Скандинавські міста безперечно мають свою власну особистість. Вони не схожі на середньовічну Європу, архітектура тут зовсім інша, особливо відрізняються парки в Осло. І на сучасні наворочені мегаполіси теж не схожі. То які ж вони тоді? Відповідь: у них дуже багато природи.
Парки в Осло
І в Стокгольмі, і в Осло водоймища та зелень займають майже половину міської площі. Мер Стокгольма навіть якось поскаржився, що за час своєї кар’єри випив n-ну кількість літрів води з озера. Це пов’язано з тим, що всім почесним гостям міста мер демонструє яка чиста вода в озері Меларен, зачерпує прямо з водойми і випиває. Отже, найвідоміші парки в Осло.
Парк скульптур Вігеланда
Як уже ясно із заголовків, обидва парки мають тематичний характер. Перший парк — це міський парк у традиційному розумінні: з алеями, фонтанами і газонами.
Але водночас він є представницькою виставкою просто неба. Виставку скульптур одного автора. Його ім’я Густав Вігеланд. Парк в Осло містить понад 200 скульптур Вігеланда. Я настільки схиляюся перед античною скульптурою, що мені нелегко переключити свої пріоритети, роботи норвезького скульптора для мене важкуваті. У той же час він так самобутньо передає різні емоційні стани людини, що цим неможливо не захопитися!
А творчий шлях не викликає в мене інших почуттів, окрім поваги. Американці про таких людей кажуть, що зробили себе самі. Густав виріс у селянській сім’ї, освіта перемежовувалася у нього з роботою на фермі. І ця людина змогла, не досягнувши і 30 років, побувати в європейських столицях, відвідати майстерню Родена та експериментувати в Італії з роботами епохи Відродження! Ще за життя він став затребуваним скульптором Норвегії. Якщо ви опинитеся в Осло — парк скульптур Вігеланда я раджу відвідати неодмінно.
Парк народної архітектури
Другий парк, про який я веду мову, представляє зразки народної норвезької архітектури та сільського побуту.
Традиція таких парків-музеїв просто неба не нова. Мені приходилося відвідувати подібні парки і у нас в Україні, а тепер довелося і в Осло. Рекомендую такий захід тим, у кого величезна тяга до екологічного туризму, ідилічних сільських пейзажів, історії всяких домашніх ремесел. Всі, хто береться за опис норвезького парку, наполегливо заявляють, що найцікавіша будівля в цій колекції — ця церква:
Не сперечаюся, вона варта таких тверджень. Але водночас маю й іншу думку. Для мене в Норвегії дуже цікавим виявилося таке явище: земляні дахи. Хатин із такими дахами ми бачили безліч по всій країні. Так раніше будували норвезькі будинки: дах покривали берестою, на нього насипали дернину, на ньому проростали якісь рослини і навіть деревця.
Не ручаюся за точний опис технології, але кінцева назва говорить сама за себе: земляний дах. До речі, ця методика, підправлена сучасними матеріалами, застосовується і зараз під час будівництва приватних котеджів. А в парку Осло зібрані справжнісінькі старовинні будинки з такими дахами — вони мені дуже сподобалися. Їх можна назвати найцікавішими експонатами парку народної архітектури в Осло.
Отакі вони, парки в Осло.
Чимось нагадують наші рідні місця, напевно невибагливістю хатин та монументальністю церков.
Миколо, а які ваші рідні місця?
Яка краса! Берізки, хатинки з берізками, як на батьківщині. Що стосується таких дахів з рослинами або травою, то такі є і в Італії. Кілька разів бачила проїжджаючи дорогами.
От уже нізащо б не подумала! Я вважала, що це характерно лише для північних скандинавських країн. але не для пишної південної Італії.
Ольго, я теж бачила парк Вігеланда. Вперше він спантеличив мене, особливо його колона «Життя» на пагорбі, дуже сильне враження. Вдруге я вже підготувалася, почитала про автора, історію парку, і взагалі день був теплий, сонячний і весь парк справив гарне враження. Особливо «Злий хлопчик», «Материнська частка», скульптури навколо фонтану!
Ще один парк — Королівського палацу теж приємний, тінистий, сприяє відпочинку.
Гарні фотографії!
Надія, дякую за думку. Від такого фахівця з садів та парків, як Ви, приємно отримати відгук 🙂
Я задоволений тим, що хоча б віртуально побував в Осло, Норвегії…