Мильна опера: як виникло «мило»?

Ні, це не те мило, що призначене для миття рук. Мильна опера в нашій уяві — це багатосерійний фільм, в якому жалісливий сюжет, де головні герої і героїні по ходу фільму страждають, але в підсумку знаходять щастя. Тут завжди присутня перевага добра над злом.

Як виникла мильна опера

Підґрунтям для створення серіалу була трансляція на звичайному радіо. А спочатку була справа так: ще в далекі 30-ті минулого століття слізну історію розповідали по радіо. Тільки по телевізору тоді серіал не показували. Радіопередача виходила вдень, була розрахована на домогосподарок, які сиділи вдома і могли слухати радіо. Трансляція постановки переривалася на найцікавішому місці. Продовження було тільки на наступний день.

Сюжет невибагливий. Всі постановки було про жінку, і для жінки. Це був як серіал, але не в тому розумінні, яке визначаємо зараз. Просто як у жіночих журналах тематика для жінок. Подібність була ще і в тому, що радіопередачі повторювалися і були регулярні. Теми в журналах були знайомі читачкам. Їм було цікаво. У розділах висвітлювали тематику, яка була зрозуміла жінкам. Особливе місце займали корисні поради та виховання дітей. В кінцевому підсумку ці питання стали займати основне місце і в майбутніх серіалах. Так би і тривали радіопостановки, поки зростаючу популярність не оцінили виробники мила і пральних порошків. Згодом вони почали вкладати гроші в радіосеріали і давати в ефір реклами.

Так американці і придумали назву «мильна опера». Жанр зобов’язаний своєю появою жінці, яка перебувала в домашній ізоляції. Через років 20 радіосеріали передали естафету телесеріалам. Вперше серіали стали показувати в Америці.

Вітчизняне «мило» і до чого тут закадровий сміх

До вітчизняних екранів першою дісталася мелодрама «Рабиня Ізаура». Їй не потрібно було багато часу, щоб завоювати серця глядачів. Серіал переглянули мільйони людей. І багато хто з них зрозуміли, що без серіалів життя буде порожнє і одноманітне.

У деяких серіалах зустрічається закадровий сміх. Здається, що тут такого? Тільки ось вперше закадровий сміх застосували в телевізійному спектаклі. Це сталося випадково. Під час зйомок в студії була присутня публіка, яку деякі моменти зйомки бавили. Так і виник закадровий сміх.

Зал був видимий на телеекрані. Телеглядачі вважали ознакою жанру, коли була видна публіка, і коли було чути закадровий сміх. Поступово зал перестали показувати. Але публіку запрошували і закадровий сміх залишився. Для зарубіжних серіалів присутність сміху — гарант фільму високої якості. Для малобюджетних серіалів характерний «консервований», несправжній сміх.

Ось так виникла мильна опера.