Вирощування томатів: метод успадкуваний від бабусі

Городниця Людмила Кузьміна ділиться своїм досвідом вирощування томатів, який вона успадкувала від бабусі. Особливих агротехнічних премудростей вона не знала, але врожаї помідорів у бабусі були неабиякі.

Вирощування томатів: метод успадкуваний від бабусі. І так, поїхали

1. Видаляю всі пасинки і листя нижче першої китиці. Правило таке: один корінь повинен працювати на одне стебло. Інакше сили будуть іти на утворення маси стебел і листя, а не плодів.
2. Кущі підв’язую шнурами, кінці яких закріплюю на вершечку кілків. У міру зростання стебло обкручую шнуром. Коли зав’яжуться томати, важкі кетяги теж підв’язую, інакше заломи будуть перешкоджати наливанню плодів. Під нижні кетяги підкладаю дощечки, щоб плоди не лежали на землі.
3. Середньостиглі сорти, особливо сливоподібних томатів, дають китиці, що рясно цвітуть. Якщо відщипнути зайві квітки, залишивши перші п’ять-сім зав’язей, а на великоплідних — дві-три, то ті, що залишилися, виростуть швидше.
4. Коли на стеблі утворюється п’ять китиць, видаляю точку росту, залишивши три листки над верхньою китицею. Замість точки росту будуть наполегливо з’являтися міцні пасинки-двійники, які я регулярно виламую. Вищипую також пагони, що відростають від кореня і з пазух листя. Обриваю пожовкле листя і все листя нижче плодів.

Під час вирощування томатів, помідори ніколи не розтріскуються, якщо ближче до збирання врожаю полив спочатку скоротити, а за 7–10 днів до знімання плодів зрошення взагалі припинити. В результаті плоди виходять більш солодкими й ароматними.