9 травня Православна Церква згадує Миколая Чудотворця і Святителя (в народі — День Миколи літнього). Є ще й так званий День пам’яті Святого Миколая зимового, який відзначається 6 грудня.
Про Миколая Чудотворця
Наприкінці весни вшановуємо перенесення мощей святителя Миколая з Мир Лікійських у Бар, а взимку — його кончину. Сім століть угодник Божий опочивав у місті, де він жив і служив. Але коли Лікійську країну зруйнували безбожники, храм і гробниця його були занедбані, то святитель Миколай явився уві сні священику з міста Бар у Південній Італії і велів перевезти його мощі в це місто. Він не захотів перебувати в оскверненому місці серед ворогів християн — магометан.
Таємно, без торжеств, але з гарячою вірою і любов’ю, з допомогою самого святителя Миколая мощі його були доставлені до міста Бара. Там уже його як великий скарб зустрічали численне духовенство і вшановуючий святого народ. Знаменно, що прибули мощі в Бар 9 травня (22 травня за новим стилем), у неділю, день пам’яті святих отців першого Вселенського собору, який відбувся 325 року. Того самого собору, на якому святитель Миколай протистояв єресі божевільного Арія, наставляючи тим самим Святу Церкву в істинній вірі Ісуса Христа. Саме тоді за участю Миколая була закладена основа православної віри — створена перша частина Символу віри.
Народна шана
Ім’я Миколая Чудотворця наш благочестивий народ сприймає абсолютно особливим чином. З ним пов’язані численні історії, відображені в історичних документах, в усній народній творчості, як свідчення про те, що у нас був і є особливий духовний зв’язок зі Святителем і Чудотворцем Миколаєм. Він відповідає на наші численні прохання. Саме це є причиною такого гарячого шанування цього святого. Адже не приходять люди за водою до порожнього колодязя. А якщо й приходять, то вдруге не прийдуть.
Зовсім не так люди ставляться до шанованого Миколая Угодника. Він протягом більш як 1,5 тисячі років є невичерпним джерелом милості, помочі та чудес. Тому ми звертаємося до нього з молитвами і зберігаємо у своїй свідомості благовійну пам’ять про нього. Це той колодязь, з якого люди черпають цілющу вологу, що дає життя, сили, здоров’я і зміцнює у вірі.
Для чого нам потрібне зміцнення у вірі
Надто ж потрібно нам це зараз, коли у світі так багато вчень і думок. Не можна вважати їх усі істинними, а тим більше рятівними. Визнання всякої віри однаково веде до байдужості й охолодження стосовно віри істинної. Треба суворо дотримуватися єдиної істинної віри і Православної Церкви, яка стверджує:
- Єдина віра.
- Єдине хрещення.
- Єдиний Бог.
Ми — діти Господа Бога і Святої Церкви не по праву нашому, а по любові Божій до нас. Любов ця не залежить від часу. Вона безмежна і завжди має силу. Нехай ця любов зберігає нас! Отче Миколаю, моли Бога за нас! Амінь.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Священик отець Віктор (МУСТАФІН).
Відправляючи повідомлення, Ви дозволяєте збір та обробку персональних даних. Приватність.