Якось мені довелося вже зіткнутися з терміном «сарсуела» і я спрощено для себе вирішила, що ця іспанська сарсуела — варіант опери. А тепер спробую для себе розібратися краще: що це за жанр такий?

Іспанська сарсуела

Іспанська сарсуела у виконанні Пласідо Домінго

На своєму сайті знаменитий іспанський оперний співак Пласідо Домінго пише:

Для більшості з вас Сарсуела — це просто складне слово. Для мене слово сарсуела означає щось дуже особливе — це мої колискові, які мої батьки співали мені з перших днів життя, коли ніжно колихали мене на руках. Мої батьки були великими співаками сарсуели — цієї традиційної і дуже улюбленої іспанської музики.

Не вважайте за неповагу, але я зазначу, що швидше за все для багатьох іспанська сарсуела — це навіть не просто складне (не таке вже й важке!) слово. Коли я ввела цей термін у пошуковик, то поряд із музичним трактуванням, отримала чимало значень цього слова, як іспанської страви. І такі рецепти привабливі, смачна має бути їжа! Ну гаразд, страву нам може ще колись прийдеться спробувати. А зараз — таки про музику.

Так ось, як я зрозуміла: сарсуелу іноді називають іспанською оперою, іноді порівнюють з оперетою. Але в будь-якому випадку це самостійний жанр, який зародився в Іспанії в XVII столітті і до наших днів переживав безліч злетів і падінь. Відрізняється від опери та оперети тим, що:

  1. Окрім музики, танців та співів у сарсуелі присутній і речитатив, якого не буває в опері.
  2. Це суто іспанський жанр, замішаний на національному фольклорі. До певної міри її можна назвати мистецтвом простонародним. І хоча найкращі зразки неодноразово представлялися на іноземних сценах, цей термін не можна вважати міжнародним.

Не можу нічого стверджувати, я сама тільки знайомлюся із цим поняттям. Але мені здається, що в наш час жанр має своїх гарячих шанувальників, проте це явище не має масового характеру. Швидше за все, це щось на кшталт клубу фанів. І один із таких відданих любителів та виконавців — Пласідо Домінго, вирощений на сарсуелі з дитинства. Послухайте у його виконанні прекрасну арію Serenata із сарсуели Франсіско Алонсо «Coplas de Ronda».

Політ кондору

Приготуйтеся: є цікава історія. Вище я написала, що іспанська сарсуела суто іспанське дітище (судячи з назви). Зараз вношу невелику поправку: іспанську та іспаномовну. Тобто до цього культурного кола включені ще й країни Латинської Америки. У тому числі Перу. У XIX столітті в цій країні проживав громадянин із визначними здібностями. Він мав абсолютний музичний слух та величезний інтерес до історії та фольклору перуанських індіанців.

Звали цього етнографа та музиканта Аломія Роблес. За кілька насичених етнографічними експедиціями років, він накопичив найбагатшу колекцію різних міфів та зразків музичної спадщини корінного населення Перу, Болівії та Еквадору. Цей досвід дозволив Роблесу перейти до наступного етапу — написання сарсуелів.

У 1913 році вперше (а потім цих разів було тільки в Лімі 3000, не кажучи вже про всесвітній тріумф!) була виконана сарсуела El Condor Pasa, у фіналі якої звучала пісня з такою ж назвою. Пісня була написана Аломією Роблесом, але він при цьому використовував своє безприкладне знання наспівів мешканців Анд. Тому не дивно, що вона сприймалася як «народна».

Ця обставина стала сюжетом для наступної історії. У 60-х роках гурт «Лос інкас» виступав у Парижі. Пролунав там і «Політ кондору». Виступ почув Пол Саймон. Як і багато інших, він помилково вважав, що авторство пісні — народне, тобто «нічийне», написав свою версію і вже у виконанні дуету Саймон-Гарфанкел «Політ кондору» облетів увесь світ!

Втім, справедливість перемогла: синові Роблеса вдалося легко довести авторство свого батька. Як на мене, той факт, що пісню вважали «перуанською народною» якраз і є показником вищої майстерності для творчості музичного етнографа! У 2004 році «El Condor Pasa» була визнана національним надбанням Перу.

PS

У коментарі до цієї статті в одній із соціальних мереж мені написали, що хід історії про «Політ кондору» не зовсім зрозумілий. Так, у мене таке буває: захопившись, можу принести в жертву виразність викладу! Тому вирішила зараз викласти інакше: без своїх емоцій, стислими тезами.

  1. Широко відома композиція «Політ кондору» була написана професійним композитором Роблесом у жанрі іспанської сарсуели.
  2. Але, оскільки, Роблес багато років раніше захоплювався і ретельно вивчав етнографічну спадщину перуанських індіанців, пісня зазвучала як древня індіанська народна. Саме так її і сприймало багато людей, котрі почули композицію випадково.
  3. Так порахував і Пол Саймон, який почув її в Парижі в 60-х роках. І оскільки справжній автор був йому невідомий, то кавер-версії «Політ кондору», яку виконав у дуеті з Гарфанкелем, було присвоєно ім’я цього дуету. Саме в цьому виконанні пісня здобула міжнародну популярність та любов.
  4. Син Роблеса у суді встановив авторство свого батька. Суд не був драматичною подією, сторони поводилися коректно і питання вирішилося без труднощів.

Таким чином ми маємо справжнього автора цього твору та його популяризаторів, які примножили славу такого приємного явища, як іспанська сарсуела.

Поділитись: