Як вибрати дівчину на все життя, а не жабу

Зараз коротенько про те, як вибрати дівчину на все життя, а не жабу. Бо вибір своєї прекрасної половини сучасним чоловіком дуже схожий на добру казку про Івана-дурня і Царівну-жабу.

Бездоганний розрахунок дівчини

Тут потрібно зробити уточнення. Якщо говорити про Івана як нареченого, то проблем зовсім немає. Як був він дурнем тоді, років 300 тому, так і лишився. А ось із царівною-жабою виходить явна проблема в сучасній казці.

Івану-дурню казково пощастило в ті далекі часи. Адже розумну дружину знайшов. Щоб приховати свою красу та приголомшливі організаторські здібності, царівна прикинулася жабою, як то кажуть, щоб потрапити до «болота». Який точний розрахунок, яке тонке знання психології чоловіка! Адже щоб створити справжнього чоловіка, жінці часом все життя необхідно творити справжні чудеса.

Щоправда, треба враховувати, що це казка і вона не повинна бути дуже довгою, інакше слухачеві буде нудно. Плюс історія з Кащеєм Безсмертним дуже допомагає Івану. У нього з’являється потреба поблукати білим світом, та розуму набратися. Іван знайшов свою Царівну в ранзі вже справжнього Принца.

Як вибрати дівчину на все життя

На жаль, у наш безцарський час іноді панує віртуальна краса. Тому часто-густо можна бачити на теренах Інтернету вираз: «Як вибрати дівчину на все життя, щоб вона не виявилась жабою?».

Той же Іван і далеко не царевич знаходить свою красуню. Він починає пишатися собою, та яке щастя знайшов, прямо царівна. Будучи досконалим дурнем, Іван не підозрює, що завдяки мистецтву макіяжу та іншим технічним чудесам, жаб практично не залишилося — лише красуні. Потім у післяшлюбний період царівна перетворюється на жабу, і наш бідний Ваня біжить шукати Кащея, щоб морду набити за явне обдурювання.

Після довгих поневірянь Іван стає розумнішим, він просто починає боятися всіх красунь, незалежно від віку та матеріального достатку. Він дійсно вже знає, як вибрати дівчину для сумісного життя. Його погляд зупиняється на Бабі Язі. З Бабою Ягою якось надійніше. У наш час із Ягою, як за кам’яною стіною. Нагодує, напоїть, у ліжко покладе і аліменти не спитає.

Але не все так страшно, якщо підійти до цього серйозного питання наперед — з дитинства. І тут можна взяти книжку великого казкаря Андерсена. Живуть в одному дворику хлопчик та дівчинка. Разом ростуть, навчаються, обмінюються звичками, поглядами на доросле життя, а настає час — і закохуються. Дружба Герди та Каю — це приклад вирощування свого жіночого щастя з дитячих років, і тоді не страшні навіть могутня суперниця та дурість коханого.

І тепер не все так складно. Та той же Ванечка і та сама Машенька живуть зовсім поряд: у селі чи під одним дахом п’ятиповерхового будинку. Навчаються у школі чи університеті, чи просто намагаються щось один одному сказати у молодшій ясельній групі. І це чудово, це романтично, і спогадів вистачить, і з серця не вирвеш. І поряд прожиті роки дозволять зберегти те добре, якого вистачить на стільки, щоб вистачило терпіння, розуму та мудрості прожити щасливо разом довге сімейне життя.

Можливо, ті дитячі чи студентські спогади і називаються коханням та спільною совістю на двох, і не треба буде шукати якихось порад про те, яке вибрати дівчину на все життя?