Роблять це для того, щоб зябра не відстовбурчувалися при підйомі рибки хвостом угору, а плавці не створювали додаткового опору. Затим снасточку через рот уводять до упору губ у загини гачків так, щоб загострена латунна пластинка вийшла збоку хвостової частини рибки, не доходячи до хвостового плавця на 2—3 см. Цю пластинку, починаючи від її виходу, товстою ниткою примотують по зарубках до тулуба рибки. Зяброві кришки протикають м’яким загостреним дротом і, щільно притиснувши, загинають їх кінці.

Для надання рибці на снасточці потрібної грайливості її хвостову частину підгинають разом з латунною пластинкою. Снасточку прикріплюють до волосіні за допомогою завідного кільця або круглої застібки. До них же при бажанні може бути приєднаний на повідці додатковий трійничок. Рибка на такій снасточці тримається дуже міцно, а складність насадження окупається гарними результатами.

Наживка з манки

Таку просту наживку, яку можна приготувати безпосередньо на риболовлі, рибалки називають «бовтанкою». Виготовляється вона досить просто. У баночку треба налити трохи води і тонкою цівкою всипати в неї манку, постійно помішуючи. На початку вийде рідкувата клейка каша. Манку треба додавати доти, доки не утвориться маса бажаної густоти. Енергійними рухами треба мішати паличкою доти, доки маса не стане тягучою і в’язкою.

Насаджувати треба не звичною кулькою, а накручуючи масу на гачок паличкою. Пальцями брати таку «бовтанку» даремно — вона прилипає й обривається. На таку наживку риба бере краще, ніж на зварену кашу. Однак є в цієї наживки і вада — вона слабко тримається на гачку. Тому для того, аби її можна було використовувати не тільки на тиховодді, але й на течії, її потрібно обкачати у сухому «геркулесі» і розім’яти. А ще краще на гачок настромити невеликий шматочок вати, нанести на неї «бовтанку», а затим уже обкачати в товченому «геркулесі». Така наживка на гачку буде триматися досить міцно.

Ось така рибалка в жовтні.