Колись давно, Чернівці входили до складу Австро-Угорської імперії, і були її околицею. Австрійці називали цю землю «ведмежим кутом» і будівництво тут університету, пізніше з якого була створена резиденція буковинських митрополитів, вважалося просто нездійсненною мрією. Для того щоб вибір був зроблений на користь Чернівців, митрополит Євгеній Гакман зробив все, що було в його силах.
Резиденція буковинських митрополитів у Чернівцях
Сам митрополит мав вельми низьке походження, а освіту здобув завдяки дядькові, який сам викладав в школі Слово Боже. Завдяки своїм розумовим здібностям Євгеній Гакман зміг продовжити свою освіту у Віденському університеті. І саме там, на щорічному прийомі унікальних і талановитих учнів, його побачив імператор. Через якийсь час його призначили вчителем молодого спадкоємця, який згодом продовжував підтримувати зв’язок зі своїм викладачем.
До моменту початку будівництва, Євгеній вже займав пост єпископа і зарекомендував себе як чесна і прогресивна людина. Саме він переконав імператора, що побудувати університет в Чернівцях буде найдешевше для скарбниці. При цьому в місті вже діяв богословський факультет.
У головному корпусі будівлі університету деякий час розташовувалася резиденція митрополита. Причина була в тому, що до того як побудували університет, тут була резиденція єпископа. А після того як Євгеній Гакман вирішив, що це найкраще місце для побудови нової резиденції, то план будівництва розробляв чеський архітектор Йозеф Главка, якому в той час було всього двадцять дев’ять років. Так зароджувалась нинішня резиденція буковинських митрополитів.
Щоб на будівництво величезної будівлі вистачило матеріалу, і щоб він надходив безперебійно, недалеко від Чернівців були вириті кілька нових кар’єрів. А на території міста з’явилися два нових цегельних заводи.
Протягом вісімнадцяти років Йозеф Главка стежив за будівництвом, а допомагали йому найкращі фахівці. Будівельники перевіряли всі матеріали на якість і брали тільки кращі, відправляючи все інше назад.
Будівлі університету складаються з трьох корпусів. У тому, що розміщувалося зліва, знаходилися бібліотека, навчальні аудиторії, аудиторії для сну призначені для богословів, а також церква. Саме в будівлі цієї церкви і розміщувалася резиденція митрополита.
У рішенні будівлі втілені всі традиції місцевості, на якій проживало безліч народів, кожен зі своєю унікальною культурою. Саме тому в будівлі ідеально поєднуються безліч стилів. Ось так виникла резиденція буковинських митрополитів у Чернівцях. Ось така історія, яку бажано знати.
Цікаво, а в яких температурних режимах відбувалось навчання та богословські служби в цьому університеті в зимовий період, та чи було там якесь опалення і як воно здійснювалось?
Дмитро, мені теж цікаво було б знати, але я не знайшов відомостей, щоб в ті часи хтось під час занять замерз, і не тільки в цьому університеті…