В останні роки українське національне вбрання дедалі більше набирає популярності. Його різновиди можна зустріти у продажу не лише на ринках, а й у спеціалізованих магазинах та торгових точках.
Лише рік тому я дивувалася, будучи в Норвегії, популярності національного вбрання в цій країні. Пам’ятаю, як гід розповідала, що норвезьким випускникам батьки дарують повний комплект національного оздоблення як особливий цінний подарунок. Це було дивовижно. На вулицях, правда, ми не бачили, щоб хтось хизувався в такому одязі. Хоча в Норвегії норвежця взагалі не особливо побачиш, одні туристи навколо! Але спеціалізовані магазини вражали багатим вибором.
Народні свята та українське національне вбрання
І ось минув рік, було 1 вересня, мені зранку довелося чимало курсувати вулицями міста. Школярі якраз стікалися на урочисту лінійку. Як я була здивована, що в моєму Дніпрі, що ніколи не відрізняється особливою пристрастю до національних атрибутів, так багато людей одягнуло справжні українські вишиванки! І старшокласники, і першокласники, і їхні батьки, і дівчата, і юнаки, дуже багато варіантів різного стилізованого національного одягу я побачила.
Я дуже журилася, що в мене не було з собою фотоапарата. Щоправда, його наявність теж не гарантувала, що ця публікація була б забезпечена фотографіями. Мені незручно фотографувати незнайомих людей, не підходжу я в папараці! Зате є чужа фотографія, чудова і за сюжетом, і за якістю. Ось її я покажу вам із задоволенням. Вона взята зі сторінки українського телеканалу. Це фото 1-місячного немовляти з нігерійської родини, яка мешкає в Україні. Ось він маленький афроукраїнець в українському національному вбранні.
Ну, добре-добре, перше вересня — свято всенародне, можна сказати, що воно всіх стосується. Але все-таки це не те свято, яке називають народним. А от із народними святами… У нашому регіоні їх не надто відзначають спеціальними народними традиціями. Ну хіба що на Великдень люди йдуть до церкви святити паски та іншу їжу. Останнім часом багато хто обзавівся для цього свята спеціальними кошиками та вишитими рушниками. На Вербне воскресіння багато всякої спеціальної зелені в ходу. Ось мабуть і все, що я знаю про народні свята України.
Символіка національного вбрання українців
Після побаченого «бенефісу» українських вишиванок у Дніпрі я пригадала різні цікаві подробиці на цю тему. Зокрема мені завжди подобалася магія окремих елементів національного одягу.
Дивіться, у всіх слов’ян особливою силою володів символ замкнутого кола. Згадайте, як захищався від нечистої сили Хома у гоголівському «Вії»? Малював коло. Яку форму мали ритуальні хороводи? Форма кола. І так далі, і так далі. І в національному одязі України найбільше значення мають елементи у вигляді кола (кільця), пояса.
Дівочий вінок
Надзвичайно декоративна частина оздоблення, без дівочого вінка неможливо уявити українське національне вбрання. Він і прикрашав, і надавав дівчині незвичайні чари, і захищав від пристріту. Вінки плели із живих квітів, але вони недовговічні. Тому існували стаціонарні варіанти з паперових чи воскових кольорів, а також із пташиного пера!
На весіллі вінок української дівчини колись означав те саме, що зараз фата. Тобто це елемент суто дівочого туалету, заміжня жінка чи жінка у віці прикрасити свою голову вінком вже не мала права. Зі старовинних літературних джерел відомо, що колись мали місце народні хвилювання через те, що якась літня княгиня одягла на голову вінок…
Українське намисто
Українське намисто або ще його різновид буси — це ще один незмінний, дуже важливий атрибут жіночого національного вбрання України. Для багатих панянок були доступні намиста зі скла, раковин або навіть з натурального корала. Ось ці останні отримали назву «доброго намиста». У поезії Шевченка зустрічаємо: «У доброму намистечку в садочку гуляє»…
Намисто берегли, щодня всі свої цінності не одягали. Не лише тому, що боялися матеріальної втрати. Набагато більше боялися, що намисто розірветься і розсиплеться. Це була вірна ознака лиха. Але й зовсім без бус не можна було обійтися. Тому буденним варіантом було: одна-дві нитки. Дівчата з небагатих сімей використовували різні природні матеріали:
- кісточки ягід;
- зерна;
- овочеві коробочки.
Іноді в цю низку вставляли вовчий зуб, як надійний оберіг.
Українські пояси
Підперезувалися і жінки, але особливе значення пояс мав у чоловічому національному вбранні. Для українця пояс — своєрідний символ мужності та доблесті. Показатись на людях не підперезаним було порушенням етикету і всіляко засуджувалося. Обв’язуючись поясом, чоловіки та юнаки кілька разів обертали стан. Здавна в Україні існували різні способи опоясуватись. Вони натякали на статус власника: мирний сільський чи військовий козацький.
Українське національне вбрання дуже мальовниче. І нехай у повному комплекті воно використовується лише як сценічне. Все одно навіть одна тільки його частина — вишита сорочка дуже гармонійно вписується в наше сучасне життя.
Відправляючи повідомлення, Ви дозволяєте збір та обробку персональних даних. Приватність.