На городі бузина, а в оселі — здоров’я ваше, і наше

На городі бузина, а в Києві дядько. Як тільки мова зайшла про бузину та її цілющі властивості, то одразу мені пригадався цей давній український крилатий вираз. Тому я вирішив його частково використати в заголовку до цього допису, щоб краще привернути вашу увагу.

Зміст запису

На городі бузина…

Бузина була широко відома в Європі у середні віки як магічна рослина. А в Україні з давніх давен росла на городі бузина. Вважалося, що вона не тільки зцілює, але і сприяє подовженню життя і дає можливість зазирнути у майбутнє, тому шанувалася як священне дерево.

З лікувальною метою в основному використовуються квітки і плоди бузини. Квітки заготовляють під час цвітіння, до початку облітання вінчиків, плоди — у період їх повної зрілості. Заготівля квіток бузини зазвичай триває 15–20 днів. Сировину пров’ялюють на відкритому повітрі. Свіжі плоди мають неприємний смак, який щезає після сушіння і варіння.

Квітки бузини мають потогінні, протизапальні, сечогінні і м’які відхаркувальні властивості, ягоди — проносні, потогінні і в’яжучі. Кора гілок має сечогінний ефект.

Застосування бузини в народній медицині

Корені бузини. Мають проносну, діуретичну, блювотну дію. Відвар із них застосовують при цукровому діабеті, новоутвореннях; настій — при депресивних станах, гідрофобії.
Корені, гілки. Ванни з них мають лікувальну дію при поліартриті. У складній суміші (густий екстракт) їх використовують місцево — при екземах.
Корені, кора. При захворюваннях нирок, шкіри їх відвар застосовують внутрішньо.
Гілки, кора. Відвар із них — діуретичний, гіпотензивний засіб. Ванни з коренів і кори корисні при ревматизмі.
Листя бузини. Має загальнозміцнювальну, болезаспокійливу, діуретичну, протизапальну, проносну, гемостатичну дію. Відвар із них застосовують при цукровому діабеті, ревматизмі, подагрі, асциті; зовнішньо — при хворобах шкіри; у вигляді аплікацій — при ревматизмі, подагрі, фурункульозі, геморої, бешихових запаленнях, бородавках, пухлинах. Відвар на меду — при шлункових кольках.
Квітки бузини. Відвар із них — потогінний засіб. У практичній медицині (самостійно і в сумішах) використовується при хронічних бронхітах, бронхоектазах, емфіземі легень, коклюші, бронхіальній астмі, грипі, ангіні, ревматизмі, поліартриті; як діуретичний засіб — при серцево-судинних захворюваннях і захворюваннях нирок, міокарді і пороках серця; при хворобах, які призводять до послаблення капілярних судин і підвищення їх проникності; при комплексному лікуванні цукрового діабету, клімаксі, для стимуляції обміну речовин; при шкірних висипах, спричинених хронічними запорами, захворюваннях кишечнику, хворобах шкіри, пародонтозі; зовнішньо у вигляді полоскань — при ларингітах, ангіні; у вигляді примочок — при опіках, ранах, фурункулах, кон’юктивіті, блефариті; як ванночки — при геморої; як припарки — при міозитах, невралгії, артриті; у вигляді крапель, інгаляцій — при риніті, гаймориті, фарингіті, хронічному тонзиліті, ларингіті. У народній медицині квітки бузини застосовуються аналогічно; крім того настій — при жіночих хворобах, клімаксі.
Плоди бузини. Якщо є на городі бузина, то плоди її теж мають лікувальні властивості. У народній медицині плоди бузини (свіжі і сік з них) використовуються як потогінний, відхаркувальний, проносний, діуретичний, загальнозміцнювальний засіб; а також при цукровому діабеті, виразковій хворобі шлунку, гепатиті, респіраторних інфекціях, невралгіях, ревматизмі, ішіасі, радикулітах. У суміші настій із плодів застосовується для зрошення і аплікацій при ураженнях слизової оболонки ротової порожнини, екстракт (на вині) — при раку шкіри. В Україні (у вигляді повидла) часто використовується при раку шлунку, у Польщі — зовнішньо при захворюваннях шкіри.

Способи застосування бузини і дози

Пропоную вашій увазі декілька народних рецептів з бузини.

На городі бузина: настій квіток бузини чорної

5 г (1 ст. л) сировини кладуть в емальований посуд, заливають 200 мл окропу, закривають кришкою і нагрівають у киплячій воді (на водяній бані) 15 хвилин, охолоджують упродовж 45 хвилин при кімнатній температурі, проціджують. Сировину, що залишається, відтискують. Обсяг отриманого настою доводять кип’яченою водою до 200 мл. Приготовлений настій зберігають у прохолодному місці не більше 2 діб. Приймають у теплому вигляді по ½–¹∕₃ склянки 2–3 рази на день.

Настій кори бузини чорної

Готують так: 6–8 г кори або 4–5 г порошку з неї настоюють у 500 мл окропу в термосі 5–6 годин, потім проціджують. Приймають по ½ склянки 5–6 разів на день при набряках, запальних захворюваннях нирок.