Травневий хрущ: боротьба із хрущем

Як ви вже здогадались із заголовку, героєм цієї розповіді буде травневий хрущ. Пригадуєте Шевченка «Хрущі над вишнями гудуть…»? Але розмова піде не про вірш, а про шкоду, котрої завдають садам та городам хрущі. Про це знають всі, але ефективних заходів боротьби з цією напастю поки що немає, хоча останнім часом самі дачники продовжують шукати і знаходять такі засоби.

Травневий хрущ: цікаві факти та корисні поради

Багатьох городників та садівників цікавить таке питання, — що їдять хрущі? Саме тому боротьба з травневим хрущем утруднюється насамперед тим, що в цього шкідника немає специфічної кормової рослини, він всеїдний. Відтак, живиться не лише березовим листям, якому віддає перевагу, а й листям практично всіх плодових рослин, а також клена, дуба та інших дерев. У саду ці жуки в першу чергу вибирають обліпиху.

Чому травневий хрущ називається травневим? Скоріше за все, тому, що лет хрущів починається в травні і триває 20–45 днів. Однак при похолоданні або пізній весні їх польоти відсовуються на червень. На деревах хрущі не лише живляться, а й спарюються. Після цього самки, знайшовши підходящий ґрунт, закопуються в ньому і на глибині 15–30 см відкладають яйця. Причому кожна особина за 3–4 прийоми може відкласти їх до 70-и штук. А через 1–1,5 місяця з’являються вже й личинки, котрим до дорослого стану треба прожити 3–4 роки.

У перший рік личинки хруща маленькі і не завдають рослинам шкоди, позаяк живляться лише перегнилими рослинними рештками. Однак із другого року їх апетит зростає і смаки змінюються: личинки гризуть корені, цибулини і коренеплоди. Якщо, наприклад, у вашому саду якісь багаторічні декоративні рослини або кущі суниці раптом починають відставати в розвитку і в’янути, то, викопавши їх та уважно оглянувши коріння, ви, цілком можливо, виявите серед коренів грубих білих С-подібно зігнутих личинок із темною голівкою і шістьма короткими ніжками — це і є личинка хруща.

Боротьба із хрущем

Досвідчені дачники при пересадженні пошкоджених рослин завжди звертають пильну увагу на корені. Що молодші личинки, то більше їх може бути в коренях саме однієї рослини. Заражене комахами місце перекопують, внісши препарат базудин, а личинки знищують.

Перед третьою зимівлею личинка перетворюється на лялечку, а через 1–1,5 місяця на хруща. Оскільки це відбувається восени, то на поверхню травневий хрущ не виходить, а залишається зимувати під землею. Навесні ж хрущі вилізають, у них починається період розмноження. Якщо в травні-червні не згаяти цей момент, то можна значно скоротити кількість цих прожерливих комах на ділянці.

Зазвичай із невисоких дерев і чагарників хрущів збирають вручну, позаяк вони не лякливі і не злітають при наближенні людини. А з високих дерев комах струшують з допомогою жердин на заздалегідь розстелену плівку. І роблять це раннього прохолодного ранку, адже у теплий час жуки швидко розлітаються.

Ловлять хрущів і на світло. Для цього пастку влаштовують на відкритому місці щоб світло лампи було видно здалеку. Пастку роблять так. Вдень з допомогою мотузок між двома деревами натягують біле простирадло, а ввечері, коли зовсім стемніє, зверху і трохи збоку від простирадла встановлюють світильник так, щоб полотнище було яскраво освітленим.

Самці хрущів на світло не летять, а повзуть, і їх збирають, орієнтуючись на шелестіння у траві. Самиці ж до світлової пастки байдужі. Але ж без самців вони не зможуть спарюватися і виводити на світ наступне покоління. Однак така пастка може відловити й інших шкідників саду: нічних метеликів-совок, котрі прилетять на світло і сядуть на простирадло.

Відловлених хрущів згодовують птиці, а надлишок або сушать, або заморожують у холодильнику, тому що це прекрасна підгодівля для птиці. Хоча хрущів поїдають не лише кури і качки, але навіть кішки і собаки.

Якщо вас дістав травневий хрущ, то ці поради вам будуть в самий раз.