Місто Берестечко Горохівського району стоїть на лівому березі річки Стир, на відстані 67 км на південь від Луцька. Дістатися можна автобусом: спочатку з Луцька до районного центру — міста Горохів, далі з Горохова до Берестечка. Автомобілем треба їхати з Луцька трасою Н 17 Луцьк — Львів до Горохова, далі ліворуч на трасу Т 0302 і до Берестечка.

Місто Берестечко

Відоме найперше через битву, що відбулася тут 1651 року, коли об’єднане військо Богдана Хмельницького й кримського хана Іслам-Гірея зазнало нищівної поразки від армії польського короля Яна Казимира III.

На місці битви розташований історико-культурний заповідник «Козацькі могили» в Берестечку.

Місто Берестечко, Горохівський район Волинської області, Козацькі могили у Берестечку
Берестечко, Козацькі могили

У місті Берестечко на майдані Соборному можна оглянути гарний Троїцький собор у стилі пізнього бароко, датованого 1765 роком. Зведений для ордену тринітаріїв, він їм належав до 1832 року. На вулиці Першотравневій стоїть каплиця Святої Фекли XVII століття. Присвячена вона, згідно з легендою, пам’яті українських дівчат, які прийняли смерть, аби не піти в татарську неволю. У місті працює історичний музей.

Звідки походить назва міста

Завдяки існуванню багатьох міфічних легенд, точне походження назви міста встановити досить важко. Але, по одній із таких легенд, переселенцями з міста Берестя на березі річки Стир було засновано власне поселення, назвавши його на честь свого рідного міста Берестя.

За іншою версією, місто Берестечко було оточене густими великими лісами де у великій кількості росли берести. Завдяки цьому і виникла назва міста. Саме до цього варіанту походження назви більш схиляються.

Якщо звернутись до архівних документів XV століття, то там можна зустріти такі назви:

  1. Берестовка.
  2. Берестечечек.
  3. Берестоточек.
  4. Берестечко.

Із історії міста Берестечко

Межу сучасного Берестечка почали заселятися людьми ще в бронзову епоху. В межах території міста знайшли залишки кам’яних та крем’яних сокир. Ще у 1962 році було випадково виявлено стародавнє гуртове поховання, де поряд з кістками людини знаходилися наконечники до стріл та кам’яний кинжал.

У XV та першій половині XVI століть Берестечко було власністю Боговитіних, які, по припущенням, мали походження від давньоруських князів Крокотків. У 1544 році Федора Богушівна Боговитівна — донька Михайла Боговитиновича Богуша — вийшла заміж за київського воєводу Семена (Фрідріха) Глібовича Пронського і як придане внесла Берестечко в дім південноруських князів Пронських, які походили з дому Святого Володимира. Семен (Фридерик) Пронський (помер у 1555 році) був житомирським (1538–1539 р.), брацлавським і вінницьким старостою (1540–1541 р.), київським воєводою (1544–1555), чорнобильським державцем (1549–1555 р.), батьком чотирьох дітей: Юрія (Єжи), Олександра, Марухни (Марухи) і Галшки.

Ось так і формувалось століттями сучасне місто Берестечко. Деякі матеріали запозичені з української Вікіпедії.

Поділитись: