Будучи в Лісабоні, грішно не відвідати Сінтру — місто палаців, вілл та парків. І цього добра там стільки, що можна було б гуляти і гуляти. Але й одноденна поїздка з Лісабона до Сінтри — годиться також. А в кого часу, як у мене, в обріз, а інтереси є і окрім Сінтри, то доведеться план ущільнити. Я дуже чітко продумала свій маршрут заздалегідь, але й по ходу відбулися невеликі імпровізації, і в результаті цей день своєї подорожі можу назвати ідеальним.
Одноденна поїздка з Лісабона до Сінтри: маршрут Кашкайш — Мис Рока — Сінтра
З Лісабона можна вирушити в одноденну поїздку до Сінтри потягом, насолодитися там культовими пам’ятками і таким самим шляхом повернутися. Але мене дуже сильно зачепили слова Луїса Камоенша про те, що в Португалії закінчується земля і починається море. Тому дуже хотілося максимально побачити такі місця, де починається не море, а океан. А таких місць у вибраному напрямку цілих два: Мис Бока ду Інферну в місті Кашкайш та Мис Рока десь посередині між Кашкайшем та Сінтрою. І є спеціальний автобус, який курсує між цими населеними пунктами та заїжджає на Мис Рока. Причому ходить в обох напрямках.
Залишається вибрати звідки почати і де закінчити цю подорож? Я читала якісь думки щодо фотозйомки, типу коли вдень краще знімати океан. Ну тут я вам не порадниця. Я розглядала інші критерії. Начебто, на мою думку, виходить так: всі палаци в Сінтрі працюють певний час, а саме — до 18.00. Тож краще поквапитися туди, а океан можна відкласти на потім, встигне. Але я зробила рівно навпаки, все ж таки океан мені не терпілося відвідати більше.
Подорож з Лісабона до Кашкайша
Отже, постаралася піднятися в Лісабоні раніше, на метро вирушила на станцію Cais de Sodre (зелена лінія), там перейшла на однойменну залізничну станцію. Причому для цього не потрібно виходити на вулицю та шукати вхід на вокзал, перехід там же — з платформи метро. Купую квиток до Кашкайша і їду хвилин 50 до кінцевої зупинки. Там, вийшовши з вокзалу, пішки прямую через все місто та виходжу до мису Boca do Inferno (Бока ду Інферну). На карті це виглядає так:
Після того, як насолодилася видами океану, моїм завданням було сісти на автобус №403. Мабуть, його можна відловити десь на трасі, але я вирішила не пускатися в пошуки, а повернутися знову до вокзалу Кашкайша, саме там і відправна автобусна точка №403. Тільки туди я йшла набережною, а назад взяла ліворуч до центру міста. Прогулянка вийшла чудовою, на годинник боялася і дивитись, мені так подобалося в Кашкайші, що вирішила не поспішати, а в Сінтрі — що встигну, то встигну.
Автобус довозить вас до Мису Року, висаджує та залишає. Можна пообідати там у ресторані, а потім на тій же зупинці або чекаєте знову ж таки 403-й, щоб повернутися в Кашкайш, або чекаєте на такий, який продовжить ваше переміщення у бік Сінтри. Все просто і чудово!
Що дивитись у Сінтрі
Відправляючись в одноденну поїздку з Лісабона до Сінтри, часто бачила в мережі питання: чи реально за один день пробігти всі визначні пам’ятки Сінтри? Не можу сказати точно, але твердо впевнена, що якщо й реально, то саме через марафонський забіг. А так, щоб насолодитися погуляти і подивитися — я запланувала собі три об’єкти:
- Палац Піна.
- Палац Кінта да Регалейра.
- Національний палац Сінтри.
Я великий любитель піших переходів, але тут навіть і я зрозуміла: потрібно скористатися автобусами. Вони вирушають все від тієї ж кінцевої зупинки, куди вас доставив 403-й, тобто залізничний вокзал. До Пені треба їхати 434-м, до Кінти на 435-му і тільки до Національного палацу можна за бажання прогулятися пішки — він розташований найближче до вокзалу. До всіх інших палаців-віллів категорично і вам не раджу йти пішки, дійти можна, але це дуже непродуктивна розтрата часу і сил. Особливо до Пені, цей палац і далеко, і високо на пагорбі, дорога до нього тягнеться вузьким серпантином без тротуару. Ну дуже незручно розминатися з транспортом. Вже придбавши вхідний квиток і зайшовши на територію парку Піна, досить довго довелося підніматися до палацу.
Останні уточнення з приводу ціни та-а-а-а… переходимо до фото дивовижних палацових видів! Піна: лише парк = 7 євро, парк + палац = 11 євро. Вілла Кінта да Регалейра = 6 євро. Ну, а до Національного палацу Сінтри я так і не встигла! Але це і на краще, стільки вражень за один прийом – це вже явний перебір, ні до чого це. Тож поїхали!
Пена
Кінта да Регалейра
Особливості таємничого парку цієї вілли дивіться тут:
Дійсно, у кого мало часу на подорож, а хочеться пуститися в дорогу хоч на маленький період часу, то цілком підійдуть одноденні автобусні екскурсії та тури вихідного дня.
Отже, одноденна поїздка з Лісабона до Сінтри вдалася і на завершення остання подробиця. У Сінтрі після всієї цієї краси повертаєтеся на вокзал, сідаєте на поїзд і їдете до Лісабона знову ж таки хвилин 40–50. У Лісабоні поїзд прибуває на вокзал Россіо. На мою думку, можливі прибуття і на інші вокзали, але якщо зупинилися в центрі Лісабона, то Россіо — це саме те, що треба!
Ольга, хочеш повернутися до Португалії?
Так. Мені дуже сподобалася ця країна, сподіваюся, що зможу туди повертатися не раз:)
Гарний палац і вілла, Ольга. Спочатку я подумала, що вони десь 15–17 століть, але почитала, і це виявилась новобудова 19 століття під псевдосередньовіччям. Мені більше сподобався палац з його «мавританською» архітектурою та інтер’єрами. Дякую за інформацію як дістатися та фотографії!
Надія, сподіваюся, що ця інформація вам коли-небудь знадобиться:)
Віртуально з Ольгою я знайомий давно… Але мене завжди радує її наснага до подорожей.