Заготівля капусти в домашніх умовах

Вже з початку вересня починає набирати оберти заготівля капусти різних сортів, і буде продовжуватись цей процес аж до самих заморозків. Тому в цій статті публікуються корисні поради підготовки до її зберігання.

Заготівля капусти різних сортів

Середньостиглі сорти білоголової, червоноголової та савойської капусти готові до збирання вже в середині вересня. Їх закладають на зберігання у свіжому вигляді. Для цього залишають 3-4 покривні листки і качанчик довжиною 2-3 см. Це оберігає головки від забруднення, пошкоджень, а при зберіганні — від захворювань сірою гниллю. Відбирають щільні, неушкоджені головки. Їх укладають на стелажі в 1-2 шари. Відправляють у підвал відразу ж після зрізування, поки вони свіжі і не підморожені. До стійких заморозків (один-півтора місяця) їх можна зберегти в свіжому вигляді, якщо висмикнути із землі з корінням, зв’язати попарно і підвісити на горищі. Середньостиглу білокачанну капусту можна використовувати і для засолювання. Для цього її зачищають до білого листя.

Увага: Треба періодично перевіряти стан капустяних головок на грядці. Адже якщо часто йдуть дощі, вони можуть розтріскуватися. Щоб цього не сталося, є одна хитрість — висмикнути кожну головку з землі, щоб трохи підірвати корінці. Живлення порушиться, і капуста буде менше пити…

Не забувайте про пізню капусту

Заготівля капусти починається з городу ще задовго до її збирання. На початку вересня у пізньої білокачанної капусти головки сформовані. Городникам-початківцям здається, що вона вже не потребує догляду. Проте залишати її без уваги не варто. Капуста навіть у вологу осінь потребує зрошення, позаяк у цей час дощі хоча й часті, однак не сильні. Вони рідко просочують землю на глибину залягання коріння (15-20 см). Слід також постійно оглядати рослини, збирати вручну гусениць і слимаків, оскільки застосовувати хімічні препарати вже не можна. А то підживлювати калійними добривами (20-30 г сульфату калію на 1 кв. м) можна. Калій підвищує лежкість капусти.

Пізню капусту, призначену для зберігання, повністю збирають перед сильними заморозками, наприкінці жовтня — на початку листопада. Останнє підживлення рослин зазвичай проводять не пізніше ніж за 2 місяці до збирання врожаю. Але у випадку уповільнення зростання головок можна додати ще одне калійне підживлення, позаяк у цей час капуста споживає 75-80% необхідного їй калію. Таке підживлення сприяє швидкому дозріванню головок, особливо в похмуру погоду, накопиченню сухих речовин і цукрів, гарному збереженню взимку. Краще використовувати хлористий калій (10 г на 10 л води), оскільки він знижує вміст нітратів у головках на 20-40%.

Якщо зав’язуються пухкі головки, то за місяць до збирання можна підживити таким розчином:

• на 10 л води;
• 2 столові ложки суперфосфату;
• 1 столова ложка нітрофоски.

Під кожну рослину виливають 1 л розчину. Пізньостиглі сорти при неможливості швидкого збирання можуть більш або менш тривалий час зберігатися на корені. Однак якщо головки почали розтріскуватися, уже не важливо, дозріли вони чи ні, їх треба зривати.

Боротьба з хворобами капусти

Заготівля капусти включає в себе і боротьбу з хворобами, які передаються із землею. Перш ніж братися за хімікати, необхідно уважно подивитися, чи всі причини поширення патогенів усунені. Наприклад, восени разом із качанами капусти, які городники часто залишають на грядках, зимує попелиця. До того ж рослинні залишки є джерелом таких захворювань, як кила і судинний бактеріоз. На післязбиральних рештках зберігаються:

• вірус штрихуватості;
• збудники верхівкової гнилі;
• збудники чорної ніжки тощо.

Особливо прискіпливо ставляться до хворих плодів. Їх краще спалювати або закопувати в землю на глибину не менше 20 см. Після цього ґрунт перекопують на глибину гумусового шару. При перекопуванні вносять 1,5-2 відра перепрілого гною, або компосту, а також мінеральні добрива: 40 г суперфосфату, 20 г хлористого калію на 1 кв. м.