А чи знаєте ви, що є річки в океані? Здивовані? Цікаво знати? Цілком природно. Хочете дізнатися, яким чином вони там з’явилися? Тоді сідайте зручніше і уважно прочитайте цю статтю.
Річки в океані
Насправді причин появи океанічних річок дуже багато. Одними із самих основних є:
- Щільність і температура води.
- Рельєф океанічного дна.
- Система вітрів над водною гладдю океану.
Більшість течій відрізняється підвищеним вмістом солі, а навколишня вода має більш «спокійний» характер. Багато є носіями родючості планктону, а, отже, представляють особливий інтерес для вчених іхтіологів.
Джерело є практично у всього. Тоді і в струмка воно повинно бути — болітце або ґрунтові води. Також необхідною є і енергія, щоб привести цю систему в дію: для річок нею є земна сила тяжіння.
Це ж яка сила здатна розкрутити або розігнати в океані потік потужністю в десятки мільйонів тон води за добу? Це питання зацікавило завідувача лабораторією гідрологічних процесів, професора В. Корта. Під його чітким керівництвом у всіх океанах на нашій Землі працювали експедиції.
У 1970 році праці В. Корта і інших співробітників лабораторії були удостоєні Державної премії СРСР. Тоді вони знайшли джерело глибинної течії імені Ломоносова, яке раніше було відкрите українськими вченими. Ця течія проходила з заходу на схід під південним пасатним плином, від Бразильського узбережжя до берегів Гвінейської затоки. Головними її відмінностями були:
- відносно висока температура;
- значна концентрація органічних і мінеральних речовин;
- величезна кількість фосфору.
А для морських і прісноводних водоростей фосфор є таким же необхідним, як і для рослин суші.
Всіх вразив той факт, що на глибині 600-800 м між північно-пасатним і Антильським течіями до екватора вирує потужна річка. Її ширина становила 100-160 миль, а протяжність — понад 3600 миль. Вона несла понад 31 мільйона м3 води, що становить половину витрат Гольфстріму. Цей потік отримав назву Антило-Гвінської протитечії. Свій шлях він тримав від Багамських островів і аж до екватора. Вже тут течія злилася з південно-пасатним потоком і з потоком Ломоносова.
Але де ж початок Антило-Гвінської протитечії? Як взагалі утворюються морські потоки, у яких, як вченим здавалося, немає витоків?
У Саргасовому морі була знайдена система квазістаціонарних вихорів. Місцем їх зародження є стик Антильської, північно-пасатної течії і течії Гольфстрім.
Гіпотеза В. Корта звучала так: «Аналогічно річці, в якій над ковбанею з’являється вир, над океанічними височинами або котлованами під дією атмосферних умов і течій теж можуть з’явитися вири». Отже, річки в океані теж бувають.
Відправляючи повідомлення, Ви дозволяєте збір та обробку персональних даних. Приватність.