В межах Кіровоградської області: пам’ятки, музеї, парки

В цій публікації йде мова про історичні пам’ятки, музейні та паркові комплекси тощо, які знаходяться в межах Кіровоградської області, тобто, до вашої уваги — Кіровоградщина.

Кропивницький: фортеця Святої Єлисавети

Кропивницький — велике місто в центральній частині України. Залізниця й автобусний транспорт — основні види сполучення міста з багатьма населеними пунктами країни. Відстань від Києва — 277 кілометрів.

Фортеця Святої Єлисавети — це місце, де зароджувалось місто. Залишки фортеці стоять майже у центрі міста, між вулицями Соборна та Яновського. Про масштаби укріплення можна судити за залишками земляних валів. Вони та декілька старовинних гармат, установлених на постаментах, — усе, що лишилось від колись могутнього укріплення.

Пам’ятний хрест із табличкою вказує на місце, де на колишньому головному майдані фортеці стояв перший православний храм — Троїцька церква. Неподалік фортеці можна оглянути комплекс військово-адміністративних будівель середини XIX століття:

• канцелярію;
• казарму;
• аптеку;
• лікувальний корпус;
• кухню;
• житловий будинок (провулок Фортечний).

Фортецю на березі річки Інгул закладено 1754 року за вказівкою імператриці Єлизавети Петрівни. Твердиню назвали на честь Святої Єлисавети. Вона стала головним російським оборонним центром на правому березі Дніпра. Коли внаслідок переможних воєн передові межі імперії відсунулися на південь, фортеця втратила своє оборонне значення, але протягом тривалого часу була потужною військовою базою на півдні Росії.

3 1775 року фортецю зі слободою, що розрослася біля неї, за монаршим повелінням було названо містом Єлисаветград.

Отже, далі розповідь піде про все, що знаходиться в межах Кіровоградської області та обласного центру — Кропивницького.

Художній музей

Художній музей знаходиться в центрі міста, на вулиці Велика Перспективна. Дістатися можна будь-яким із видів громадського транспорту, чий маршрут пролягає через цю вулицю.

Обласний художній музей в Кропивницькому розмістився в будівлі колишнього Пасажу, зведеній 1897 року. Експозиція музею знайомить відвідувачів із роботами українських художників різних епох. Картинну галерею в місті відкрито 1921 року, а перетворено в музей у 1993-му. Комплектувалися фонди музею переважно творами, отриманими з Ермітажу, Державної Третьяковської галереї, київських музеїв російського й українського мистецтва.

Поряд із музеєм знаходиться майдан Богдана Хмельницького. У сквері на площі уже за незалежності України встановлено монументальний пам’ятник гетьману.

Від площі вулиця Преображенська веде ще до Спасо-Преображенського собору (вул. Преображенська, 22). Його побудовано в XVIII столітті. Сьогодні це головний православний храм міста.

Вулиця Театральна

Вулиця Театральна знаходиться у середмісті. Вона перетинає головну вулицю міста, вулицю Велику Перспективну, у районі площі Героїв Майдану. Дістатися сюди можна будь-яким із видів громадського транспорту, чий маршрут пролягає через цю вулицю.

На вулиці Театральній збереглися споруди які у XIX столітті належали адміністративним закладам військового Єлисаветграда. Тут у 1848—1855 роках за проектом архітектора В. Верлопа побудовано комплекс будівель штаб-квартири кавалерійського корпусу. До комплексу входять:

1. Палац.
2. Кавалерійський манеж.
3. Офіцерське зібрання.
4. Корпусна Покровська церква (1849).

Ці пам’ятки архітектури розташовані в кварталі на перехресті вулиць Театральної й Кавалерійської.

Через дорогу знаходиться будівля обласного театру імені Кропивницького (вул. Театральна, 4). Його власним коштом побудував інженер-полковник Г. Трамбіцький 1867 року.

Ефектну будівлю в стилі модерн — колишній будинок Барського — зайняв краєзнавчий музей, багаті експозиції якого ознайомлюють відвідувачів із історією фортеці та міста, оповідають про влаштування військових поселень Російської імперії середини XIX століття.

Паралельно до вулиці Театральної проходить вулиця Віктора Чміленка. Тут знаходиться будівля синагоги (вул. Віктора Чміленка, 90), споруджена 1853 року. За її розмірами можна судити про чисельність єврейської громади, що свого часу складала п’яту частину населення Єлисаветграда.

Маленький Париж. Цікаво, що російський літературний критик М.О. Добролюбов (1836—1861) називав Єлисаветград маленьким Парижем.

Кропивницький — музично-театральний центр України

Заклади, навколо яких вирує культурне життя сучасного Кропивницького, розташовані переважно в центральній частині міста. Незважаючи на те, що Кропивницький невелике місто, воно завжди було і лишається значущим музично-театральним центром України. У Кропивницькому працюють:

1. Український музично драматичний театр імені М. Кропивницького (вул. Театральна, 4).
2. Театр ляльок (вул. Преображенська, 3).
3. Студентський театр-студія «Резонанс».
4. Одним із кращих в Україні вважають зал обласної філармонії (вул. Кавалерійська, 8) на 890 місць.
5. Є в місті й дитяча філармонія.
6. Концерти відбуваються також у міському палаці культури імені Компанійця. У цьому палаці працює чимало музичних і хореографічних ансамблів.
7. Чотири музичні школи.
8. Художня школа і дві школи мистецтв дають змогу всім, хто бажає, здобути початкову художню освіту.

В межах Кіровоградської області, а саме, у Кропивницькому почалася кар’єра багатьох театральних зірок, драматургів, музикантів і композиторів. Про видатних діячів культури розкажуть експозиції меморіальних музеїв міста:

• М. Кропивницького.
• О. Осьмьоркіна.
• Г. Нейгауза.
• І. Карпенка-Карого.
• К. Шимановського.

В межах Кіровоградської області дендропарк «Веселі Боковеньки»

Дендропарк «Веселі Боковеньки» знаходиться за 69 км на південний схід від Кропивницького, біля села Зелений Гай. Дістатися сюди можна автобусом чи маршрутним таксі від кіровоградської автостанції (Олександрійське шосе, 1). Автомобілем треба їхати трасою Кропивницький — Кривий Ріг до повороту праворуч, на село Зелений Гай.

Дендропарк «Веселі Боковеньки» заклав 1893 року власник цих земель Микола Левович Давидов, онук героя Вітчизняної війни Дениса Давидова. У безлісому степу художник-пейзажист І. Владиславський-Падалка на замовлення Давидова створив унікальний парк у ландшафтному стилі  пам’ятку садово-паркового мистецтва. Існує легенда, що Миколу на таку складну справу надихнуло нероздільне кохання до дочки сусідського поміщика, Ганни Бурдзункевич. Ганна взяла шлюб із приїжджим гусаром і трагічно загинула зовсім молодою. А Давидов до кінця життя так і не одружився…

Давидов був надзвичайно захоплений своїм витвором він неодноразово розширяв парк, продаючи свої орні землі для його утримання. 1916 року хазяїн подарував парк Російському географічному товариству.

Сьогодні дендропарк займає площу 109 гектарів. За основу його композиції правлять річка Боковенька та балка Скокувата, в якій вервечкою тягнуться мальовничі ставки.

Після революції парк було збережено зусиллями жителів сусіднього села  Іванівки, які пам’ятали добре ставлення до них колишнього пана. Завдяки підтримці сільських жителів Давидов зміг 1920 року повернутись додому. Певний час він жив в Одесі, звідки й приїхав до рідного маєтку. Після його повернення селяни допомагали колишньому поміщику й навіть придбали збіднілому Давидову костюм для поїздки до столиці 1924 року.

Музей-заповідник «Хутір Надія»

В межах Кіровоградської області, за 20 км на захід від Кропивницького, в селі Миколаївка (Кропивницький район) знаходиться музей-заповідник «Хутір Надія». Дістатися можна рейсовим автобусом від кропивницької автостанції. Автомобілем треба їхати з Кропивницького трасою Кропивницький — Умань до повороту ліворуч, на Миколаївку.

На Кіровоградщині народився й виріс відомий український драматург XIX століття Іван Тобілевич (Карпенко-Карий — театральний псевдонім). Хутір біля села Миколаївки купив 1871 року його батько, Костянтин Тобілевич, відставний управитель маєтку. Він заказав парк, сад, звів будинок.

1887 року після трирічного заслання сюди повернувся І. Тобілевич (Карпенко-Карий), який перетворив садибу на творчу оазу серед української глибинки. Тут тривали репетиції першої української театральної трупи під проводом М. Кропивницького, виступало багато корифеїв українського театру, а сам Карпенко-Карий написав найкращі свої твори:

1. «Сто тисяч».
2. «Хазяїн».
3. «Сава Чалий».

Збереглися будинок, флігелі, літній театр, парк. 1956 року хутір оголошено Державним музеєм-заповідником І.К. Карпенка-Карого. 1969 року тут установлено пам’ятник драматургу.

Музей ракетних військ стратегічного призначення

Селище Побузьке (Голованівський район), поряд із яким розташована експозиція музею, розташоване на кордоні з Миколаївською областю, за 166 км на південний захід від Кропивницького. Дістатися можна рейсовим автобусом від кропивницької автостанції. Автомобілем треба їхати із Кропивницького трасою Кропивницький — Кишинів до повороту праворуч, на місто Первомайськ (Миколаївська область), і далі через Первомайськ до повороту ліворуч, на Побузьке.

В межах Кіровоградської області у селищі Побузьке знаходиться експозиція Музею ракетних військ стратегічного призначення (філія Київського музею збройних сил). Його відкрито 2001 року на базі полку 46-ї ракетної дивізії. Ще не так давно це була суворо засекречена ракетна база. Вона являє собою бойову стартову позицію з шахтно-пусковою установкою, командним пунктом, наземним обладнанням і різноманітними допоміжними механізмами. Весь комплекс має первісний вигляд. До командного пункту веде підземна потерна (коридор) завдовжки 155 метрів.

Ось так коротенько про все, що знаходиться в межах Кіровоградської області. Але є ще багато чого додати, тому пишіть в коментарях до цього допису про свої враження та пропозиції.